Николай Несенюк: «Шахтер» при содействии УАФ «толкает» Тайсона хотя бы за какие-то деньги

Українська асоціація футболу назвала Тайсона найкращим футболістом 2019 року. Того самого 31-річного Тайсона, що прославився на увесь світ публічно показаним українським уболівальникам середнім пальцем правої руки. Ну як після цього не назвати його номером один?

Те, що найкращого УАФ обиратиме поміж гравців «Шахтаря», не було ні для кого секретом. Тому чекати офіційного завершення футбольного року не було сенсу. Хоча цілком вірогідно, що у останніх матчах року хтось із українських футболістів, чи із тих, хто грає в Україні, може показати щось неймовірне. Наприклад, Віктор Коваленко візьме і заб’є п’ять м’ячів у ворота італійської «Аталанти» у матчі Ліги чемпіонів! Чому ні? У цього гравця, коли вірити Андрію Шевченку, колосальний потенціал! Може, цей помітний поки що лише небагатьом потенціал саме тепер і розкриється? І що тоді робити із титулом найкращого?

А коли серйозно, то присудження немолодому вже за футбольними мірками бразильцю титулу найкращого в Україні, виглядає, як на мене, ще однією спробою підняти ціну на цей футбольний товар. Щоб Тайсон не просто так пішов із «Шахтаря», а хоча би за якісь гроші. Але не думаю, що це допоможе. Його вже робили «гравцем збірної Бразилії» із приблизно тією ж метою.

Тішить у цій всій досить бридкій процедурі лише одне — Тайсон з його публічними сльозами та «факами» хоча би не українець. А міг би! Чому ні? Добре, що агенти «заграли» його за Бразилію. А то був би у нас ще один патріот за компанію із Мораесом та Марлосом. Тому після помпезної в окремих місцях церемонії УАФ із нагородження Тайсона мені соромно лише за цю організацію. Якби найкращим визнали того ж Мораеса, соромно було би за всю Україну. Тому дуже добре, що Тайсон не українець і вже точно ніколи ним не буде.

Николай НЕСЕНЮК