Відомий український тренер В’ячеслав Грозний поділився враженнями від матчів збірної України у відборі ЧС-2026 проти Ісландії та Азербайджану.
В’ячеслав Грозний (фото: В. Раснер)— В’ячеславе Вікторовичу, довелося трохи понервувати вчора?
— Було трохи. Вже поспіхом і не згадаю, коли в спарці ми брали шість дуже важливих очок. Для нашої збірної момент був критичний, і вона гідно вийшла зі скрутного становища. Сильні команди, а наша якраз із таких, з міцними виконавцями й особистостями в складі, іноді довго запрягають, але потім швидко їдуть. Спочатку даємо конкурентам перевагу, але в ключових моментах збираємося й вирішуємо завдання.
Минулого року перед Євро на останніх хвилинах здолали Боснію і Герцеговину, згодом перемогли Ісландію. Нервово виходило, проте результат був позитивний. Це, на мою думку, нормально. Тренерам і футболістам, звісно, не хочеться таких переживань. З іншого боку, це підкреслює силу команди.
— Користуючись шаховим терміном, перемоги переважно здобуваємо на прапорці.
— У кінцівках ігор, справді, чимало забиваємо. Хочу звернути увагу на інше. Ми майже в кожному матчі забиваємо і пропускаємо. Цікава в нас команда. Останній раз на нуль ми встояли рік тому — 11 жовтня в Лізі націй проти Грузії. Теж переломна в турнірній стратегії гра була. Тобто в наступних 11 матчах ми пропускали.
Але ж збірна чи не в кожному матчі й забиває. Були «сухі» зустрічі з Бельгією й Францією, але ж у 80 відсотках ігор наша команда не йде з поля без голу.
— Наша збірна будь-що шукає щастя в атаці й не залежить від рівня суперників?
— Звісно, є певні нюанси, але, якщо взяти голу статистику, то маємо: з Францією завдали вісім ударів по воротах, п’ять — у площину воріт, хороший показник. Французи, до речі, завдали на один удар більше. Рівновага.
З Ісландією було сім ударів у ворота — і п’ять м’ячів залетіло. Тут була максимальна ефективність. А з Азербайджаном ми нанесли 22 удари — 10 з меж штрафного й 12 з-за меж, а на виході маємо два голи. Такої ефективності, як у Рейк’явіку, враховуючи мій тренерський досвід, я не пам’ятаю.
— Ігри з Ісландією та Азербайджаном дуже різні, хоча соліста не змінювали.
— З Ісландією була дуже важка гра, хоча сподівався на меншу інтенсивність. Це наклало відбиток на матч із Азербайджаном. У другій зустрічі, як ми побачили, Сергій Ребров відмовився від класичного опорника. А зробив акцент на гравця середньої ланки, який може конструювати гру. Ярмолюк добре знає й виконує вимоги. І Малиновському було легше дихати.
— Щодо Руслана, то йому, здається, потрібний був лише м’яч — його заряд на матчі був на максимумі.
— Він — профі, заряджений виходить на будь-яку гру. Досвід, кваліфікація, довго лікувався, скучив за футболом. У збірній давно не був — тактично Руслан провів дві зустрічі на дуже високому рівні.
— Ще два роки тому Малиновський не був основним футболістом національної команди. Що змінилося в грі збірної України?
— То все в минулому. Зараз Малиновський став одним із ключових ланцюжків у командній грі. Він завжди був класним футболістом — в Україні, Італії, Франції. Від того, що він грає за «Дженоа», його якості не зменшилися. Можна згадати про відсутність Ярмоленка, Циганкова, Зінченка, інших півзахисників, проте Руслан повернувся в збірну лідером. Під ту модель, яку обрав Сергій Ребров на матчі, він підійшов ідеально, роль диспетчера виконав чудово.
— При тому що в нього немає реактивної швидкості.
— Працює головою. У режимі тотального пресингу, коли немає простору, не кожен може себе проявити. Руслана Малиновського можна порівняти з Кевіном де Брюйне. Вони вміють використовувати паузи, коли суперник втомився. Це тип розумних, сильних гравців. Їм не завжди треба відкриватися на швидкості, але вони знаходять необхідний простір для маневру. Причому, як ви бачили, цього здобутого простору й часу достатньо, щоб підготувати удар.
— Азербайджан давав можливості для побудови атак. Проте наша збірна знову мала проблеми під час розкриття захисту суперників.
— Забудьте ділити команди на сильні й слабкі. Фарерські острови б’ють Чорногорію й Чехію. Азербайджан не слабший. Звісно, коли граєш проти Франції, то будуєш одну тактику, а з Азербайджаном хочеш мати більше простору. Але це активна команда, до неї потрібен підхід. Додайте, який емоційний спалах пережили гравці в Рейк’явіку. Відновитися за два дні дуже непросто.
Є помилки. Запитайте в Забарного, Матвієнка чи Миколенка, як треба було діяти, коли нам забивали м’ячі? Вони все знають, розкажуть правильно, але на полі, коли часу думати обмаль, вони іноді приймають не ті рішення. Це стосується не тільки нашої збірної. Подивіться, як у захисті грає «Манчестер Сіті» чи «Барселона». На гравців дуже сильне навантаження, вони грають по кілька матчів на тиждень. І, звісно, помиляються в ситуаціях, коли на тренуваннях відіграють ці епізоди із заплющеними очима.
— Турнірна ситуація складається таким чином, що збірна України може посісти й перше місце в групі. Про це говорять пошепки, хоча ціна питання — перемога у плюс три м’ячі над Францією. Можемо місяць пофантазувати, розкатати, так би мовити, губу?
— Те, що команда Сергія Реброва вийде 13 листопада не номер відбувати — це зрозуміло. Збірна України боротиметься за перше місце. Ми не знаємо, в якому стані до цього матчу підійдуть гравці суперників. Там два матчі Ліги чемпіонів перед цим, причому 4 листопада ПСЖ приймає «Баварію», а «Реал» із Мбаппе гостюватиме в «Ліверпулі». Французи розуміють, що в останньому турі відбору їм грати в Баку, і тут не тільки про різницю забитих і пропущених м’ячів треба думати.
Геннадій Чеховський
