Для хозяина

У роботі менеджменту донецького «Шахтаря» мене довго дивувала одна особливість. Чому серйозні та високооплачувані фахівці, в міцному професіоналізмі яких немає жодних сумнівів, не прагнуть заповнити трибуни на матчах команди в рамках всеукраїнських змагань? Ніби в їхньому розпорядженні є всі можливі й неможливі ресурси, включаючи три чи більше телевізійні канали. Невже власнику команди були б зайві мільйони виручки від проданих квитків?

Тепер, здається, я зрозумів у чому річ. «Шахтар» має усім відомого хазяїна, який майже чотири роки не показується на людях. Він не є бізнесменом у цивілізованому значенні цього слова, хоч би скільки наймав іноземних фахівців. Тому що бізнес цього хазяїна із шаленими надприбутками можливий лише в країні, де теж є хазяїн, з яким можна домовитися. Таких країн навколо нас стає все менше, й у них теж є свої власники футбольних команд.

Те, що у нас зветься бізнесом, передбачає, що хазяїну належить усе — від заводів із шахтами до їхніх працівників, які навіть не думають про те, аби захищати свої права й вимагати справжньої зарплати й гідних умов праці. Те саме стосується й футбольної команди, чий добробут залежить не від кількості глядачів, реклами та решти, а винятково від щедрості хазяїна.

Уявіть, що на кожному матчі «Шахтаря» збирається аншлаг. Причому не з людей, «завезених за рознарядкою», а з десятків тисяч уболівальників, які заплатили за квитки — купивши це видовище. Такі вболівальники мають право кричати на трибунах і поза ними все, що думають про свою команду та її хазяїна. Фактично команда стає власністю вболівальників, які аплодують гравцям і тренерам чи освистують їх, коли хочуть і як хочуть. Регулярно збираючись на стадіоні, ці люди згодом здатні об’єднатися самі, без «рознарядки». Й обговорювати не лише футбол.

Воно хазяїну треба? Ані хазяїну «Шахтаря», ані тому хазяїну, який робить можливим його бізнес, тисячі самоорганізованих громадян ні до чого. Нехай краще сидять удома і приходять на футбол кілька разів на рік — подивитися на іноземних «зірок» із Ліги чемпіонів. Тому кваліфіковані менеджери «Шахтаря», як ті колишні комсомольці, лише імітують роботу. І хазяїна це влаштовує.

Микола НЕСЕНЮК

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости