Юрій Теплицький, перший тренер центрального захисника ПСЖ Іллі Забарного, розповів про його підхід до футболу.
Юрій Теплицький— Коли в звичайній середній команді є дитина, яка виконує дуже великий обсяг роботи, то вона дуже швидко кидається в очі. Про зацікавленість «Динамо» я дізнався від батька. Якийсь час їм було далеко возити його, тож він продовжував тренуватись в нас. Але потім так само попередив, що питання з логістикою вирішено. Пам’ятаю, як батько говорив, що Іллі доволі важко. У такій команді, як в нас, він найкращий, а в «Динамо» — кожен найкращий. Всі діти технічні, всі відібрані по фізичним якостям.
Якось я перетнувся з Артемом Яшкіним, який працював з Іллею в академії. Запитав, як він там — на що Артем відповів, що з ним і працювати не треба, бо він завжди був готовий до тренування, до гри, неважливо навіть з ким. Думаю, що там одразу було зрозуміло, що це хлопчина, з яким можна працювати і він буде рости і прогресувати. Знаєте, завжди в академіях дивляться на що? Перше — на тестування, щоб оцінити фізичний розвиток та дані. Друге — його виховання психологічне, як він себе поводить на тренуванні. Вижити в академії — це велика робота, великі навантаження психологічні та фізичні, боротьба, конкуренція.
Ілля всі етапи з достойністю пройшов. Думаю, що його серйозність в плані відношення до спорту допомогла йому бути на рівні у всіх вікових категоріях. Якщо ти в 15 чи 16 років починаєш давати слабинку в якихось моментах, починаєш думати «Та я там більше піду погуляю» замість того, щоб провести необхідну відновлювальну роботу… А ще в цьому віці хтось може почати пити, пробувати якісь напої чи ще щось таке. Знаєте, дуже багато є спокус в житті, які багатьом гравцям не дають максимально розкрити свій потенціал, свій талант.
По Іллі, вважаю, якраз те, що він був цілеспрямований, дуже допомогло. Він обрав футбол для себе і розумів, що це моє, я хочу в цьому досягти успіху. Тому він і пройшов підліткові етапи спокійно і був одним з найкращих.
На чому всі ми сходимося, я та тренери «Динамо», з якими спілкувався, що він дуже вихований та серйозний хлопчина. Це не говорить, що він ніколи не посміхався, ні. Але в своєму підході до тренувального процесу… Людина, яка недисциплінована, може запізнитись чи забути праву бутсу на тренуванні. Знаєте, різне відбувається з дітьми. І це ж говорить якраз про те, що зібраність і дисциплінованість йде з самого маленького, закладається в сім’ї. І це відділяє серйозних спортсменів від тих, хто талановитий, але на все життя залишиться перспективним, бо не зміг в якийсь період підготуватися якісно. Про Іллю всі тренери говорили, що це дуже серйозна людина в плані ставлення до спорту.
Досвідчені тренери завжди кажуть, що талант — це 10%, а 90% — це праця. Чи талановитий був Ілля? Виходячи з того результату, який є зараз, однозначно був талановитий. Однозначно були всі задатки фізичні, моральні, психологічні, все для того, щоби досягти успіху в футболі. Але, знаєте, підготовка футболіста — це багаторічний процес, — сказав Юрій Феліксович.
