Старший тренер «Динамо U-17» Андрій Фартушняк прокоментував перемогу своїх підопічних у сезоні ДЮФЛУ.
Андрій Фартушняк. Фото: fcdynamo.com— Андрію, вітаємо з перемогою ваших підопічних у чемпіонаті ДЮФЛУ. Як налаштовували хлопців на фінальний турнір? Чи потрібно було взагалі їх налаштовувати, враховуючи близькість нагород?
— Ви знаєте, від самого початку змагального року було видно, що це вже готова команда. І просто ми всі разом йшли крок за кроком, і було видно, що хлопці готові до вирішення високих задач.
— Враховуючи виступ команди в регулярному чемпіонаті та на шляху до фінального турніру, золоті нагороди — це логічний підсумок сезону?
— По цій віковій категорії — так, цілком логічно. Судіть самі — ми брали участь у чотирьох турнірах (окрім ДЮФЛУ та Першої ліги U-19, це був узимку Кубок Мунтяна серед дорослих команд, а також турнір у Львові), і всі чотири виграли. Ці хлопці — дуже великі молодці.
— Враховуючи, що команда брала участь в кількох турнірах, чи доводилося проводити ротацію?
— Скажімо так, ротація, звичайно, була присутня, але невелика. І ті, хто є лідерами команди, насправді витримали такий графік із матчами двічі на тиждень. Звичайно, було непросто, але вони витримали.
— У фінальному турнірі на півфінальній стадії ви обіграли «Мункач» із мінімальним рахунком — 1:0. Утім, враховуючи перебіг гри, напевно, особливих переживань за результат не було?
— Насправді, переживання були, адже ми не реалізували багато моментів. Грали добре, але моментів створили на дві-три наперед, при цьому не змогли забити другий, третій мʼячі, щоб зняти напругу.
— Фінал, виходячи з результату, дався команді легше?
— Дивіться, чи можна назвати легкою гру, в якій ми отримуємо два вилучення? Легко нам точно не було, у АФ «Рух» дуже хороша команда. Але наші хлопці були сильніші цього дня.
Також відзначив би, що в цьому році всі в «Динамо» були, як одна сім’я. З командою був наш штатний лікар, також до нас приїздив головний лікар першої команди Андрій Олександрович Шморгун, а Ігор Олександрович Шморгун передав нам для хлопців вітаміни й усе, що треба футболістам у таку спеку. Всі допомагали один одному в цьому році.
— Якщо говорити про індивідуальні нагороди — Роєнко був визнаний найкращим воротарем, а Музичко став найкращим гравцем. Як гадаєте, справедливий вибір організаторів?
— Справедливий, але я би ще нагородив і нашого півзахисника, і нашого захисника. Мені здається, це також було б справедливо,
— А який матч у сезоні вам запам’ятався найбільше з хорошого боку?
—Я би виділив обидва фінали чемпіонатів, у яких ми брали участь — проти АФ «Рух» у ДЮФЛУ та проти «Буковини» в Першій лізі U-19. Я вам скажу, що і в Чернівцях також було видно, що грамотна команда, навчена тактично, і хороша гра з ними була.
— Можливо, є якийсь матч, який, навпаки, був найбільш невдалим для вас?
— Скоріше, не невдалим, а найбільш нервовим. Це було на початку чемпіонату, коли я тільки прийняв команду. Ми грали в Тернополі, уже до 15-ї хвилини програвали 1:2, і мені довелося вносити корективи ще в першому таймі. Потім, на щастя, ми виграли, все закінчилося добре, і я рахую, що заміни вірні зробив.
— Виступом у фінальній частині ДЮФЛУ команда вікової категорії U-17 завершує своє існування? Хлопці вже переходять до команди U-19?
— Так. Наставник команди U-19 Ігор Володимирович Костюк розуміє, яке навантаження випало на хлопців, тож дав їм тиждень на відпочинок, після чого збере всіх, ще раз передивлятимуться їх у тренувальному процесі та в контрольних іграх. На основі побаченого вже прийматиметься рішення, на кого будуть розраховувати в подальшому в чемпіонаті U-19.
