Думки про майбутнє

Закінчився ще один чемпіонат, знову Динамо має срібло... Третій рік поспіль! Взагалі, за останні три роки кияни нічого вагомого не здобули, не враховуючи двох супер-кубків. Думаю, такий стан речей просто не може влаштовути вболівальників. Шукати винних в нашій теперішній ситуації можна дуже довго, я цього робити не буду.

Який сценарій продовження діяльності нашого клубу буде кращим? Тут думки розходяться. Я віднесу себе до так званої "опозиції". От чого більше всього зараз хоче більшість шановних вболівальників? Звісно все докорінно змінити: тренера - геть, половину основного складу - до побачення і т.д. На їх місце нового тренера і починати награвати свою молодь. Плюси в цьому... ну я бачу один плюс - нова надія на краще. І, на жаль, все! Лиш надія, бо з впевненістю сказати, чого доб'ється з командою новий тренер не зможе ніхто. Хіба що екстрасенси, але я в них дуже не вірю. Прочитавши сьогоднішні слова президента Динамо, я вже точно знаю одне: Юрій Сьомін залишається. Багато з вас згодом напишуть що дарма, мовляв, чекає нас, не дай Боже, бронза, а то й нижче, про Лігу Чемпіонів мова вже не йде... В кожного є своя думка і вона для кожного правильна. Я ж спробую викласти свою.

Відразу скажу, що не став створювати трагедії з сьогоднішніх слів Суркіса. Так, мені теж не подобаються результати рідної команди, але... Новий тренер? Нехай так, але хто? Колишній динамівець? Динамівський дух? Дух - не тактика, на морально-вольових далеко не заїдеш, тому не хочеться бачити тренером наприклад Буряка, Лужного, Дем'яненка, чи Максимова. Може тоді просто назначити тренером конспекти В.В. Лобановського? Великої різниці я не бачу. Ще є Блохін, але він ідеальний варіант для збірної, де якраз мотивація може бути важливіша. Клубним тренером я його не бачу. Позвати в Київ зарубіжного тренера можна, проте хто з нині вільних від роботи спеціалістів змогли б прийняти Динамо? Якщо у вас є кандидатури, пишіть, з радістю обсудим. Пам'ятаючи останні трансфери, їхній вектор до Західної Європи, я чекаю цього літа побачити в Києві більш-менш непоганих гравців європейського рівня. Також варто спробувати придбати деяких перспективних українців, поки їх не перехватив Іллічі... Ой, Шахтар. Якщо комусь цікаво, то я спробую знайти інформацію про певних гравців європейських команд, які дійсно могли б перейти до стану киян. Так само і українських. Скажете, в нас же є своя молодь! Так от, ця молодь здобула ЛИШЕ 8 місце у першості молодіжок. Це не є хороший результат, хоча, наприклад Калітвінцева-молодшого і Рибалку варто частіше підпускати до основи. Щодо гравців нашого клубу, які, як прийнято казати, не рівня Динамо, то ,на жаль, таких достатньо. Пріхвища я називати не буду, ви і так можете здогадуватись про кого йде мова. Скажу лиш про тих кого варто залишити. Це безумовно всі українці, хіба окрім Андрія Шевченка, який напевне завершить футбольну кар'єру після Євро 2012. Про легіонерів говорити нічого не буду, хоча надіюсь, що ще покажуть себе Ідейє, Мехмеді, Дуду... 

І наостанок, просто не можу згадати в цей особливий день двох людей. Перша - це моя мама, яку я сьогодні вітаю з особливим святом - Днем матері. А також цей день - день пам'яті найкращого тренера в історії Українського футболу - Валерія Васильовича Лобановського. Шкода, що я народився пізно і не пам'ятаю великі перемоги Динамо проти Барселони, Реалу... Проте я пам'ятаю: тоді я ходив у перший клас, я пам'ятаю останній матч Метра, Металург Запоріжжя - Динамо Київ 1:2... Пам'ятаю, що через декілька днів, 13-го травня, рівно 10 років тому, по каналу 1+1 я почув страшну новину... Будучи в юному віці, я вже тоді розумів, кого втратила Україна... Вічна пам'ять!