Новачок київського «Динамо», румунський нападник Владіслав Бленуце дав своє перше інтерв’ю в якості гравця українського клубу.
Владіслав Бленуце— Владе, вітаємо в Києві, Україні та на навчально-тренувальній базі «Динамо». Які твої перші враження від міста, країни та бази?
— Дякую! Я прибув лише цієї ночі і ще не встиг добре ознайомитися з базою. Але сьогодні я прокинувся вранці, пройшовся базою та був приємно шокований побаченим. Класні поля, рівня Ліги чемпіонів. Я зустрів кількох одноклубників та поспілкувався з ними. Дуже приємні хлопці. Так само як і тренери, з якими я спілкувався. Я щасливий бути тут і я хочу насолоджуватися цим моментом.
— Чи бував ти раніше в Україні?
— Так, але тоді я був зовсім дитиною. Мені було 3 роки. Тому я особливо нічого не пам’ятаю.
— Що ти можеш сказати про наш клуб? Чи це найбільший клуб у твоїй кар’єрі й чи щасливий бути тут?
— Станом на даний момент це найбільший клуб у моїй кар’єрі й це великий шанс довести всім, що це мій час. І я маю отримати максимум від цього моменту, найкраще від часу перебування в цьому клубі.
— Що ти хочеш зробити перш за все?
— Я хочу довести динамівським уболівальникам, що я підтримую їхню думку щодо війни. росія є агресором і посягає на чуже. Це дуже сумно, бо Україна, захищаючи свою землю та своїх громадян, втрачає багато людей на цій несправедливій війні. Це точно непроста ситуація для мене, тому що її можна інтерпретувати неправильно.
Я хочу заявити, що я не підтримую росію. І я точно ніколи не казав нічого поганого про Україну. Це була моя помилка, що я перепостив дані дописи. Я не знав цих людей і не надавав значення їхній ролі в російській пропаганді. Для мене вони були ноунеймами. Коли мені пояснили, хто вони такі, я усвідомив свою помилку та зрозумів, що потрапив в погану ситуацію. Я абсолютно проєвропейська і проукраїнська людина, я на цьому боці.
— Як ти збираєшся налагоджувати стосунки з уболівальниками та доводити щирість своєї позиції?
— Я продемонструю свою щиру підтримку. Якщо хтось матиме до мене питання, то я відкритий до спілкування, готовий зустрітися з кожним уболівальником та все пояснити. Я повторюся, що я не підтримую росію. Я на боці українського народу.
— Чи розглядаєш ти цей перехід як шанс потрапити до національної збірної?
— Для кожного гравця є великою мрією грати за свою національну збірну. Особливо на великих турнірах. Але я маю йти крок за кроком. Тому зараз я маю швидко адаптуватися, щодня прогресувати, грати в кожному матчі та забивати, що є моїм основним завданням як нападника.
— На кого зі світових зірок-форвардів ти найбільше схожий стилістично?
— Мої ідоли — це Холанд, Левандовський та Ібрагімович. Я не дуже впевнений щодо схожості ігрового стилю з Ібрагімовичем, але мені подобається його его. Щодо стилю, то тут мені ближчий Холанд.
— Які твої цілі в київському «Динамо» на найближчий час?
— Перш за все, я думаю про командні цілі. Це виграш чемпіонату, далі вихід до основного раунду Ліги чемпіонів та виступити там якнайкраще. Щодо особистих цілей — це постійний прогрес та кожного дня робити маленькі кроки по самовдосконаленню.
