Бразильський центральний захисник житомирського «Полісся» Жоао Віалле поділився враженнями від перших місяців життя та виступів в Україні.
Жоао Віалле. Фото — ФК «Полісся»— Жоао, як ти оцінюєш старт весняної частини сезону для «Полісся»?
— Як на мене, «Полісся» стартувало досить непогано (11 очок у шести матчах — більше тільки в трьох команд у 2025 році, — прим. ред.). Ми добре підготувалися на зборах в Туреччині. З новачками, які прибули до нас зараз, команда стала сильнішою, аніж у першій частині сезону. Налаштовані боротися в усіх матчах.
— Яке завдання «Полісся» на весну?
— Думаю, нашим завдання є бути настільки високо в турнірній таблиці, наскільки ми можемо. В перспективі «Полісся» має бути на першому місці в УПЛ та боротися за трофеї, адже ми маємо велику команду, великих гравців та дуже хороші інвестиції.
— Проти якого найсильнішого форварда ти вже зіграв в чемпіонаті України?
— Думаю, що найважче було проти Ваната. Він дуже розумний хлопець. В українській лізі загалом багато хороших форвардів, проти яких ти можеш зіграти, однак Ванат — найкращий.
— А яку команду в Україні, проти якої тобі доводилося грати, ти вважаєш на сьогодні найкращою?
— В цьому сезоні найкращою командою, як на мене, є «Динамо». Вони мають дуже хорошу побудову гри та розумних гравців.
— Як ти перейшов до «Полісся»?
— Після непростого періоду в «Атлетіко Паранаенсе», я, дякувати Богу, спочатку отримав можливість піти в оренду до Позу-Алегрі, а потім перебрався до «Ітуано».
В «Ітуано» я пограв, вважаю, в другій найсильнішій лізі Бразилії — Пауліста. В цьому чемпіонаті багато великих команд, і там дуже важко грати молодим футболістам. Я скористався своїм шансом та чудово проявив себе. Завдяки цьому «Полісся» підписало мене і сьогодні, дякувати Богу, я тут.
— Що тебе зацікавило в пропозиції «Полісся»?
— «Полісся» — це великий клуб з великими цілями та ідеєю. Дуже хороший проєкт. Поступово «Полісся» буде зростати й досягне своєї мрії бути успішним клубом не лише в Україні, а й у Європі. Мені подобається ця ментальність — ми завжди повинні перемагати.
Окремо хочу сказати, що мені подобаються усі люди, які працюють тут. Коли я перейшов до «Полісся», то і персонал, і гравці підтримували мене. Отримав хороше ставлення від кожного. Почуваюся тут як вдома.
— Ти мав якісь інші пропозиції?
— Приблизно за рік до того, як я опинився в «Поліссі», я майже перейшов до «Олександрії». Однак не склалося. Мабуть, не прийшов час. Нічого страшного, я продовжив грати за свою команду.
Я мав й інші пропозиції з Бразилії після завершення чемпіонату, але варіант з «Поліссям» був найкращим для мене та моєї сім’ї. Ми прийняли його, і я ні про що не шкодую. Щасливий тут.
— Ти боявся війни в Україні?
— Ні. На початку ми були трохи занепокоєні, адже це щось невідоме для нас, але я зателефонував іншим бразильським хлопцям перед переходом, аби дізнатися про війну. Мені багато допомогли з інформацією Таллес, Лукас та інші хлопці з «Полісся».
Таким чином, коли я вирішив приїхати сюди зі своєю дружиною, вже знав, що це хороше місце, знав реалії. Сподіваюся, що війна закінчиться найкращим чином для України, і люди перестануть страждати.
— А що казали твої батьки?
— Батьки також були занепокоєні спочатку, але вони дуже довіряють мені та моїй дружині. Коли розповіли їм, що в Україні безпечно жити та грати, і ми не матимемо проблем, вони сказали: «Добре, їдьте та втілюйте свої мрії».
— Як ти почуваєшся в Україні?
— Почуваюся дуже щасливим, адже маю тут хороші можливості. Моя сім’я також щаслива тут. Ми любимо місцевих людей, кухню та культуру. В нас вже є декілька друзів українців.
— Ти вже вивчив українську мову?
— Я намагаюся. (Посміхається). Ходжу зі своєю дружиною на уроки української. Ми намагаємося заговорити українською настільки швидко, наскільки це можливо, хоча це й щось нове для нас.
Дмитро Вєнков
