Відомий білоруський тренер Олег Дулуб оцінив старт молодіжної збірної України (U-20) на ЧС-2025 (U-20). Нагадаємо, в першому матчі турнирі «синьо-жовті» обіграли Південну Корею — 2:1.
Олег Дулуб— Олеже Анатолійовичу, перемагаємо в першому матчі на ЧС-2025, однак без валідолу наприкінці гри не обійшлося. Напруга в кінці матчу все-таки залишалася.
— Напруга була, оскільки це чемпіонат світу. Це ж не гра на першість майданчика. Треба розуміти, що чемпіонат світу — це про стратегію проходження турніру. За тиждень зіграти три матчі — це дуже складно, особливо молодим хлопцям.
Радує те, що команда здобула три бали. Тепер треба дуже постаратися, аби не вийти з групи, оскільки дві найкращі команди виходять напряму, а ще є шанс пройти далі й з третього місця. Сьогодні було зроблено дуже великий крок, аби пройти до 1/8 турніру.
— Що можете сказати про гру української збірної протягом всього матчу? Здалося, що команда Михайленка провела два зовсім різні тайми.
— Це були дійсно два різні тайми. Перша половина гри пройшла за перевагою збірної України. Дебютний гол було забито за рахунок індивідуальної майстерності Синчука, а другий гол — це результат колективних дій: подача з флангу від Вернаттуса та завершення Пищура.
Другий тайм грали вже по рахунку. Нюанс в тому, що Південна Корея перелаштувалася після першої половини гри при протидії початку атак збірної України. В другому таймі корейці перелаштувалися й зіграли один в один, тому в української збірної вже не виходило демонструвати якісний початок атаки. Це один з ключових факторів.
— Забитий м’яч Синчука мені особисто нагадав такий класичний гол молодого Андрія Ярмоленка: теж зміщення в центр, якісний удар в дальній кут воріт.
— Вони дійсно чимось схожі. Ярмоленко лівша і Синчук лівша, обидва з обведенням, обидва з хорошим ударом. Дуже якісний гол насправді.
— Синчука називають лідером цієї збірної України, говорячи, що у майбутньому це може бути дуже потужна бойова одиниця і в національній команді. Як вам сьогодні загалом гра вінгера «Монреаля»?
— Дуже хороша індивідуальна майстерність, техніка на швидкості та дуже хороша ліва нога. Плюс нестандартне швидкісне обведення. Дуже позитивні враження справив Синчук.
Навіть наприкінці гри, здається 90+3 хвилина, він один проти трьох і приймає дуже грамотне тактичне рішення: не починає обігрувати, а досягає того, що корєйці вибивають м’яч за бокову лінію, виграючи таким чином час для своєї команди.
— Перед стартом турніру я розмовляв з Віталієм Володимировичем Кварцяним, який розвахлював Пищура, акцентуючи на його зрості 2,04 м. Сьогодні Олександр забив та і загалом виглядав надпотужно на тлі гравців Південної Кореї. Що можете сказати про гру Пищура?
— Дійсно потужно, але я б окрім забитого і як виявилося переможного м’яча відзначив би інший аспект його гри. Маю на увазі його вміння отримувати м’яч в недодачу, чіплятися за м’яч і розганяти атаки.
При зрості у 2,04 м — це дорого коштує, треба визнати. Зазвичай «малюки» таке роблять дуже добре, а центральним нападникам з таким зростом дуже важко. Але тут все було з точністю навпаки.
— Пономаренко, який вийшов на заміну наприкінці гри, нападник все-таки іншого плану.
— Так, трохи іншого. Пономаренко — це більш швидкісний нападник, який входить у лінію оборони суперника, а Пищур — це гравець, який вміє розганяти атаки. Маючи Синчука, інсайдів Кревсуна і Карамана, які з глибини дуже добре атакують, такий нападник, як Пищур, взагалі безцінний для гри команди в атаці.
— Перший гол Південної Кореї скасували, другий — був зарахований, однак обидва прийшли після стандартів. Можна сказати, що це той компонент гри, в якому Україна має додавати?
— Знаєте, у перших матчах на таких турнірах дуже багато чого вирішують стандарти, особливо в матчі, де грають команди приблизно одного класу. На мою думку, Південна Корея і Україна плюс мінус однакові. Це і показала сама гра: перший тайм за українцями, другий — за корейцями. Далі йдуть вже нюанси.
Перший м’яч, який було скасовано. На мою думку, там мала місце тактична помилка. Захиснику потрібно було робити крок назад і грати по м’ячу. Під час другого, вже зарахованого голу, зіграв фактор сонця. Було помітно, що Крапивцов постійно прикриває обличчя рукою. Схоже, що сонце дійсно било йому в очі й м’яч просто губився з поля зору.
У першому таймі Крапивцов доволі непогано діяв на виходах. А другий гол, який було забито з п’яти метрів, я можу списати лише на потрапляння променів сонця в очі, через що він не бачив траєкторію м’яча.
— Яка ланка збірної України вам сьогодні сподобалася найбільше?
— Найбільше сподобався правий фланг, де був Гусєв і Синчук. Гусєв більше саме за рахунок тактичної грамотності. Саме за рахунок побудови Гусєв-Мельниченко-Киричок-Будко в першому таймі вдавалося розбивати пресинг п’ятірки Південної Кореї.
Якщо брати по атаці, то було навпаки в першому таймі — це Вернаттус і Шах. Звідти йшла вся небезпека. Проте я б не говорив саме про ланки. Для мене приємне враження справила саме тактичний вишкіл української команди.
Взяти гравців з 18 клубів і ось так побудувати початок атаки, вихід в атаку, враховуючи сильні та слабкі сторони своїх гравців… Навіть кінцівка матчу показала, що команда захищалися тактично грамотно, діючи компактно, перекриваючи середину. Тому я б відзначив саме хорошу командну роботу.
— Тобто слід відзначити якісну тренерську роботу Михайленка та його штабу.
— В таких умовах — так. Зрозуміло, що через нестачу часу Михайленку було складно це зробити, але йому вдалося. Зазвичай у збірних склад формується по ланкам. Наприклад, у національній збірній — це три-чотири гравці Шахтаря, три-чотири гравці Динамо в позиціях, які добре між собою взаємодіють через те, що вони давно грають разом.
А тут — я подивився в заявці — лише два гравці з Карпат, два з Металіста і два з Полісся. Все інше — це гравці з різних клубів. Дуже складно все це поєднати за такий короткий проміжок часу. Тим паче, що перед турніром було зіграно лише одну товариську гру проти Австралії (2:3).
— Після оголошення заявки збірної України на турнір було чимало коментарів щодо справедливості викликів у молодіжну збірну синів легендарних вітчизняних футболістів — Олексія Гусєва та Крістіана Шевченка. Проте той-таки Гусєв своєю грою сьогодні довів, що не просто так перебуває у цій команді. Що можете сказати про виступ Гусєва-молодшого?
— Паралелі можна проводити, але проблема хлопців, які мають зіркових батьків, саме в тому, що їх постійно порівнюють з батьками. Олег Гусєв і Олексій Гусєв — це різні футболісти.
Мені дуже сподобався Гусєв-молодший. А саме те, як за рахунок нього починалися атаки, як збірна перебудовувалася в трійку і при початку атаки біля своїх воріт, і в центральній частині поля. Коли ж справа йшла у бік воріт суперників, то була дуже активна гра на фланзі. Туди заходили Синчук, Гусєв, а також Караман і Кревсун. Вони за рахунок цього створювали перевагу і розвертали гру на протилежний (лівий) фланг, звідки йшли подачі.
У першому та й в другому таймі Гусєв — це один з найкращих гравців збірної України. Про Шевченка поки нічого не можу сказати, оскільки ми його не побачили в цьому матчі.
— Чимало гравців клуби не відпустили в збірну України на турнір в Чилі. На вашу думку, хто з виконавців, які не поїхали на чемпіонат світу, могли б суттєво підсилити команду Михайленка?
— Я б виділив четвірку. Це Тарас Михавко, за рахунок досвіду гри на високому рівні, це Роман Саленко, який міг додати агресивності в опорній зоні. Також це Артем Гусол з «Колоса», адже той обсяг швидкісної роботи, який він робить на фланзі, гідно поваги. Ну і авжеж Рамік Гаджиєв, але тут травма завадила.
— Розумію, що ви навряд чи стежили за командою Панами U-20, однак маю поставити наступне запитання. Враховуючи сьогоднішню вдалу гру української збірної, чи слід вболівальникам очікувати і на переконливу перемогу в наступній грі та прямий вихід до 1/8 фіналу ЧС-2025? Тим паче, що до зустрічі з Парагваєм у Панами є серія з п’яти матчів без перемог (чотири поразки і нічия).
— Я так скажу: Україна має перевагу в плані часу на відпочинок. Також треба дивитися на те, як між собою зіграють Панама та Парагвай. Варто розуміти, що на такому короткому проміжку часу навіть дві-три години мають значення для відновлення. І серія Панами з п’яти матчів без перемог — це теж додаткове психологічне навантаження.
Ще один момент — стратегічне проходження по дистанції. Якщо навіть Панама і обіграє Парагвай, то цілком можливо Україні буде достатньо і нічиєї, аби все закінчити й напряму вийти до плей-оф.
Владислав Лютостанський
