Зірковий нападник чемпіонату Англії та австралійської збірної 2000-х Марк Відука розповів, що він — наполовину українець.
Марк Відука— Марку, розкажіть, будь ласка, про історію вашої родини. Ваш батько — хорват, а мати — українка. Як вони познайомились?
— Мій тато — хорват, родом із маленького села Придрага поблизу Задара, а моя мама була українкою зі Славонського Броду. Вони обоє емігрували до Австралії в 60-х роках і зустрілися вже в Мельбурні. Тато працював будівельником, а мама була домогосподаркою, яка виховувала п’ятьох дітей.
— А як же ваша мама Роза опинилася в Хорватії? Із Радянського Союзу в Югославію емігрувати було так само нелегко, як і в будь-яку іншу країну світу, іноді ще важче, зважаючи на політичні стосунки з урядом Тіто. Чи ця частина вашого роду тягнеться ще з Австро-Угорщини?
— Саме так. Її сім’я походила з Галичини, родом із містечка біля Львова, і переїхала в Хорватію близько 1910 року, коли всі ці землі були частиною Австро-Угорської імперії.
— А щодо вашого заокеанського походження: чому ваші батьки переїхали до Австралії?
— Вони вирішили переїхати до Австралії з економічних і політичних причин. Я народився в Мельбурні в 1975 році і ходив там до школи. У мене не було проблем з англомовним середовищем, оскільки в той час в Австралії було багато іммігрантів зі Східної Європи. Це країна, наповнена різними культурами.
— Як ви, як слов’янин, освоїли англійську мову і місцеву культуру?
— Я виріс у Мельбурні, де було багато іммігрантів. Англійська мова і місцева культура стали для мене рідними завдяки школі та повсякденному спілкуванню. Це допомогло мені швидко адаптуватися.
— Чи правда, що хорвати сильно розвинули футбол в Австралії? Ви теж почали грати за хорватську футбольну команду?
— Хорватська громада справді сильно розвинула футбол в Австралії. Я почав грати в команді «Мельбурн Кроація» з шести років. Це був один із найбільших клубів в Австралії, який виступав у вищій лізі. Я пройшов шлях від юніорів до основного складу, і в 1995 році ми виграли чемпіонат. Пізніше клуб змінив назву на «Мельбурн Найтс».
— Кажуть, президент Хорватії, легендарний Франьо Туджман, особисто вів з вами переговори щодо переходу у «Кроацію» (Загреб) — так тоді називався клуб «Динамо». Це правда?
— Так, це правда. У 1995 році під час війни президент Хорватії приїхав до Австралії, щоб зустрітися з хорватською громадою. На той час мене вже два роки поспіль визнавали найкращим футболістом Австралії, і я був запрошений на вечерю з ним. Саме там він особисто запропонував мені приїхати грати за «Динамо» (Загреб).
Цей клуб відіграв важливу роль у моєму житті, далі мене придбав шотландський «Селтік», потім — англійський «Лідс», і відтоді до завершення кар’єри я грав саме в Великобританії. Переважно, саме в АПЛ.
— Як ви живете зараз? Чим займаєтеся?
— Зараз я займаюся нерухомістю — у мене є будівельна компанія, яка працює в Хорватії, а саме в Загребі та Дубровнику. Також я володію кав’ярнею в Загребі.
— Чи бачите ви себе в майбутньому в ролі футбольного тренера?
— Наразі в мене є багато інших зобов’язань, які не дозволяють присвятити себе тренерській роботі, але, можливо, у майбутньому це зміниться.
— Ви бували в Україні?
— Так, я був в Україні у 2005-2006 роках, коли грав за футбольний клуб «Мідлсбро». Ми тоді грали проти «Дніпра» в матчі Кубка УЄФА. Для мене це була особлива поїздка, адже я чув і знав, що частина мого роду походить з України.
Олександр Калінін
