Welche Veränderungen in der Donbass-Arena während des Krieges stattgefunden haben (VIDEO)
Wie sich die Donbass-Arena in den fast zehn Jahren der Besetzung durch russische Terroristen verändert hat. Der ZUB-YouTube-Kanal ("Notes of a Ukrainian Baller") befasst sich mit diesem Thema.
Я був на ЄВРО-2012 на матчах в Київі та на Донбас арені. Скажу так, що як би не підтримка вболівальників, які приїхали з інших міст України, то місцевих любителів футболу було майже не чути. Вони прийшли просто на спектакль.......
Те саме я відчув у 2009-му на матчі проти Греків. Коли ми з друзями розмовляли українською, і чули накшталт: О, бандери понаєхалі, хахли і т.д. Після того зарікся - в Донецьк лише по роботі.
Вже напроводились! Статистика просто агонь! Матчі збірної треба проводити на тих стадіонах, які є фартовими. Відбірковий турнір є досить коротким, і там немає часу для надолуження втраченого.
Я вже додав до свого попереднього коменту коментом наступним. Але повторюсь: колего, а для кого там проводити матчі збірної України? Для отого непотрібу, що там лишився, і співає Лєпса? Ви насправді вірите, що там колись будуть жити нормальні українці?
І інша справа - а для кого там проводити матч збірної України? Там що, лишились люди, що люблять Україну? Чи хтось вірить, що колись туди повернуться справжні Українці?
Закінчиться війна, і всі воїни (дай їм, Боже, здоров'я) повернуться по домівках! Питання це занадто складне. Я, наприклад, не можу собі уявити, що насправді треба робити з тими хто зараз живе у Донецьку і славить рузькій мір. Це наші співгромадяни. Не думаю, що вони втечуть за порєбрік.
Це буде робота на наступні 1-2 покоління. Щось подібне до того, як американці спрямовували мізки німців у потрібне русло. І для цього потрібно вкладати кошти у пропаганду, інвестувати в підприємства і тд. Потім виросте покоління, яке вже буде бачити, що з Україною значно краще, ніж з мордором. До 2014 року Україна як держава майже нічого не робила для того, щоб виховувати патріотизм і в мешканців Донбасу зокрема. Але тим не менш, більшість з них виїхали саме на підконтрольну територію України.
Нажаль і серед тих, хто виїхав, є величезний відсоток таких, що лише малює любов до України. Серед знайомих є дуже багато таких, хто поставив прапорець під скло, але всім своїм нутром ненавидить Україну. А на питання, чому приїхав сюди, а не на расою, відповідає, що це його справа.
Є і такі, звичайно. Але ця тема скоріше для наукової роботи, а не кількох рядків на сайті. Оскільки існує багато факторів, які передували такому відношенню мешканців (не всіх) Донбасу до України. Не варто забувати про Крим, а також території, які були окуповані після повномасштабного вторгнення. Там дітям та дорослим вливають таку парашу, що знадобиться багато зусиль, аби все це вивітрити.
та і є люди, які все життя працювали щоб купити квартиру, і боялись що з нею щось станеться. Я таких людей теж розумію, чесно кажучи сам не знаю, як вчинив би в такій ситуації. Бо зі сторони воно завжди казати легко.
пожилых пенсионеров, которым сложно было уехать,
но они за Украину!