Про Лобановского можно читать и смотреть бесконечно и каждый раз подчёркиваешь для себя что-то новое! Про таких людей нужно снимать художественные фильмы, но видимо ещё не родился тот режисёр, чтоб потянуть такое!!!
я ще вчився в школі, коли в один вечір середи Динамо на Олімпійскому розгромило барсу. а в суботу на уроці права наш викладач ще й досі ледве міг говорити, так зірвав горло на трибуні. а після зачитаної кимось з учнів політ. інформації, він додав: "ще одна важлива подія сталась цього тижня, перемога Динамо! повірте мені, це дійсно важлива подія, такі перемоги значать для нашої країни набато більше, ніж дії усіх політиків разом". для нас, пацанів, звичайно ж не було більших кумирів, ніж Динамо, але тоді я зрозумів, як скучали за Динамо люди, старші за мене років на 20-30, що для них було повернення Лобановського..
є один яскравий спогад: моя мама, яка ніколи навіть не була на стадіоні, коли помер Валерій Васильович, була так схвильована, що плакала, і ще тиждень не могла прийти до тями.
Лобановський - не просто великий тренер, він став одним із символів нашого славного міста Києва поза футболом!
шана великому Метру!
учетная запись этого пользователя была удалена
є один яскравий спогад: моя мама, яка ніколи навіть не була на стадіоні, коли помер Валерій Васильович, була так схвильована, що плакала, і ще тиждень не могла прийти до тями.
Лобановський - не просто великий тренер, він став одним із символів нашого славного міста Києва поза футболом!
шана великому Метру!
учетная запись этого пользователя была удалена