Відомий екс-бомбардир київського «Динамо» Артем Мілевський підпив підсумки переможної гри киян проти мальтійського «Хамрун Спартанс» (3:0) у другому раунді кваліфікації Ліги чемпіонів.
— Артеме, як тобі матч?
— Було видно, що «Динамо» грало під навантаженнями. А по-друге, на Мальті була спека +37, і це теж давалося взнаки. «Хамрун» — напівпрофесійна команда. Там хлопці, напевно, крім футболу, ще й у банку працюють і кур’єрами піцу розвозять, не в образу буде сказано (сміється, — прим. А. П.). «Динамо» таку команду має на одній нозі обігравати, що кияни й зробили. Після першого матчу вже все вирішено, тут і до ворожки не ходи.
— Хто був найкращим гравцем «Динамо» в цьому матчі?
— Моментами сподобався Ванат своїми прискореннями. Також сподобалося, як Ярмоленко впевнено помиляється. Це вже такий дядько, що п’ятками обігравати може, а якщо помилиться, то нічого страшного — Михавко підстрахує (сміється, — прим. А. П.). Ярмоленко — це вже сформований футболіст. Він знає, як впевнено помилятися, а це говорить багато про що. Буя гол плюс асист зробив — молодець! Я його вітаю. Так тримати всім!
— Якщо пофантазувати, то з яким рахунком «Динамо» Мілевського і Алієва на піку форми обіграло б «Хамрун»?
— 4:0 точно. Кент би четвертий зі штрафного поклав (сміється, — прим. А. П.). Я думаю, Андрюха Ярмоленко і Буя прекрасно розуміли, що це як товариська гра, і особливо не напружувалися.
— Наступний суперник «Динамо» — переможець пари «Пафос» — «Маккабі» (Хайфа), які зіграли перший матч внічию 1:1. Що скажеш про майбутнє протистояння?
— Думаю, «Маккабі» пройде «Пафос». Тут вже буде цікаво. «Динамо» буде важко. Ізраїльські клуби — це не подарунок. Я пам’ятаю, як грав у складі «Динамо» (Брест) проти «Маккабі» (Тель-Авів) у третьому раунді відбору Ліги чемпіонів.
Прилітаємо 14 вересня до Ізраїлю, а там +36! Дихати нічим, спека, бігти неможливо, поле жовтого кольору — як сіно! Нам було дуже важко. Тому плюс для киян, що матч відбудеться не в Ізраїлі [Ізраїльські команди не грають свої домашні матчі в єврокубках в рідній країні. Це пов’язано з бойовим діями у Секторі Газа. «Маккабі» Тель-Авів приймає своїх суперників у Сербії — прим. А. П.]
— Супряга був у заявці на гру, але на поле так і не вийшов. Він не забиває вже чотири роки. Що можеш йому сказати з висоти свого досвіду?
— Я ніколи особливо не стежив за Супрягою, але буває трапляються на очі інтерв’ю, де він каже, що його не відпустили кудись там, що він повинен грати, і винні всі навколо, крім нього. Ну камон, людина реально чотири роки не забиває. Давай вже «збери кабіну», треба грати! Скоро вже закінчувати пора, а він ще й грати толком не починав (сміється, — прим. А. П.).
— Твоя думка про ігровий спад Бражка? Не може бути такого, що на цьому позначилися його стосунки з блогеркою Дашею Квітковою?
— Не думаю, що це впливає. Я до Володі ставлюся чудово, як і до Ваната та інших гравців «Динамо». Навіть коли ми випадково зустрічаємося в місті, Бражко завжди виявляє до мене повагу. Я йому бажаю всього найкращого.
А те, що грає Михайленко, а не він, то це конкуренція. Михайленко дуже цікавий гравець. Бражку тепер потрібно доводити і відвойовувати місце в складі, але зробити це буде не просто. Думаю, у матчі-відповіді проти Хамруна Шовковський поставить Бражко в стартовому складі, а там все залежить від нього.
— Як тобі пара Бражко — Квіткова? Стежиш за Дашею в соцмережах?
— Скажу чесно, ні. У мене є за ким стежити (сміється, — прим. А. П.) Я їм бажаю тільки добра, щастя, кохання, дітей і щоб у них вийшло побудувати міцну сім’ю.
— Чого очікуєш від суперництва в новому сезоні «Динамо» — «Шахтар»? Туран після приходу в донецький клуб робив гучні заяви — що він тут, щоб «Динамо» ніколи не було чемпіоном.
— Я і Ярмоленко посміялися з цих слів. Заява Турана — це просто емоції. Подивимося, що нового він дасть команді і як при ньому буде грати «Шахтар». Буду дивитися за Судаковим і Ко в єврокубках. Матч проти Ільвеса, як і гра Динамо проти Хамруна, це не показник, а розминка перед серйозним стартом.
Я вже в очікуванні Класичного 1 листопада. Сподіваюся, буде цікава гра. Матчі «Динамо» і «Шахтаря» — це завжди бій.
Андрій Піскун
