6 і 7 травня визначилися фіналісти Ліги чемпіонів — 31 травня в Мюнхені зустрінуться ПСЖ з Франції та італійський «Інтер». Заслужений тренер України Мирон Маркевич розповів, чи саме такого фіналу він очікував.
Мирон Маркевич— Пригадується, ще перед чвертьфінальними поєдинками я зазначав, що найвище оцінюю шанси ПСЖ та іспанської «Барселони». На жаль, футболісти іспанського клубу не змогли добитися потрібного результату в повторному протистоянні в Мілані.
— Вже знайшли пояснення, чому «Барселона» так вас «підставила»?
— Дебют поєдинку в Мілані нагадував перший матч цих суперників. Не виключено, що відсутність належної налаштованості, концентрації можна пояснити переоцінкою своїх сил. Втім, можливо просто погано попрацювали над виправленням допущених вдома помилок. Адже знову були прорахунки при високому пресингу захисної ланки, позиційні помилки при розіграші стандартних положень.
Проте після провального першого тайму гравці «Барселони» зуміли добитися зламу. Їхня заточеність на атаку вражала й коли вони додали в інтенсивності, то господарі почали не встигати за переміщеннями гостей, що й призвело до трьох пропущених м’ячів.
— На вашу думку, чому «Барселоні» в компенсований час не вдалося втримати переможний рахунок?
— Можливо, далася взнаки втома захисників гостей, бо їхня гра в обороні — енергозатратна, треба дуже багато рухатися. Як на мене, не обійшлося й без тактичного прорахунку їхнього керманича Фліка, котрому не треба було випускати під завісу протистояння Левандовськи. І не тому, що польський нападник багато пропустив через травму. Було зрозуміло, що на останніх хвилинах міланці всі сили кинуть на штурм володінь суперника й тому напрошувався вихід високорослого захисника, який би вигравав верхові дуелі. Цього Флік не зробив й прогадав.
Звичайно, мені дуже шкода, що «Барселона» вилетіла, бо саме каталонці стали відкриттям поточної Ліги чемпіонів. Залишається сподіватися, що клубне керівництво подбає, щоб зберегти нинішній склад й за умови підсилення кількох позицій підопічні Фліка вже наступного сезону будуть непереможні. На мій погляд,«Барселоні» ще потрібні стопер-гренадер та нападник.
— Тепер давайте поговоримо про поєдинок в Парижі, де завдяки перемозі в гостях вище оцінювалися шанси ПСЖ.
— Знаєте, господарі ледь не поплатилися за свою пасивність в дебюті. І якби не фантастичні сейви їхнього воротаря Доннарумми, який парирував прицільні удари Едегора, Саки, то ще невідомо чим би все закінчилося. Якщо італієць буде так феєрити й в фіналі, то на встановлення пам’ятника в столиці Франції він заслужив.
А в Парижі господарям було важко в першому таймі, вони терпіли, доволі організовано відбивалися, за першої нагоди контратакували й були винагороджені. Їх вихід до фіналу — заслужений.
— Кому віддаєте перевагу в вирішальному поєдинку?
— Не буду оригіналом, коли скажу, що півфінали стали окрасою поточного міжнародного сезону. Переконаний, що учасники фінального матчу на «Альянц–Арені» потішать нас видовищною грою. Наразі шанси суперників рівні. Далі багато буде залежати від того, в якій спортивній формі знаходитимуться учасники, чи будуть в ударі воротарі Зоммер з «Інтера» та згаданий вже Доннарумма, які були кращими гравцями півфіналів.
Десь може датися взнаки більш молодий склад ПСЖ й те, що парижани вже стали чемпіонами на внутрішній арені, тоді, як «Інтер» ще веде запеклу боротьбу з «Наполі» за перше місце в Серії А. Без сумніву, для футболістів ПСЖ неабияким стимулом слугуватиме й те, що ця команда ще ніколи не вигравала Лігу чемпіонів.
З іншого боку, хоча в «Інтері» багато вікових гравців, але вони прекрасно розуміють, що це може бути їхній останній шанс здобути почесний трофей. Тому в Мюнхені намагатимуться стрибнути вище голови. До речі, гравцям міланського клубу треба брати приклад зі своїх попередників, які в 2012 році виграли Лігу чемпіонів й, пригадується, тоді в складі «Інтера» теж було багато досвідчених виконавців.
Андрій Писаренко
