Любіть Україну, як сонце, любіть,
Вот и прошел День Победы - этот великий день в истории и Украины, и всего мира.
День прошел, а вопросы остались.Вчера в одном из блогов, приуроченного ко Дню Победы я оставил комментарий - "Слава Україні!!! Героям Слава!!!", который, к моему огорчению, получил максимально отрицательный баланс из всех, которые у меня когда либо были. И самое обидное, что когда я писал этот комментарий я и мысли о провокации не допускал. Я просто хотел отдать должное всем людям геройски сражавшимся за свободу нашей родной Украины. И не хотел их делить на тех, кто сражался под руководством Сталина и Жукова и на тех кого вел в бой Шухевич и Бандера. Я уверен, что и те, и другие геройски сражались за свободу нашей с Вами Родины. И тем обиднее была реакция форумчан. А многие открыто пытались уменьшить роль Украины в победе над фашистской Германией. И тогда я вспомнил, как год назад , на одном из форумов, кто то выложил выступление Путина, в котором он ничтоже сумняшися объявил о том, что Россия и без нас бы справилась и победила бы в ВОВ, и потери у нее были самые высокие ( доля Украины в общесоюзных потерях равнялася более 40%). И что страшно, по крайней мере мне, получил стопроцентную поддержку у россиян. И мне стало интересно, а как же Наши Украинцы прореагируют на это, Нашел этот ролик и выложил его. И здесь реакция многих меня просто ошеломила. Одни говорили, что Путин не это имел ввиду, другие, что что он не вся россия, третьи, что мы сами в этом виноваты .... Ну вобщем половина пыталась оправдать российского лидера. Да это, это он имел в виду. И мог бы выразится и грубее. И я уверен, что его поддержали большинство россиян. Я был просто в шоке и честно говоря растерян. А добил меня, вчера к вечеру появившийся очередной блог в поддержку этого, с позволения сказать фильма "Матч", вернее реакция на него наших соотечественников. Меня просто добили комментарии наподобие "Да что тут страшного, что только полицаи в "фильме" говорили на Украинском . И тем более не страшно, что вместо белых повязок с надписью "полицай" , россияне их сделали "жовто-блакитними" ...." Страшно, очень страшно. Ведь они написали слово "полицай", грубо говоря, на нашем государственном флаге. И унизительно, мне как Украинцу слышать, а тем более видеть, как на Украину наш, так называемый "братский" народ, выливает очередной ушат помоев. И тем более, неприятно слышать оправдания всему этому дерьму, от моих соотечественников.
И представил я такую картину. Сиди Господь Бог на небе и наблюдая за всем этим думает:"Дал людям такое красивое место для жизни, "с такими полями, степами, лісами, горами, полонинами, річками, морями, а яка земля, встромиш дрин, а на завтра сад цвіте, а які люди, щірі та добрі ... Остается только любить и лелеять эту землю, эту страну. Но нет не хотят и причины для этого находят. А раз вы не хотите этого делать, не хотите любить того, что творит для вас Господь... ТАК ПОЧЕМУ Я ДОЛЖЕН ВАС ЛЮБИТЬ И ПРИСЛУШИВАТЬСЯ К ВАШИМ ПРОСЬБАМ????....."
Вот и думайте об этом каждый раз, когда будете просить Господа Бога о победе для сборной Украины. И задайте, лишний раз, себе вопрос - " а что лично я сделал для того, что бы Господь Бог обратил внимание именно на мою просьбу, а не на такую же от фанатов Швеции, Англии или Франции???".
P.S. Прошу прощение, что не пишу на Украинском языке, который люблю и перед которым преклоняюсь, но боюсь моего теперешнего знания его, не хватит для написания этой статьи, а уподоблятся всяким там "кровосисям" желания не имею. Зараз читаю книжки тільки Українською мовою, так що невдовзі заговорю. Принаймні сподіваюся на це.
P.S.2 Иду сегодня на футбол поддержать Динамо. Чего и Вам желаю.
С уважением Александр.
Мова, культура, звичаї - це те, на чому тримається нація/етнос....так ось нічого іншого не залишається як промивати мізки нашому молодому поколінню заради збереження незалежності (якщо така задача стоїть). Я можу годинами сперечатися про "штучність" української мови (в мене своя думка - шо суржик то може й є справжня мова, а укр - доволі штучна), братерство з сусідніми народами, думки з цього приводу в мене специфічні. Але, аби Україна була незалежною: вона має мати мову, традиції та історію, ії жителі мають поважати цю мову та традиції своєї країни. Якщо традицій, історії мало, чи вони забуті (наш випадок) - додумувати.. В нас мають бути також герої...так мені важко стовідсотково сказати, хто був герой/хто ні (якщо по правді взяти), але вони мають бути. Особисто в мене доволі негативне ставлення до Бандери (той же геноцид поляків наприклад), й "канонізація" такої особисто дуже суперечливе рішення. Але чи такі вже герої насправді були "герої" інших народів? (багато знаків питання).
Так от до чого я....до того, що сперечатися можна годинами....треба щось робити: я, наприклад спілкуюсь українською мовою по можливості (хоча рідна - російська чи напівсуржик), й зрозумів що головна причина чому багато людей цього не роблять - виключно "комплекс меншовартості" - а шо подумають?, а чи не назвуть бендерівцем чи селюком (розмовляв рос. - а тут одразу на мові) - й називають, й підколюють деякі, але я побачив скільки людей й підтримали це. Теж саме й по бендерівцям/мазепинцям - я без зайвої піни довожу багатьом росіянам чи співвітчизникам, що не все так просто (чорне/біле) - більшість з них освічені люди - й багато розуміють й сприймають мою точку зору. Просто вікова пропаганда робить свою справу. Тут просто треба вирішити для себе: яка країна більше до вподоби - незалежна чи автономія в складі польші чи росії - а далі вибирай собі пропаганду яка відповідає "вектору"
ПС: По УПА: якими б суперечливими методами це не робилось, ідеологічно метою було здобуття українським народом незалежності. Мети цієї було досягнуто
Теж саме по Хмельницькому - теж багато постраждало "мирних" євреїв, поляків, та й своїх (тод просто ще не було таких драматичних термінів як геноцид, а вирішувалось все не в інтернет баталіях, а безпосередньо в полі)
учетная запись этого пользователя была удалена
Я відверто заздрю тим, хто вже народився скажімо так в 1985 й пізніше - вони вже не задають питань, що краще....бо вони навіть не в курсі що була така країна....А людям в віці 35 й старше - відверто тяжко - була одна країна одна правда - стала інша, інша правда. Я довго обмірковував все для себе й зробив простий висновок: мені більше до вподоби незалежна країна (хай й бідніша) ніж під протекторатом імперій. мені ближче євпропейські цінності ніж східні, тому для себе я вирішив почати хоча б з себе й допомогти "протриматись" країні до того, поки не залишиться тих хто жалкує за імперією (бо ніхто вже не буде знати що це).
доречі я зовсім не проти аби й російська мова в нас була б другою державною, це дуже зручно. Але й російськомовні мали б в такому випадку також вивчити українську мову хоча б на рівні відповісти на просте питання. Я знаю є люди з діаспори, вони якось подорожували східною україною й в отелі, їх укр мову розуміли але відповідали російською....й вони не могли нічого зрозуміти (про англ взагалі не кажу) так от такого взагалі НЕ ПОВИННО бути. Якщо мова носить статус державної - кожен громадянин що себе поважає хоч трішки, хоч трішки на цій мові має розмовляти
Мова, культура, звичаї - це те, на чому тримається нація/етнос....так ось нічого іншого не залишається як промивати мізки нашому молодому поколінню заради збереження незалежності (якщо така задача стоїть). Я можу годинами сперечатися про "штучність" української мови (в мене своя думка - шо суржик то може й є справжня мова, а укр - доволі штучна), братерство з сусідніми народами, думки з цього приводу в мене специфічні. Але, аби Україна була незалежною: вона має мати мову, традиції та історію, ії жителі мають поважати цю мову та традиції своєї країни. Якщо традицій, історії мало, чи вони забуті (наш випадок) - додумувати.. В нас мають бути також герої...так мені важко стовідсотково сказати, хто був герой/хто ні (якщо по правді взяти), але вони мають бути. Особисто в мене доволі негативне ставлення до Бандери (той же геноцид поляків наприклад), й "канонізація" такої особисто дуже суперечливе рішення. Але чи такі вже герої насправді були "герої" інших народів? (багато знаків питання).
Так от до чого я....до того, що сперечатися можна годинами....треба щось робити: я, наприклад спілкуюсь українською мовою по можливості (хоча рідна - російська чи напівсуржик), й зрозумів що головна причина чому багато людей цього не роблять - виключно "комплекс меншовартості" - а шо подумають?, а чи не назвуть бендерівцем чи селюком (розмовляв рос. - а тут одразу на мові) - й називають, й підколюють деякі, але я побачив скільки людей й підтримали це. Теж саме й по бендерівцям/мазепинцям - я без зайвої піни довожу багатьом росіянам чи співвітчизникам, що не все так просто (чорне/біле) - більшість з них освічені люди - й багато розуміють й сприймають мою точку зору. Просто вікова пропаганда робить свою справу. Тут просто треба вирішити для себе: яка країна більше до вподоби - незалежна чи автономія в складі польші чи росії - а далі вибирай собі пропаганду яка відповідає "вектору"
ПС: По УПА: якими б суперечливими методами це не робилось, ідеологічно метою було здобуття українським народом незалежності. Мети цієї було досягнуто
Теж саме по Хмельницькому - теж багато постраждало "мирних" євреїв, поляків, та й своїх (тод просто ще не було таких драматичних термінів як геноцид, а вирішувалось все не в інтернет баталіях, а безпосередньо в полі)
Сильно написано.
На превеликий жаль нас всіх пожирає комплекс меншовартості та боязгливості виражати любов та повагу до своєї держави, приймати історію такою, яка вона є. Чомусь таких людей називають нациками, бандерівцями, мазепинцями і так далі з негативним наголосом!
все таки сайт футбольный , а не политический уж маловато футбола , а политики хоть отбавляй
Нет возможности идти на стадион(далеко и дорого ехать) , поддержу команду хоть у телевизора
учетная запись этого пользователя была удалена
К чему это все я , а к тому , что тот кто больше всех кричит о своей любви к Родине еще не есть в моих глазах достойным патриотом и человеком, сначала нужно делом доказать , что ты действительно любишь свою страну , а не вещать об этом на всех перекрестках и в интернете.