Колишній тренер молодіжної збірної України, а нині директор академії київського «Динамо», поділився думками про перший матч нашої команди на чемпіонаті Європи.
— Олександре Олексійовичу, гра проти Данії нашій збірній давалася. Проходили флангові атаки, закономірно забили, але в підсумку не награли навіть на нічию.
— Гра забувається, а результат — на табло. На жаль, він для нас незадовільний. Перший матч у фінальних турнірах, де в групі за дві путівки в плей-офф ведуть боротьбу чотири команди, є найважливішим. Коли поступаєшся на старті, то вирішувати завдання виходу з групи хоч і не неможливо, але вкрай складно. Тому я дуже розчарований. Тим більше, що до 78 хвилини, коли забив Максим Брагару й ми знову повели в рахунку, ми контролювали гру й володіли ініціативою, виглядали досить упевнено.
— Що, на вашу думку, вплинуло на остаточний результат?
— Заміни, які провели данці. Вони посилили їхню гру. Потім ми дали пробити супернику з гарної позиції, і через рикошет рахунок став рівним. А в кінцівці ще й дали можливість небезпечно прострелити з флангу. Прикро програвати такі матчі.
— Що це було — недостатня концентрація, брак підстраховки в захисті чи, може, зарано повірили в перемогу?
— Зараз важко оцінити те, що сталося. Мене цікавить один момент: що сталося з Романом? Тільки-но його замінили, як з’явилися вільні зони, які данці вправно заповнювали. Через це суперники й зрівняли рахунок першого разу. Вже потім вийшов Салюк, який став у центрі захисту, відбулася перестановка гравців, і все стало на свої місця. Момент із заміною захисника «Руху», гадаю, і вирішив долю матчу. Коли Данія зрівнювала рахунок, ще й підсковзнувся Брагару, який опустився в зону відповідальності правого захисника.
— У стартовому складі молодіжної збірної вийшли одразу семеро динамівців. У вас часом ще правого захисника немає?
— Є, але він грає за національну команду. На підході низка футболістів, які нині виступають за збірну U-19. Думаю, вони складуть кістяк молодіжної збірної, яка долатиме наступний відбірний цикл чемпіонату Європи.
— Коли на полі з’явився Єгор Ярмолюк, нашій збірній стало легше дихати під час атак. Півзахисник «Брентфорда» розігнав другу гольову атаку, віддав передачу на дальню стійку, де В’юнник, щоправда, уник боротьби й не замкнув навіс. Можливо, англійського легіонера треба було раніше випускати на поле?
— Можемо тільки гадати. Ми ж не знаємо, в якому він функціональному стані, чи все в порядку зі здоров’ям. Тут тренер вирішує, на кого робити ставку. У грі, повторюся, ключову роль зіграла перестановка на правому фланзі.
— Та й реалізація підвела. Ванат із забійної позиції запустив м’яч вище воріт, потім В’юнник не використав вихід віч-на-віч з данським воротарем після атаки в стилі «Динамо» у фіналі Кубка Кубків 1986 року.
— Згоден, за моментами ми мали забивати ще двічі. Причому нагоди команда створила завдяки пресингу й злагодженим колективним діям. Тому й більш прикро, що суперник гольові моменти створив майже з нічого. Так часто буває, на превеликий жаль. А може й не на превеликий.
— Футболісти мають мобілізуватися, матчі з Фінляндією та Нідерландами є вирішальними. Хоча, звичайно, ці команди, судячи з гри між ними, голими руками не візьмеш.
— Давайте поки що не будемо говорити про зустріч із Нідерландами. Треба зосередитися на грі з Фінляндією. Результат їхньої першої зустрічі й сама гра свідчать, що ця команда дуже небезпечна, футболісти знають що робити на полі і як досягати результату. І це стосується не тільки молодіжної збірної. У Фінляндії наразі футбол на підйомі, прогресують на всіх рівнях. Знаю, бо юнацькі команди «Динамо» на різних турнірах грають з фінськими доволі часто.
— У футбол усі навчилися грати.
— Він прогресує там, де йому приділяють належну увагу. Впевнений, що фіни дадуть бій. Буде цікаво подивитися, як ми будемо виглядати на фоні цієї команди. Якщо не переможемо, то про високі місця на Євро можна забути.
Геннадій Чеховський
