Голкіпер київського «Динамо» Денис Ігнатенко розповів про свою мотивацію і те, що допомагає йому залишатися вірним своїй меті.
Денис ІгнатенкоБліц: перші враження — швидко про головне
— Улюблений сейв — який?
— Кожен сейв особливий.
— Пісня, яку вмикаєш перед важливим днем?
— Ярмак — «Вставай», Eminem — «Mockingbird».
— Людина, якій хочеш подякувати просто зараз?
— Всім, хто поряд зі мною, не зважаючи на те, де я опинюсь.
— Мрія, яка ще не здійснилася?
— Зіграти на професійному рівні.
— Якби міг зіграти з будь-яким воротарем у парі — хто б це був?
— Ікер Касільяс.
— Гравець «Динамо», з яким найсмішніші історії на тренуваннях?
— Максим Дячук.
З чого все почалось: дитинство і перші кроки
— Ви народилися в Стецьківці на Сумщині. Як ваше дитинство вплинуло на ваше ставлення до футболу?
— В дитинстві майже не цікавився футболом, десь в 11 років мені почав подобатись цей вид спорту.
— Ваш перший тренер, Микола Григорович Дерев’янко, спочатку поставив вас у захист. Чи допоміг вам цей досвід у подальшому, коли стали воротарем? Якщо так, то як саме?
— Я дуже мало часу провів на позиції захисника, та й ще був малий, тому навряд чи цей досвід чимось мені допоміг.
— Ким ви мріяли стати у дитинстві? Чи це завжди був футбол?
— Поліцейським, до того часу як почав займатися футболом.
Бути готовим завжди: воротарська буденність у великому клубі
— У «Динамо» велика конкуренція серед воротарів. Як ви адаптувалися до цієї ситуації та які стратегії використовуєте, щоб залишатися готовим до можливості виходу на поле?
— Я роблю все, що від мене залежить, щоб на мене могли розраховувати.
— Ви зараз у системі «Динамо», але рідко з’являєтесь на полі. Як це — бути завжди на готові, але без ігрової практики?
— Звісно, це важко, але позиція воротаря така і є: треба бути завжди готовим і чекати свого шансу.
— Є страх «застрягнути в резерві»? Як з цим працюєте психологічно?
— Я намагаюсь не думати про погане, а тільки налаштовую себе на позитивні емоції.
— Як ви ставитесь до конкуренції за місце у стартовому складі? Чи відчуваєте, що це стимулює вас працювати ще більше?
— Кожна конкуренція робить тебе сильнішим.
Ріст і виклики: кар’єрні повороти та плани
— У березні 2023 року ви підписали новий контракт з «Динамо». Як змінилося ваше бачення клубу після цього? Чи немає бажання піти в оренду, щоб здобути ігрову практику?
— Звісно, хочеться грати, але найперше я роблю все можливе, щоб грати за «Динамо Київ».
— «Динамо» лідирує в турнірній таблиці УПЛ. Які фактори, на вашу думку, сприяють таким результатам? Які є позитивні моменти та можливі області для покращення?
— Найголовніший позитивний момент для перемоги — це настрій команди та жага до позитивного результату в кожному матчі.
— Які у вас довгострокові цілі в професійному футболі? Як ви бачите своє місце в українському футболі через 5 років?
— Не буду загадувати наперед, треба працювати над собою, щоб стати кращим у теперішньому часі.
— Європа — мрія чи реальний план?
— Час все покаже.
Мотивація і характер
— Що або хто надихає вас рухатися вперед у складні моменти?
— Підтримка моїх рідних.
— Чи є у вас девіз або цитата, яка веде вас по життю?
— «Борітеся — поборете».
Люди на полі і поза ним: взаємодія і натхнення
— Хто з гравців основи «Динамо» вас найбільше вразив у перший день в команді? Що саме — поведінка, стиль гри, ставлення? З ким часто спілкуєтесь в команді?
— Я не можу назвати одного гравця, тому що в перший день я був шокований тим, наскільки дорослий футбол швидший за молодіжний. Я дуже товариський, тому спілкуюсь з усіма.
— Чи є у вас якісь ритуали або традиції перед матчами, які допомагають налаштуватися на гру?
— На гру я налаштовуюсь в голові.
Життя за межами поля
— Чи є у вас хобі, про яке фанати ще не знають? Яке саме?
— Музика.
— Чи є у вас улюблені місця для відпочинку в Києві?
— Я люблю активний відпочинок, тому саме якогось конкретного місця немає.
— Яку музику ви слухаєте перед матчами, щоб налаштуватися на гру?
— Енергійну.
— Як ви підтримуєте баланс між професійним спортом та особистим життям?
— Мене вистачає і на спорт, і на особисте життя.
Фінал: про шлях, який тільки починається
— Ви часто кажете, що вам важливо «грати». А яка гра залишилася в серці досі — навіть якщо це був просто матч юнацької ліги?
— Юнацька Ліга чемпіонів («Динамо» Київ — «Депортиво»).
— Що б ви сказали собі 15-річному, якби мали шанс?
— Мабуть, нічого. Всьому свій час.
Софія МАЛЄЦЬКА
