«Все почалося з помилки Жозе. Моє ім'я Роберт — «Ро». Напевно, хтось в «Челсі» був зі схожим іменем, і Моурінью, сплутавши, відправив мені повідомлення. Це трапилось після першої прес-конференції португальця у керма лондонців». Автор книги Роберт Бізлі довгий час працював журналістом у відомих британських таблоїдах «The Sun» та «News of the World», але головна увага в його професійній кар'єрі була зосереджена на написанні книги про «Особливого».

Навіть ті люди, які не цікавляться футболом або спортом, неодмінно могли чути ім'я Моурінью, яке вже більше п'ятнадцяти років регулярно з'являється у новинних стрічках. Деякі люди його люблять, деякі люди його ненавидять. Книга розповідає про різні сторони життя Жозе, не тільки тренера, а й людини. Автору набридло чути на адресу португальца лише образливі слова. Намагаючись детально описати життєві ситуації наставника, Бізлі дає змогу читачам відкрити для себе нового Моурінью.

Екстравагантний португалець ввірвався на сцену після тріумфу «Порту» у Лізі чемпіонів 2004 року. Його перша прес-конференція в якості наставника «Челсі» викликала шаленій відголос на сторінках британських ЗМІ. «The special one» — стало прізвиськом португальца протягом всієї його майбутньої кар'єри. Далі був не менш захоплюючий період роботи в «Реалі» та «Інтері».

Всього книга налічує 47 розділів і закінчується приходом Жозе до керма «Манчестер Юнайтед». На її сторінках ви зможете знайти подробиці конфлікту з тренером «Арсеналу» Арсеном Венгером, неоднозначний скандал за участю Ешлі Коула. Особливо вразити може новина про можливе призначення Моурінью керманичем національної збірної Англії, та його першу зустріч з Дженіфер Еністон.

Ця книга стала першою для іспанського футбольного експерта Sky Sports Гільєма Балаге. За словами автора йому знадобилось дуже багато часу, щоб впритул наблизитися до Пепа Гвардіоли. Велика частина спостережень автора демонструє, наскільки тісно перепліталася робота Гвардіоли з футбольною філософією «Барселони».

У першій половині книги розповідається про дитинство Пепа, часи його ігрової кар'єри у складі «блаугранас», і про своє рішення тренувати молодь в своєму улюбленому клубі. Друга частина може здатися трохи важкою для розуміння для тих, хто не є давнім прихильником «Барселони». Коли розповідь переходить від Пепа-гравця до Пепа-тренера першої команди порядок перестає бути хронологічним.

Однак книга сяє розповідями про взаємовідносини Гвардіоли з гравцями «Барси». Маючи доступ до роздягалень команди в моменти тактичної підготовки, автор яскраво описав індивідуальний підхід наставника до кожного гравця. Читач має змогу зрозуміти професіоналізм Пепа, який вміє розкривати у своїх підопічних великі таланти.

У 2016 році мало хто міг би подумати, що передмову до книги про тренера «Манчестер Сіті» напише Сер Алекс Фергюсон, який свого часу хотів бачити каталонця у складі МЮ. Кінець книги аргументовує рішення Гвардіоли покинути «Барселону». Ви маєте можливість дізнатись, як Жозе Моурінью вплинув на відставку Гвардіоли.

Автори цієї книги — Карло Анчелотті, Кріс Бреді і Майк Форд прагнуть до чогось глибшого, ніж просто написання автобіографії або створення типових спортивних мемуарів. Замість цього вони сподіваються дати читачеві загальне уявлення про те, як «практикуючий експерт» на «одному з найбільш конкурентних ринків» може бути «повчальним для будь-якого в сучасному бізнесі». У результаті виходить такий собі гібрид, який не задовільнить читачів, які сподіваються просунутися вгору в менеджменті, або тих, хто просто цікавиться футболом.

Репутація Анчелотті була досягнута в період восьмирічного керівництва «Мілана». В Італія спеціаліст знаходився в «сімейній» культурі клубу, яка будувалася роками, в той час як Карло виконував роль батька для молодих гравців. Отриманий досвід спеціаліст намагався впровадити в ПСЖ, який мав опосередковану інфраструктуру, але необмежений фінансовий потенціал. Його першим кроком в Парижі було створення ресторану, в якому гравці повинні були збиратися після тренувань і проводити час разом.

«Спокійне лідерство» Анчелотті в основному складається з роздумів італійця про методи управління, а також прикладів з його власної кар'єри. Книга містить деякі відомості про гравців і керівництво клубів, з якими він працював. Карло намагається пропагувати «тихий стиль», що базується на переконанні — «гравці роблять все від них можливе, коли вони знаходяться в комфорті».

Найбільш цікаві погляди на сильні сторони Анчелотті, як лідера, можна знайти в основі свідчень кількох зіркових футболістів, які з ним працювали. Не дивно, що всі вони згодні з тим, що Анчелотті — великий лідер. Подібне проявляється, коли Роналду і Террі попросили визначити, що робить Карло великим, обидва пропонують варіанти відповіді Златана Ібрагімовича: «Він піклується про тебе».

За неповних тридцять років у керма «Манчестер Юнайтед» Алекс Фергюсон здобув 49 титулів і допоміг перетворити клуб в один із найбільших комерційних брендів у світі. На сторінках книги, яка була написана у співавторстві з відомим інвестором Силіконової долини Майклом Морітцом, містить нескінченні поради по всім аспектам лідерства.

Книга розкриває риси, які зробили Фергюсона одним із найуспішніших тренерів в усьому професійному спорті. Головним девізом Сера Алекса був вираз: «Моя робота полягає в тому, щоб змусити всіх зрозуміти, що неможливе є можливим». У книзі описуються методи роботи шотландця, його підхід у спілкуванні з різними гравцями, який грунтувався на їх емоціях та ігровому досвіді. Цікаво проаналізувати еволюцію поведінки Фергюсона з молодими гравцями, причини конфліктів з Рой Кіном та Девідом Бекхемом. Наставник розповідає про мережу шпіонів, які проводили тотальний контроль за своїми підопічними, занотовуючи собі кожен їх крок. Нічого Вам не нагадує?

Здобуті у ході спілкування з Сером Алексом знання дозволяють Морітці пов'язати підхід Фергюсона до створення футбольних команд-переможців з підходом Силіконової долини до створення бізнесу-переможця з нуля. У великому за обсягом епілозі Морітц зводить якості лідера до двох ключових факторів. Дізнайтесь про них, прочитавши книгу!

Такий інноваційний, як Арсен Венгер, і настільки ж яскравий для публіки, як Жозе Моурінью, Юрген Клопп — харизматичний німецький наставник, який зумів порушити гегемонію «Баварії», вивівши «Боруссію» з низів до титулів бундесліги і фіналу Ліги чемпіонів.

Автор книги — відомий німецький футбольний журналіст Ельмар Невелінг наголошує, що Клопп зміг добитися успіху з командами, які не мали доступу до тих же ресурсів, що і його суперники. Те ж саме спостерігається у розділах, присвячених його ігровій кар'єрі, де Клопп був, в кращому випадку, середнім гравцем, який витискав максимальний зиск зі своїх обмежених талантів.

Невелінг добре розуміє, що про тренерську кар'єру Юргена вже написано багато і знайти щось особливо оригінальне досить складно. Тому він обирає інший шлях. Замість того, щоб просто говорити про кар'єру, він копає глибше і аналізує методологію Клоппа. Автор звертає увагу на вміння наставника формувати свідомість молодих гравців. Не залишаються непоміченими гравців, які не змогли залишитися на тому ж рівні після переїду із Дортмунду (Кагава, Гьотце, Шахін).

Особливою у кар'єрі Клоппа була зустріч з тренером Вольфгангом Франком, яка стала поворотною подією. Саме наставник «Майнца» був тією людиною, яка посіяла у свідомості Юргена віру в те, що завдяки пресингу і атакувальній спроможності команда зможе домогтися успіху навіть проти тих, у кого більше матеріальних ресурсів.