Сербский вратарь донецкого
«Металлурга» серб
Владимир Дишленкович объяснил, почему решил
принять украинского гражданство.
«Я хочу играть за клуб, выходить на поле в каждом матче — это основная причина моего решения, — цитирует Дишленковича
„Газета по-украински“. — Девич? У Марко другая причина. Он хочет играть за сборную Украины, а я — за клуб. Не хочу сидеть на скамейке запасных из-за лимита на легионеров. Родные меня поняли и поддержали».
Добавим, что Дишленкович выступает в футболке «Металлурга» с января 2005 года и уже провел 80 матчей. На его счету три матча за национальную сборную — один за команду Сербии и Черногории и два за сборную Сербии. В отборе на ЧМ-2010 Дишленкович был запасным голкипером национальной команды, завоевавшей право выступать в ЮАР.
ясно що він як був легіонером так і залишився ним
просто має тепер український паспорт
завершить грати - знову поміняє громадянство на сербське
от і маємо - обмеження на кількість легіонерів - то цілковита профанація
у нашому законодавчому полі
а може він не має візи до Сербії? або шенгенської?
а може він ризикує потрапити до війська і засмакувати українського військового вишколу?
цікаво, то вже не перший випадок, коли українське громадянство беруть серби. І жодного разу - хорвати (принаймні я про таке не чув). Питання - чому?
але зверніть увагу, що мій допис був не про те, на які жертви йдуть новообернені громадяни України, а на ПРОФАНАЦІЮ такого поняття, як ліміт легіонерів у командах.
Та питання: навіщо перед самим ЧМ в ПАР, маючи путівку на нього, самому міняти громодянство и не грати на ЧМ, маючи на це повне право? Щось тут не так...