Перед стартом чемпіонату «Лестер» зіткнувся з проблемою центрального захисника. Клуб за рекордну суму покинув лідер команди Гаррі Магуайр, а досвідчений Уес Морган в міру віку вже не демонстрував тієї стабільності, яка була притаманна йому два-три року тому. Вболівальники були занепокоєні такою ситуацією, адже клуб не придбав нікого на позицію Магайра. Турок Чаглар Сеюнджу в минулому сезоні провів лише шість матчів і, коротко кажучи, не вразив. Однак Брендан Роджерс розумів, що адаптація — це штука непередбачувана, тому невдалі виступи Сеюнджу — це ще не вирок. Досвідчений північноірландець розраховував на молодого юнака і запевнив керівництво клубу, що не варто шукати заміну Магуайру. Чаглар віддячив керманичу стабільною грою.

Союз Сеюнджу та «Лестера» розпочався літом 2018 року. «Лиси» в пошуках заміни старині Моргану звернув увагу на молодого гравця «Фрайбурга». У Німеччині Чаглар провів два сезони, протягом яких став основним гравцем складу і зацікавив імениті клуби. Сеюнджу мав пропозиції від «Лілля», «Вільяреала» та «Роми», але вибір гравця впав на «Лестер». Футболіст здійснив одну зі своїх мрій — виступати в АПЛ.

Сезон 2018/19 став для Чалгана періодом адаптації та певної моральної витримки. Футболіст відразу отримав від партнерів прізвисько «Лорд Фуркуад» (прим. один із героїв мультфільму «Шрек»), за свою схожість з цим персонажом. Відхід Магуайра до МЮ сприяв потраплянню Сеюнджу до основного складу «Лестера»,

У розіграші 2019/20 від минулорічного Сеюнджу залишилось тільки прізвище на футболці. Гравець кардинально змінився. Його трюки в матчі першого туру проти «Вулверхемптона» приємно шокували вболівальників «лис», адже академічний футбол не дозволяє центральному захиснику так рішуче йти в дріблинг біля своїх воріт. Подібна сміливість серед захисників притаманна лише Серхіо Рамосу.

З кожним туром Чаглар значно додає у силовій боротьбі. Його технічні вміння — це, звичайно, добре, однак АПЛ вимагає бути завжди сконцентрованим і готовим до боротьби. Очевидно, що Сеюнджу знаходиться на шляху становлення топ-гравцем. Екс-гравець «Ліверпуля» Джеймі Каррагер відзначив: «Він може зіграти необачно, але все приходить з досвідом. Він ще повинен попрацювати над собою. Йому потрібно заспокоїти свою агресію, і все буде добре».

Після 11 турів «Лестер» є командою, яка пропустила найменше голів в АПЛ — 8. Важливо відзначити, що Сеюнджу допомагає досвід Еванса, який уміло займає позицію на полі. Таким чином північноірландець дає свободу авантюризму Сеюнджу. У нинішньому сезоні 23-річний турок займає третю сходинку серед гравців, які віддали найбільше передач, лише ван Дейк і Альдервейрельд здійснили більше пасів. За 17 турів авторитетний портал WhoScored оцінив дії Сеюнджу високою оцінкою — 7,25. Якщо так все буде продовжуватися, то Чаглар обов'язково потрапить до символічної збірної сезону.

Джон МакГінн став улюбленцем вболівальників «Астон Вілли» після незабутнього поєдинку проти «Дербі», за результатами якого «віллани» отримали право виступати в АПЛ. Нагадаємо, що у фінальній зустрічі підопічні Діна Сміта здолали опонента з рахунком 2:1, один із голів забив шотландець МакГінн. Маючи ріст 173 см, Джон у верховій боротьбі переграв воротаря «Дербі» і довів перевагу «Астон Вілли» до двох голів.

У літнє трансферне вікно британські ЗМІ відправляли МакГінна в «Манчестер Юнайтед», який шукав альтернативу Полю Погба. Говорилося про захмарну суму для «Астон Вілли» — 50 млн фунтів, але всі чутки були розсіянні після пролонгування контракту з футболістом.

У 2018 року «Астон Вілла» запросила МакГінна на роль опорника-винищувача, але сталося так, що Джон прекрасно дружить з м'ячем, тому Джон Сміт перемістив його на позицію центрального півзахисника. Таким чином, прудконогий шотландець став системозв'язуючим гравцем команди. Саме з його першого пасу і розпочинаються атаки «вілланів». Приклад тому — це фінальний поєдинок проти «Дербі». У моменті з першим голом МакГінн уміло поставив корпус і дав змогу «круглому» полетіти в напрямку правого флангу, де його партнери розіграли чудову комбінацію.

Після феєричного поєдинку з «Дербі» вболівальники «вілланів» присвятили гравцю чант, який назвали «Супер Джон». Тепер кожного разу, коли «Астон Вілла» грає вдома, фанати обов'язково співають цю кричалку.

Старт АПЛ видався для «Астон Вілли» не досить вдалим, команда втрачала очки там, де повинна була їх набирати. Безумовно, що подібне довго тривати не могло, адже клуб придбав чимало нових гравців, які ще не встигли звикнути один до одного. Однак на фоні палітри невдач яскравими кольорами виділявся Джон МакГінн. Шотландець стрибнув за межі дозволеного.

Звичайно, що МакГінн не є генієм техніки, але його культура гри вразила всіх. Уміння відчути партнера і надіслати передачу в ту зону, де знаходиться вільний колега — це скарб для кожного тренера. Ефективність Джона ніколи не підлягала сумнівів, навіть, якщо його клуб програвав з розгромним рахунком. У команді МакГінн є лідером по кількості успішних єдиноборств та дальніх ударів. Також він претендує на роль головного дріблера, однак пліч-о-пліч із ним знаходиться Джек Гріліш.

Авторитетний портал WhoScored оцінив дії МакГіна за 17 турів у престижну оцінку — 7,48. Це найкращий показник у команді.

Влітку 2015 року всі таблоїди Британії кипіли новинами про молодого гравця «Астон Вілли» Джека Гріліша, який на відпочинку в Тенеріфе непогано перепив і заснув із пачкою цигарок на одній з вулиць. Після того інциденту керівництво «Астон Вілли» дало зрозуміти, що проведе серйозну розмову з молодим хлопцем. Як бачимо, Джек зрозумів, що втіяне було помилкою, і сконцентрувався суто на футболі.

За чотири роки футболіст став справжнім героєм Бірмінгема, адже він не залишив команду, коли та тонула на дні АПЛ в сезоні 2014/15. Крім того, Джек удосконалив свою гру до такого рівня, що самотужки вигравав деякі поєдинки в чемпіоншипі. У своїх інтерв'ю він неоднарозово повторювався, що готовий до кінця працювати на благо «вілланів», адже всі його близькі є фанатами «левів», а його прадідусь взагалі був кращим бомбардиром команди сто років тому.

Варто відзначити, що Гріліш намагається бути схожим на легендарного Джоржа Беста. Він навіть спеціально спускає гетри якомога нижче, як його кумир. Доречі, в АПЛ подібне не є дозволеним, однак гравець знайшов цікавий спосіб уникнути покарання — він навмисне одягає дитячі щитки, таким чином, гетри можна спустити до центру гомілки. Можливо, відпочинок у Тенеріфе також був відсилкою до розважливого життя Джорджа Беста.

У літнє трансферне вікно Грілішом активно цікавився «Тоттенгем», який пропонував за гравця близько 30 млн євро. Однак ні сам футболіст, ні керівництво команди, не було зацікавлено в цьому переході. Крім того, у команді відбулася масштабна перебудова, в якій Джек займав місце ядра, навколо якого все конструювалося.

Напередодні старту АПЛ Гріліш мав досить невдалу індивідуальну серію — у 20 поєдинках, коли гравець потрапляв до основному складу «вілланів», команда обов'язково програвала. Однак у 3 турі АПЛ «Астон Вілла» здобула першу перемогу, а Джек розпрощався з роллю невдахи.

У нинішньому сезоні гравець провів чотири голи, два з яких він забив у Кубку Ліги. Незважаючи на те, що рівень турніру бажає бути кращого, Джек із повною серйозністю віднісся до нього. Першим від Джека постраждав скромний «Крю», а згодом «Брайтон». У чемпіонаті «нащадок Беста» покарав голами «Норвіч» та вищезгаданий «Брайтон». Варто відзначити, що на рахунку Джека чотири гольові передачі, що є прекрасним показником для атакувального півзахисника.

Статистика — це, звичайно, добре, але гравець заворожував вболівальників не красою своїх передач чи голів, а майстерним дріблінгом. У матчі з лондонським «Арсеналом» захисники «канонірів» «позвертали хребти», намагаючись услідкувати за прудконогим англійцем. В останніх поєдинках Гріліш був відсутній через травму гомілки, але за прогнозами лікарів футболіст вже готовий повернутися на поле.

Головний тренер «Астон Вілли» Дін Сміт так прокоментував відношення Джека до футболу: «Джек — неймовірний талант. Він потирав руки, коли дізнався, що я стану головним тренером, адже він належить до когорти тих футболістів, які хочуть, щоб їх команда грала. Рівень його продуктивності на високому рівні, але кожного дня він удосконалює свої уміння бити та віддавати точні передачі».

Відзначимо, що слів похвали Гріліш удостоївся від Хосеп Гвардіоли: «Він неймовірний. Просто топ-гравець. Мені приємно, що він залишився в «Астон Віллі». Джек неабияк допоміг команді повернутися. Він талановитий гравець, який може зробити все, що завгодно. Гріліш — виключний гравець, але дорогий для «Манчестер Сіті».

«Мейсон Маунт — кращий молодий гравець за всю історію англійського футболу» — стаття, яку опублікував авторитетний британський ресурс «90min». Звичайно, що з подібним тезисом можна посперечатися, але Мейсон дійсно має всі задатки, щоб стати кращим гравцем Туманного Альбіону.

Маунт є «аристократом» до нутра кісток. З шести років хлопець займався в структурі лондонського клубу, він пройшов всі вікові категорії і нині є гравцем основного складу. Вперше талант Маунта запалав на юніорському чемпіонаті Європи в 2018 році. Тоді збірна «трьох левів» не без проблем здолала суперників, а у фіналі перемогла Португалію. Зусиллями Маунта англійці забили вирішальний гол.

Досягнувши піку в молодіжних командах, Маунт двічі був відправлений до командувань — «Вітесс» (сезон 2017/18) та «Дербі» (сезон 2018/19). Обидві оренди додали впевненості молодому гравцю та досвіду в боротьбі проти дорослих дядьків. Адаптація до зрілого футболу допомогла Маунту дебютувати за основну команду «Челсі».

Варто відзначити, що в «Дербі» Маунт тренувався під керівництвом Френка Лемпарда, з яким влітку перебрався до «Челсі». Безумовно, що це сприяло потраплянню Мейсона до стартового складу. Дехто спочатку віднісся до цього скептично, однак гра півзахисника змусила всіх критиків замовчати.

20-річний півзахисник додав команді того шарму, якого не було з часів вищезгаданого Лемпарда. Головним козирем Маунта є швидкий пас біля штрафної суперника. Опоненти в більшості випадків потрапляли до глухого кута, стараючись прочитати наміри Мейсона, а у вболівальників лише «текла слюна», коли вони спостерігали за грою молодого таланта. У перших турах Маунт був ключовим футболістом, його стараннями команди здобула очки в матчах проти «Лестера» (1:1) та «Норвіча» (3:2).

Така гра вразила не тільки фанатів, а й головного тренера збірної Англії Гарета Саутгейта, який викликав футболіста на матчі проти Косово та Болгарії. Доречі, у нещодавному поєдинку проти Косово Мейсон відзначився дебютним голом.

Екс-гравець МЮ Рой Кін так прокоментував блискучу гру Маунта: «Схоже, що Маунт демонструє гру, яка була притаманна Лемпарду. Я думаю, що він є загрозою для суперника. Він прекрасно займає позицію. Також Маунт дуже сміливий. Думаю, що Френк поділився з Мейсоном своїми хитрощами, і через деякий час молодий півзахисник буде схожий на Лемпарда ще більше».

Звичайно, що «співати дифірамби» молодому футболісту ще рано, адже він не провів і сезону на серйозному рівні. У Британії впевнені, що Маунт — це майбутнє англійського футболу, і він обов'язково досягне неабияких висот. Доречі, прізвище футболіста з англійської перекладається, як вершина або гора.

Після переходу Дід'є Дрогба в «Галатасарай» в 2012 році «Челсі» зіткнувся з проблемою центрального нападника. На заміну легандарному івуарійцю був придбаний вихованець «синіх» Ромелу Лукаку, але цей трансфер не вирішив проблеми «аристократів». Згодом до Лондона прилетів специфічний Дієго Коста. Його перебування на «Туманному Альбіоні» оцінюють двояко — футболіст стабільно забивав, але з іншого боку — мав складний характер, через який посварився з Антоніо Конте.

І ось настав 2019 рік. Над «Челсі» нависла сіра хмара у вигляді трансферного бану. На тренерський місток запросили Френка Лемпарда, який відразу підпустив до стартового складу молодих гравців. Темі Абрахам в терміновому порядку повернувся з «Астон Вілли», а його перехід до іншого клубу не обговорювався. На молодого хлопця Лемпард покладав великі надії, адже він знав його не по чуткам. У минулому сезоні Абрахам і Лемпард воювали на поприщі чемпіоншипу, знаходячись по різні сторони барикад.

Перший серйозний матч Абрахам провалив. 22-річний форвард не зумів реалізувати одинадцятиметровий в післяматчевій серії пенальті в Суперкубку УЄФА. Після того промаху на футболіста обвалилась шквала критики. Його порівнювали з Ромелу Лукаку, який здійснив подібний трюк в 2013 році, коли «Челсі» зустрічався з «Баварією».

Як бачимо, подібне «фаталіті» може поставити хрест на кар'єрі футболіста. Але для нашого героя це була лише мотивація. «Челсі» більше місяця не міг впіймати ритм АПЛ, тому часто втрачав очки на старті і обмежувався одним-двома голами за матч. У вересні ситуація змінилася кардинально. І чимала заслуга в цьому Темі Абрахама, який протягом трьох поєдинків наколотив сім голів. Феєричним для нападника вийшов матч проти «Вулверхемптона», в якому він відзначився першим хет-триком в АПЛ. Подібна статистика не оминула головного тренера збірної Англії Гарета Саутгейта, який запросив гравця до лав національної збірної. Доречі, у домашньому матчі проти Чорногорії Абрахам забив свій перший гол за команду «трьох левів».

Нині Абрахам є кращим бомбардиром АПЛ, на його рахунку 11 забитих голів у 16 матчах. І це при тому, що він є новачком, як для такого рівня змагань.

У футболі є нападники різного спрямування — нападник-накінечник, як Бензема, або ж нападник-креатив, як Фірміно, однак визначення стилю Абрахама знайти досить складно. Темі має таку жагу до гри, що в один відрізок матчу він може просидіти на своїй половині, граючи номінального опорного півзахисника. Його притаманними рисами є уміння відкритися та відчуття голу. Більшість забитих голів Темі провів не з воротарської зони, а навколо одинадцятиметрової позначки. Абрахам забиває голи на різний смак — головою, на добиванні, після блискучих фінтів.

Поява Абрахама в «Челсі» неабияк вплинула на гру команди, адже «сині» довгий час шукали саме такого форварда. «Проклята дев'ятка» довгий час турбувала керівництво лондонського клубу, однак скаути шукали відповідь не там, де вона була. Трансферний бан допоміг «аристократам» вирішити проблему з нападником, а молодим гравцям потрапити до стартового складу.

Влітку британські ЗМІ приписували інтерес МЮ до багатьох топових гравців — Дібала, Перішіч, Альдервейрельд, Хамес. Однак манкуніанцям вдалося за шалену суму придбати лідера «Лестера» Гаррі Магуайра і правого захисника «Кристал Пелас» Аарона Ван-Біссаку. На фоні цих підписань трансфер Деніела Джеймса із «Суонсі» виглядав справжньою пилюкою, тим більше за гравця заплатили 15 млн євро. Але як показав час, то саме 22-річний гравець зумів урізноманітнити гру «червоних дияволів».

Минулий сезон Джеймс провів у чемпіоншипі, як Абрахам і Маунт, захищаючи кольори «Суонсі». Феєричних результатів він там не демонстрував — 4 гола і 7 гольових передач. Однак Деніела придбали в МЮ не лише для цього.

Гра Джеймса — це ностальгія за МЮ зразка 90-х років, де кожен гравець знав свої функції і боровся на всіх клаптиках поля до останніх секунд поєдинку. З першого туру Джеймс дав зрозуміти, що він націлений лише на перемогу. У матчі проти «Челсі» Деніел вийшов на заміну і відзначився дебютним голом за МЮ. Згодом Джеймс взагалі перетворився на головного забивалу команди — 22-річний вінгер по голу відзначився в воротах «Кристал Пеласа» і «Саутгемптона». Саме в тих поєдинках вболівальники МЮ зрозуміли, наскільки серйозного гравця підписав їх клуб. Ніхто вже не говорив про Магуайра та Ван-Біссаку, які, чесно кажучи, не вразили.

Так в чому ж сила Джеймса? Головне уміння футболіста — це універсальність. Думаю, що кожному тренеру приємно мати в команді такого бійця, який готовий зіграти на будь-якій позиції. Де-юре — Джеймс є лівим нападником, але в цьому сезоні він грав на позиції «десятки» та на правому фланзі, з якого забив два гола.

Крім того, футболіст не цурається роботи в захисті. Незважаючи на те, що Джеймс творить гру в нападі, він неодноразово повертається до захисту, адже зіркові новачки не завжди справляються з опонентами. Найкращу гру в складі МЮ футболіст продемонстрував у поєдинку проти «Ліверпуля». Взагалі сам матч видався нудним, але нудним він став для вболівальників, а не для гравців МЮ, які зуміли зламати гру «червоних». Поки колеги руйнували гру підопічних Клоппа, Джеймс зумів організувати гол для Маркуса Рашфорда. У другому таймі він самотужки створив декілька напівмоментів.

Безумовно, що футболіста чекає велике майбутнє, але чи зуміє він реалізувати себе в МЮ, адже команда знаходиться в режимі «перебудови», а це досить небезпечно для такого футболіста, як Джеймс. Він голодний до перемог та трофеїв, але в найближчі два-три роки МЮ навряд чи зуміє виграти щось серйозне.

Появу Скотта Мактомінея в основному складі МЮ вболівальники сприйняли по-різному. Одні говорили про довіру до молодих вихованців, а інші — горлопанили про результат. Як показала практика, то перша частина фанатів була права, адже шотландець перетворився з гравця заміни на основного бійця основи.

Дебют Мактомінея в складі МЮ припав на занавіс сезону 2016/17, за результатами якого «червоні дияволи» зайняли шосту сходинку. Молодого шотландця випустили під кінець зустрічі поєдинку проти «Арсенала», а згодом у стартовому складі на матч із «Кристал Пелас». Звичайно, що то лише був аванс для старанного футболіста.

Довіру від головного тренера Скотт отримав лише рік тому, коли наставником манкуніанців став Сульшер. Звичайно, що гравець виходив у багатьох матчах під керівництвом Моурінью, але португалець використовував Мактомінея в противагу скандальному Погба, який тільки починав вибрикуватись. Норвезький спеціаліст досить високо оцінив старання футболіста на тренуваннях і майже кожного разу ставив його до основного складу.

По-справжньому Скотт продемонстрував свої навички в нинішньому розіграші АПЛ. Британські експерти порівнюють його з Дарреном Флетчером. На перших парах Мактоміней був лише бар'єром на шляху воріт МЮ, однак шотландець довів, що він ще й великий дріблер та асистент. Він завжди бере участь у розіграшах атак команди. Крім того, природа наділила його прекрасним пострілом здалеку. Прекрасний тому приклад — гол «Арсеналу».

Мактоміней із когорти тих гравців, які прагнуть прогресувати та самовдосконалюватись. Якщо в минулому сезоні Скотт був суто винищувачем, то нині він гравець з високою культурою пасу та блискучим інтелектом. Мактоміней — яскравий представник півзахисників, яких нині називають «box-to-box». У найближчому майбутньому 22-річному футболісту світить капітанська пов'язка. Він має всі риси, щоб стати прекрасним мотиватором для партнерів.

Доречі, у нинішньому сезоні футболіст провів 12 поєдинків у лізі і відзначився трьома голами. Авторитетний портал WhoScored оцінив дії гравця в 7,16 бала.

Більше сорока років академія МЮ ніяк не може підготувати воротаря, який міг забетонувати за собою місце в стартовому складі. Останнім кіпером-вихованцем був Гарі Бейлі, який захищав кольори МЮ з 1978 по 1987 роки. Після того скаути МЮ шукали воротаря в різних куточках світу — Данія, Голандія, Іспанія. Але подібна проблема в майбутні роки може спокійно вирішитися.

Ситуація з Давідом де Хеа у МЮ знаходиться у підвішеному стані. Клуб не відпустив його в 2016 році в «Реал» і утримує всіма силами в Манчестері, однак йти на поводу гравця керівництво весь час не буде, тому зарані підшукує йому заміну. І функціонерам МЮ не потрібно далеко заглядати, адже в іншому «Юнайтеді», тільки в «Шеффілді», феєрить 22-річний вихованець «червоних дияволів» Дін Хендерсон. Кіпер зацементував за собою місце в основній обіймі «клинків» і став кращим гравцем «Шеффілда» в минулому сезоні.

У нинішньому розіграші АПЛ футболіст підтвердив реноме надійного воротаря. У 12 поєдинках він пропустив 10 голів і здійснив 5 кліншитів. Талант футболіста був відзначений тренером національної збірної Гаретом Саутгейтом, який викликав воротаря на відбіркові поєдинки. Сумно, що Хендерсон не отримав ігрової практики, але радує те, що його не оминули увагою і він знаходиться «на олівці» в тренерського штабу збірної Англії.

Дін Хендерсон приєднався до МЮ у 14-річному віці. Клуб відправляв його в оренди на терени другої ліги Англії, де він захищав кольори «Грімсбі», «Шрусбері» та «Стокпорта». Влітку 2018 увагу на гравця звернув середняк чемпіоншипу «Шеффілд». У стані «клинків» Діну вдалося проявити свої кращі якості й допомогти команді повернутися до еліти англійського футболу, де її чекали понад 12 років.

У вищому дивізіоні Дін не здав позицій і є одним із відкритів чемпіонату. Впевнена гра Хендерсона надала статус «Шеффілду», як найбільш захисної команди. Крім того, 22-річний воротар входить в трійку плеймейкерів, які віддали найбільше передач на третину суперника — 116, більше тільки в Жоржиньо і Канте.

Якщо футболіст продовжить в подібному дусі, то підписання нового контракта з де Хеа може стати помилкою для керівників МЮ, які не розгледіли таланта у власному вихованцю. Безумовно, що Дін проведе в «Шеффілді» ще цей сезон і, можливо, наступний, але в результаті повернеться на північний-захід Англії, де його чекає чимала когорта вболівальників. Тим більше, нинішній тренерський штаб МЮ робить ставку виключно на власних вихованців, що підвищує шанси Хендерсона стати першим номером «червоних дияволів».

Варто відзначити, у листопаді з'явилася інформація, що гравцем активно цікавиться мюнхенська «Баварія», яка невпинно шукає наступника Ноєра.

Переїзд Адама Траоре в 2015 році до АПЛ викликав неабиякі сумніви. Іспанець з малійськими корнями віддав дванадцять років академії «Барселони» і тому його ігрове мислення кардинально відрізнялося від того, яке практикуюють на Туманному Альбіоні.

Спочатку кар'єра Траоре в Англії не пішла, він довгий час боровся за місце в основному складі «Астон Вілли». Згодом він зробив крок вперед і перебрався до «Мідлсбро», де під керівництвом Тоні П'юліса зумів по-справжньому запалити. Однак виліт до чемпіоншипу змусив футболіста шукати інші варіанти, адже він завжди хотів грати на вищому рівні. Нападник сезон скитався по полям нижчої ліги і зрозумів, що він створений не для цього.

Влітку 2018 року до АПЛ вийшов потужний «Вулверхемптон», який протягом трьох років укомплектував склад прекрасними футболістами. більшість яких португальці. Для Траоре варіант з «Вулверхемтоном» був на вагу золота, адже на «Моліньї» готували серйозний проект. У дебютному після повернення сезоні «вовки» знатно полоскотали нерви грандам АПЛ і закінчили чемпіонат на єврокубковому 7 місці. Адама Траоре ще тільки звикав до нового клубу і тому не завжди виходив у старті. Не дивно, що за 29 матчів йому вдалося відзначитися лише одного разу.

Революція в житті Траоре відбулася влітку 2019 року. 23-річний іспанець пройшов повні збори з клубом. По завершенню підготовки до сезону гравець зацементував за собою місце на правому фланзі нападу. Головний козир футболіста — це швидкість. Будучи гравцем «Мідлсбро», Траоре вважався найшвидшим гравцем у світі, його рекордний забіг у матчі з «Арсеналом» досягнув 37 км/год. У «Вулверхемтоні» футболіст продовжує творити подібне.

У матчі против «Вест Гема» «вовки» створили 3-4 момента. По суті, така гра мала бути нудною для вболівальника, однак дріблінг та швидкість Траоре додали поєдинку грації та краси, якої часом не вистачає. За даними Opta, Траоре здійснює більше семи успішних обведень за матч. А це, на секундочку, показник подібний до Ліонеля Мессі та Едена Азара. Звичайно, що більшість забігів по флангу від Траоре не є успішними, або ж такими, які не загострюють ситуацію, однак у футболіста є час, щоб попрацювати над своїми технічними здібностями. Загадкою для багатьох є те, як такий фактурний футболіст може розвивати подібну швидкість? З виду Траоре більше схожий на боксера, ніж на атлета.

Про Мохамеда Салаха також говорили, що він просто бігунець, але з плином часу єгиптянин довів, що у нього все добре з передачею та футбольним інтелектом. Для Траоре все тільки розпочинається в АПЛ. «Вулверхемптон» — це цікавий проект, у майбутньому клуб однозначно нав'яже боротьбу за потрапляння до топ-4. У нинішньому сезоні команда займає п'яту позицію і на шість очків відстає від «Челсі».

Нині склад «Ліверпуля» є настільки потужним, що досить складно виділити когось одного. У свій час слова похвали отримували Салах, Мане, ван Дейк, Александр-Арнольд та інші. Однак поза увагою завжди залишався бразилець Фабіньо, який прибув до клуба влітку 2018 року.

Історія цього півзахисника є прекрасним сюжетом для мотивуючої спортивної кінострічки. Фабіньо — вихованець «Флуміненсе», кольори якого захищав у сезоні 2011/12. Згодом доля перенесла його до близької, у культурному аспекті, Португалії. Там юний хлопчина підписав трирічний контракт із «Ріу Аве». Але так сталося, що він не провів жодного поєдинку у футболці португальского клубу. Спочатку була оренда до другої команди «Реала», а згодом до «Монако». Відзначимо, що розпочинав Фабіньо на позиції правого вінгера, але під керівництвом Жардіма футболіст перетворився на центрального півзахисника.

Звичайно, що феєрію «Монако» ви пам'ятаєте, саме завдяки монегаскам гравець зробив собі ім'я. До АПЛ Фабіньо переїхав несподівано. До його персони приписували інтерес збоку МЮ та «Арсенала», але гравець зробив свій вибір на користь «Ліверпуля», який за лічені години оформив трансфер.

В АПЛ у Фабіньо відразу, грубо кажучи, не пішло. Перші три місяці він проходив період адаптації. Бразилець не отримував ігрової практики і, навіть, в одному інтерв'ю дав зрозуміти, що хоче змінити клуб. Але Клопп не вперше працює з такими талановитими футболістами. Він прагнув, щоб бразилець додав фізично, адже його стиль футбола вимагає постійної інтенсивності.

У минулому сезоні Фабіньо з'являвся періодично, він не був постійним гравцем основи. Взагалі, півзахисна зона «Ліверпуля» — це постійні зміни та перебудова. Однак у нинішньому розіграші АПЛ Фабіньо став безальтернативним варіантом для Клоппа. Гравець у рази підвищив увагу до власної персони. Якщо минулого сезону всі співали дифірамби ван Дейку, Мане та Салаху, то нині до вищезгаданого тріо приєднався Фабіньо.

Клопп настільки довіряє та оберігає Фабіньо, що відмовився від його послуг у матчі проти «Астон Вілли, адже попереду «Ліверпуль» очікув поєдинок із «Сіті». Напередодні поєдинка з «вілланами» бразилець мав три жовті карточки, тому Клопп не став ризикувати.

Варто відзначити, що «Ліверпуль» ні разу не програвав, коли Фабіньо виходив із перших хвилин. І це не 5-10 поєдинків, а цілих 30. Асистент Клоппа Пепейн Лейндерс так прокоментував гру футболіста: «Фабіньо — це маяк, який світить всередині організованого хаосу».

Високий та довгоногий, крутий та елегантний, його уміння розпочинати атаки, відвоювати м'ячі й використовувати це з розумом, змушує тренера постійно на нього покладатися. Нинішній «Ліверпуль» будується саме навколо Фабіньо, який є справжнім мозгом команди. Як на мене, футболіст значно додасть в ціні після цього сезону і вийде на рівень Модріча та П'яніча.