Колишній головний тренер «Колоса» Ярослав Вишняк прокоментував своє закінчення роботи в ковалівському клубі.
Ярослав Вишняк. Фото — koloskovalivka.com— Коли зрозуміли, що пора у кар’єрі щось міняти?
— Після минулорічного звільнення з посади головного тренера я отримав запрошення від президента клубу займатися Академією «Колоса», яка розбудовується і має у планах відкриття школи, в якій діти матимуть змогу тренуватися і жити. Плюс наша київська Академія, яка зараз функціонує — в ній я проводив майже весь свій вільний час, займаючись побудовою структури, щоб тренування були схожими у академічних вікових груп і у команди U-19. Аби гравці з числа випускників нашої Академії могли розуміти, що саме чекає їх у резервній команді «Колоса» і якими є умови роботи та вимоги до гри у захисті, нападі та перехідних зонах. Крім цього займалися також і селекцією, бесідами з батьками, допомогою на тренуваннях представникам тренерського складу. Плюс показували молодим футболістам нарізки з різних ігрових моментів. Займаючись цією роботою я розумів, що це досить цікаво і це є новим досвідом для мене. Та все ж після тренерської діяльності (я пропрацював у ковалівському клубі три роки помічником, а ще два з половиною — головним тренером) мені хотілося драйвової роботи та творчого підходу, ніж щось вибудовувати. У розпал другого кола нинішнього чемпіонату через негативні результати першої команди було звільнено всіх, хто працював у клубі, однак через деякий час у «Колосі» вирішили повернути назад звільнених було фахівців. Тих, кого вважали за потрібне повернути на свої посади. І от тоді мені запропонували бути директором з розвитку дитячо-юнацького футболу — тобто займатися по суті тим, що я вже робив. Та на той момент я вже для себе вирішив, що буду шукати варіанти щодо працевлаштування саме у тренерській роботі.
— У вас є можливість порівнювати, у якій ролі почувались у клубі найкомфортніше — футболіста, тренера чи віцепрезидент?
— Найцікавіше мені було грати у футбол. Та й тренувати теж було дуже цікаво. А стосовно віце-президента, то я не можу сказати, що я працював на цій посаді. Адже віце-президент — це радник президента з різних питань. І так як я все ж був зосереджений на конкретній роботі в Академії і займався розвитком дитячо-юнацького футболу, то можу сказати, що це теж цікаво. Але не настільки, як грати та тренувати.
— Що залишилось у спогадах про час, проведений у «Колосі»?
— Мені запам’ятався сам шлях і сама мрія, яка охопила багатьох людей. Вона показала: неможливе стає можливим, коли є велике бажання та працездатність, а також віра у власні сили великої кількості осіб.
— Яким вам бачиться новий етап кар’єри?
— Мені цікаво розвиватися у тренерській справі, адже я звик працювати з колективом. Знову ж таки: можливо спробувати себе десь у роботі з молодими гравцями, які ставлять перед собою високі цілі та прагнуть їх досягати. У «Колосі» ж я більше працював з досвідченими виконавцями, хоча невеличка кількість молоді, щоправда, все ж була. Тому пов’язую свій новий етап найближчого майбутнього з тренерством, з роботою у команді. І розвитком гравців, яким потрібно допомагати зростати. І щоб разом з ними зростати самому.
В’ячеслав Кульчицький
