Півзахисник київського «Динамо» Владислав Кабаєв підбив підсумки матчу з донецьким «Шахтарем» (1:3) у 11-му турі чемпіонату України.
Владислав Кабаєв проти Юхима Коноплі. Фото — Ю. Юр’єв— Ми дуже погано розпочали поєдинок — це у нас вже якась не дуже хороша тенденція. Ми одразу пропускаємо, й потім доводиться докладати вдвічі більше зусиль. Або ж пропускаємо наприкінці гри.
Ми поговорили у роздягальні, Андрій Ярмоленко сказав, що концентрація на початку та наприкінці поєдинку, особливо проти «Шахтаря», надзвичайно важлива, та, на жаль, ми її втратили. Думаю, якраз швидко пропущений м’яч і зіграв свою роль. І знову, увімкнулися, почали грати на інших обертах вже після того, як пропустили другий м’яч. Це ненормально, та я не хочу зараз додавати негативу. Так, неприємно програвати, особливо такому супернику, як «Шахтар», але ми не опускаємо голови та рук — усе буває. Це гра, це футбол, попереду ще багато матчів чемпіонату, тож нічого страшного не трапилося. Поразка, безумовно, неприємна, сьогодні буде безсонна ніч, але що поробиш.
— Як зазвичай у матчах з «Шахтарем», на полі було багато емоцій, наскільки вони вплинули на гру обох команд?
— Звісно, з цим суперником по-іншому не можна, усі розуміють, що це «класичне» українського футболу, багато уболівальників приходять на такі матчі і у Києві, і у Львові. Усі ми дивилися поєдинки «Динамо» з «Шахтарем», коли були дітьми, та кожен з нас хотів взяти участь у такому протистоянні. Сьогодні якраз про це задумався, адже тепер я сам учасник такого двобою. Мабуть, якби не війна, людей прийшло б набагато більше, атмосфера була б ще яскравішою. Ми витратили багато емоцій, у нас є час, щоб їх відновити, адже зараз відчуваю більше негативу, ніж позитиву.
— Наступного тижня у «Динамо» матч Ліги конференцій зі «Зріньскі» та далі теж непростий календар, тож опускати руки ніколи?
— Так. Прикро, що ми докладаємо величезні зусилля, щоб стати чемпіонами, а потім виходимо у єврокубки та, м’яко кажучи, ганьбимося там. Тому нам хочеться не скільки уболівальникам, скільки насамперед собі показати та довести своєю грою, що вже час вмикатися та досягати результату. Звісно, ніхто не опускає руки, у нас попереду Ліга конференцій та матч чемпіонату з ЛНЗ, який зараз перебуває у хорошій формі. А перед «Динамо» завжди стоять максимальні цілі. Докладатимемо максимальних зусиль, щоб стати чемпіонами й цього року.
— Чи, на вашу думку, здобути чемпіонство вперше легше, ніж його захистити?
— Хочеться довести й собі, й уболівальникам, що минуле чемпіонство було не випадковістю, не спонтанністю, що воно було заслуженим — думаю, так відповість кожен. Але, дійсно, на матчі з «Динамо» та «Шахтарем» кожен суперник виходить з очима, що палають, та грає проти нас свої найкращі матчі. Це нормально. Коли я виступав за інші клуби, теж виходив проти «Динамо» з величезною мотивацією, додаткове налаштування від тренера чи уболівальників не потрібне, бо воно відчувається усередині. Так, важко, але, якщо ти граєш за «Динамо», якщо носиш цю емблему на грудях, будь готовим та достатньо сміливим, щоб захищати чемпіонство та завойовувати цей титул знову.
