23.09.1985 Товариський матч. Тернопіль. Центральний стадіон.
Це був період початку тріумфального сезону київського "Динамо". Початок другого в історії великого злету найпопулярнішого українського клубу. Вікно, що утворилося у зв’язку з матчем збірної СРСР, було заповнене матчем у Тернополі.
Неймовірний ажіотаж та повний аншлаг на 17-тисячному тернопільському центральному стадіоні, адже приїхав практично основний склад "Динамо". Відсутні були лише 5 гравців, запрошені на той момент гол. тренером зб. СРСР Малофеєвим на відбірковий матч чемпіонату світу (СРСР - Данія - 1:0). Через 9 днів після програшу у Тернополі - у "Динамо" безпрограшна серія в єврокубках від матчу Динамо - Утрехт (4:1)... і аж до фіналу Кубку Кубків Динамо - Атлетіко (3:0), а далі - поїздка у повному складі на чемпіонат світу в Мексику...Пропонуємо огляд цього матчу у газеті "Вільне життя" (1985)
Прогнози не збулися
У цей вечір стадіон обласного центру був переповнений. І мало хто з присутніх сумнівався в тому, що у товаристському матчі тернопільської «Ниви» і київського «Динамо» перемогу здобудуть спортсмени вищої ліги. Хоча на гру не приїхало ряд футболістів «основи» (вони у складі збірної СРСР готуються до матчу із збірною Данії, який відбудеться у Москві сьогодні), у команді киян не бракувало авторитетів. Кому, скажімо, із футбольних знавців не відомі прізвища В. Чанова, В. Безсонова, С. Балтачі, А. Баля, І. Беланова, М. Оліференка? Устигли цьогоріч зарекомендувати себе і молоді футболісти В. Рац, В. Євсеєв, І. Паламар, О. Гущин. Так, що прогнози болільників мали реальні підстави. Вони ще й грунтувалися на тому, що «Динамо» сьогодні — лідер чемпіонату СРСР і перебуває у прекрасній спортивній формі.
Перші хвилини матчу пройшли під «диктовку» киян. Вони провели цікаву комбінацію, яка завершилась ударом М. Оліфренка. Але м'яч пролетів поруч із стійкою воріт. А далі події розгортались не так, як прогнозувалися. Авторами футбольних метаморфоз стали спортсмени тернопільської «Ниви», які в цьому матчі продемонстрували чи не найкращу свою гру. У господарів виходило майже все, що потрібно, аби перемогти такого іменитого суперника: і настрій на самовіддану гру і взаєморозуміння всіх ланок, і вдал| технічні прийоми, і правильна організація гри, і тактика дій. Бували моменти, коли ставало не зрозумілим: хто кого екзаменує — команда вищої ліги команду другої чи навпаки?
Особливо добре зіграли захисні лінії «Ниви», де «на висоті» був Леонід Галюта. Йому вдало асистували Ігор Цисельський, Роман Мацюпа, Ігор Біскуп. Біскуп до того ж часто підключався в атаку, чим завдавав немало клопоту київським захисникам. Зрештою активність захисника «Ниви» призвела до гола. Його забив Ігор Біскуп наприкінці першого тайму. Але рахунок тернопільчани могли відкрити значно раніше. На п'ятнадцятій хвилині після сильного удару здалеку В. Венгреновича м'яч потрапив у перекладину Ще через кілька хвилин віч-на-віч з Чановим вийшов В. Дикий, та півзахисник не зумів переграти воротаря і м'яч вийшов на кутовий. Його вдало розіграли тернопільчани, а прострільну передачу на ближній кут воротарської І. Яворський використав для прицільного удару. Від гола киян врятував Андрій Баль, який вибив м'яч з воріт. До перерви рахунок не змінився.
Здавалось, у другому таймі все стане на свої місця: кияни захоплять ініціативу. Та виявилось, що у цей вечір не збутися ніяким прогнозам. Другий тайм господарі, як і нічого не було, продовжували грати на тих же нотах: вдало контролювали м'яч, уміло захищалися, діяли гостро в атаці.
Глядачі встигли полюбити голи, які забиває Ігор Яворський ударами головою. їх уже, не безпідставно називають «фірмовими». Другий м'яч, забитий у цьому матчі І. Яворським, є зразково-показовим. Все було зроблено, як на тренуванні. Прохід правим флангом П. Прядуна, вивірена передача у штрафну під удар головою. І. Яворський пробив у лівий від воротаря кут. Відчайдушний стрибок Чанова не допоміг. 2:0.
Як не намагалися кияни забити хоча б гол престижу, їм цього не вдалося. Цілком заслужена перемога господарів. Вона має стати добрим стимулятором для успішної гри «Ниви» на фініші чемпіонату республіки. Та й для «Динамо» матч у Тернополі стане повчальним уроком.
П. ДЖУМАК, футбольний оглядач «Вільного життя».
ЗГАДУЄ ВІКТОР РЯШКО:
- Я грав у цьому матчі. Добре його пам’ятаю. Нам тоді вдавалося все. Вщерть заповнені трибуни - це було вражаюче. А після матчу нас просто носили на руках.
фотогалерея (публікується вперше)
учетная запись этого пользователя была удалена
Во втором тайме ДК такую устроили карусель перед воротами " Нивы" , что будто и мячу уже некуда деться, как только не у ворота "Нивы", но тернополяне стойко защищались, самоотверждено ложились под мяч и были вожнаграждены победой над ДК. Стадион ликовал.
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
Прикарпаття тодi знаходились в першiй лiзi. Мiсцевi вболiвальники були безмiрно щасливими бачити киян живцем). Я теж!)
учетная запись этого пользователя была удалена