Наша футбольна зірка на французькому небі

                                      Сьогодні ввечері до моїх рук потрапив новий випуск "Літературної України". Гортаючи сторінки газети, я побачила фото з якогось футбольного матчу.

                                      Що ж то за постать така? Виявляється, що Олександра Скоценя називала українським Пеле. Він грав у команді  "Україна" в 1930-ті роки у польському Львові. Звичайний 16-літній хлопець з Левандівки, на прізвисько "Лєньо", мав дивовижний футбольний талант. Йому пророкували велике майбутнє, запрошували до польських команд, але він був вірний "Україні". У 1939 році до Львова приїздить Збірна України (тобто "Динамо Київ"), щоб зіграти товариський матч зі Збірною Львова. Звичайно, хазяї програли у цій грі, але так яскраво показав себе Олександр, забивши 2 м'ячі у ворота гостей. Його запрошують до Києва, але він відмовляється. Тому незабаром опиняється у московському "Динамо". Але доля все-таки направляє його до столиці України.

                                       Він - лідер атак "Динамо". Його результативність вражає. Коли він з'являється на футбольному полі, трибуни шаленіють. Адже за матч він міг забити 2 чи 3 м'ячі. У 1940 році Скоцень - гравець номер один у київській команді. Але розпочинається війна...Його раптово заарештовує НКВС, звинувачують у шпигунстві та підготовці диверсій. Його допитують та погрожують розстрілом, але він дивом вислизнув з Києва та пробрався до Львова. У таборі для переміщених осіб він сформував футбольну команду. А далі вервечка закрутилася... Його запрошують до Бельгії, а потім до славетної команди "Ніцци", де відбувся його зоряний час.

                                     Олександр Скоцень пішов з футболу у зеніті слави. На прощальному матчі висіли плакати "Скоцене, дякуємо тобі!". По закінченні матчі вболівальники несуть його з полу на руках...Він опиняється у канаді, де тренерує команди молодих українців та популяризує українцький футбол. Сама за це його нагородили кубком Голанда - найвищою нагородою для спортсменів Канади. А потім Олександр вирішує написати книгу про своє життя та про футбол.

                                      На українцьких полицях ця книга з'явиться завдяки Михайлові Слабошпицьгому, який приятелював з Олександром Скоценем.

за матеріалами  "Літературної України" №12 (5441) 22 березня 2012р.