Екс-захисник і екс-наставник київського «Динамо» Анатолій Дем’яненко розповів, чого він чекає від чергових матчів збірної України у відбірковому турнірі ЧС-2026 — проти Ісландії (10 жовтня) та Азербайджану (13 жовтня).
Анатолій Дем’яненко— Анатолію Васильовичу, наша збірна за не доброю традицією знову сама себе заганяє в кут. У нас лише очко після двох матчів відбору на чемпіонат світу 2026 року, а тому в Рейк’явіку маємо перемагати. Є віра в те, що Трубін, Забарний, Малиновський, Довбик і компанія спроможні здобути перемогу на морозному острові?
— Віра у перемогу є, але легко перемогти не вдасться, бо Ісландія дуже непогана збірна, міцний європейський середнячок — це по-перше, а по-друге — там, на їх острові, завжди складно грати. Це я вам кажу, як людина, котра там була. (Посміхається).
— У вересні Україна програла Франції (0:2) і це читалось, за всієї поваги до наших хлопців, а також втратила очки з Азербайджаном (1:1), що стало несподіванкою. Зараз треба перемагати. Зуміє Сергій Ребров достукатися до своїх підопічних і змотивувати битись на полі не шкодуючи живота свого?
— Для цього Сергій і працює головним тренером. Саме Ребров має віднайти правильні слова, вселити в гравців впевненість у власних силах, щоб хлопці почули наставника та повірили в себе.
— Повертаючись, знову ж таки, до результатів вересневого циклу. Після двох ігор дуже багато критики було в бік Реброва. Гарячі голови навіть волали — звільнити! Чи наважиться на такий крок керівництво УАФ у випадку провалу й у двох матчах жовтневого відтинку відбору на ЧС-2026?
— Що я можу сказати? Я не знаю. В УАФ є ж керівники, звідки мені знати, що у них в головах? Звільнять чи не звільнять Реброва — у їх компетенції.
Зараз перед Ребровим є чітке завдання — пробитись на чемпіонат світу. Зрозуміло, що перше місце у групі нам не світить, найпевніше його посяде Франція, а за друге Україна має боротися. Сподіваюсь, мета буде досягнута і про відставку тренера ніхто більше говорити не буде.
— Буває таке, що гравці тренера «плавлять». Чи не здається вам, що таке може бути й всередині нашої збірної?
— Ні. І з Францією, і з Азербайджаном старались, але не вийшло здобути результат.
Я б взагалі не спішив з висновками щодо Реброва і щодо цієї збірної. Буває таке, що старт невдалий чи смуга з пари не безвиграшних ігор, десь щось не пішло. Не рідке явище у футболі, а потім раз — пройшов місяць, і все змінилось на краще. Тому, почекаймо.
— У жовтневих матчах точно не допоможуть збірній Зінченко, Циганков та Яремчук. Наскільки це суттєві втрати чи, зважаючи на те, що і Олександр, і Віктор, і Роман не мали нормальної практики в новому сезоні, то й загін не помітить втрати бійців?
— Звісно це втрати вагомі, але незамінних гравців немає. Тим більше, у збірній, де тренер має змогу добирати виконавців, вибір в нього не обмежений, як у наставника команди клубної.
Однак, повторюсь, що втрата Зінченка, Циганкова та Яремчука, відчутна, бо всі вони дуже досвідчені гравці з багажем виступів і в європейських чемпіонатах і на чемпіонаті Європи. Вони б нам допомогли, це — перевірені бійці.
— До збірної не викликали Андрія Луніна…
— Лунін не має ігрової практики в «Реалі», тут все зрозуміло, чому Ребров не покликав його до збірної. Воротар без практики... Ну ви розумієте. У воротах грати ж треба, а не стояти.
— Погоджуюсь, але я трохи інакше хотів сформулювати питання щодо воротаря мадридського клубу: у «Реалі» йому не довіряє Хаві Алонсо й Лунін полірує лаву запасних, а тут ще й до збірної не кличе Ребров. Не надламає це його психологічно, така от тотальна недовіра?
— Тонке питання, тонке. Сподіваюсь, що ні. Лунін — все ж воротар високого рівня, професіонал. І людина він хороша, має впоратися з цим непростим періодом у його кар’єрі, з певним психологічним тиском.
— Знову у збірній Малиновський — і це однозначно позитивний момент. Як на мене, навіть пропустивши ледь не весь минулий Сезон у Серії А, він точно каші не зіпсує й збірній допоможе, а що скажете з приводу Руслана ви?
— Погоджуюсь з тим, що це однозначно підсилення для збірної України. Він вже грає за «Дженоа» у новому сезоні, зі старту виходить в останніх іграх, я дивився. У Малиновського за спиною чималий досвід і від нього нікуди не подівся його вбивчий удар з лівої ноги, що в матчі саме проти Ісландії може нам дуже знадобитися.
Не думаю, що суперник дуже підпускатиме нас до своїх воріт, в’язка у них оборона. Тож удари з середньої і дальньої відстані можуть стати тією зброєю, яка допоможе здобути результат.
Малиновського до збірної викликали не просто так.
— До вас питання, як до динамівця. Чому нині «Динамо» вже давно не є базовим клубом для збірної? Це пряме відображення поганих результатів команди Шовковського на міжнародній арені?
— Ті, хто за останні пару сезонів пішли з «Динамо» й нині виступають за європейські клуби, як і раніше, до збірної викликаються: Забарний, Миколенко, Циганков, Ванат. От Владислав — молодець з перших ігор почав за «Жирону» забивати. Тому, власне, динамівців у збірній вистачає.
А чому так мало викликають безпосередньо з «Динамо», з команди Шовковського, — питання не просте. Я думаю, що динамівська молодь має бути більш нахабною, у хорошому розумінні цього слова. Агресивнішою, не боязкою. Вриватись у збірну!
— Мене дещо бентежить, що в заявці збірної на гру з Ісландією лише два нападники: Ванат та Довбик. Проте, не забуваймо, це ж не товариські матчі, а ігри, де потрібно перемагати. Чому Ребров не викликав з команд УПЛ, скажімо Твердохліба, Гайдучика, Будківського?
— На мою суб’єктивну думку, звісно ж, потрібно було викликати ще й третього нападника, бо може гра з Ісландією скластись так, що потрібно буде діяти у два форварди, а їх всього два, немає альтернативи.
Та за результати збірної відповідаю не я і не ви, а Ребров. Йому видніше, з нього будуть питати, раптом що, а не з нас з вами.
— І наостанок, спробуєте сили в ролі прогнозиста?
— Не люблю я цю справу…
— І все ж, на вашу думку, з яким рахунком завершиться гра Ісландія — Україна?
— 2:1 на користь нашої збірної.
Віктор Глухенький
