У середині нульових «Рому» завжди асоціювавали з легендарним Франческо Тотті і талановитим Антоніо Кассано. Останній завжди був вічно перспективним, а причиною тому стали постійні сварки з керівництвом «Роми» та порушення режиму. Подібне тривати довго не могло, тому пропозиція від «Реала» відразу була прийнята функціонерами «вовків», і 23-річний футболіст відправився підкорювати Іберійський півострів. Сума трансферу — 2,5 млн євро.

Кассано був покликаний замінити Оуена, з яким «вершковим» було несолодко, однак норовливий характер знову зіграв злий жарт з Антоніо. Після призначення Фабіо Капелло на пост головного тренера Антоніо Кассано перетворився з футболіста на постійного героя місцевої преси: постійні сварки з Капелло, казино, секс-скандали та порушення режиму.

Футбол нульових досить складно представити без славетного «Мілана». Це була команда-епоха, в якій кожен гравець став культовою особистістю того часу. Гаттузо знали, як головного хвилеріза, Мальдіні — вічний капітан, Пірло — майстер ювелірної передачі, Кака — «Містер Нестандартність», Шевченко — гроза топ-клубів, Індзагі — людина-офсайд.

У 1/8 фіналу Ліги чемпіонів сезону 2005/06 жереб звів між собою мюнхенську «Баварію» та «Мілан», який після фіналу 2005 року жадав помститися і таки здобути кращий клубний трофей Європи. Перший поєдинок на «Альянц-Арені» завершився 1:1. В Італії «Мілан» організував своєму супернику дуже «теплий» прийом, провівши один із кращих поєдинків сезону. Підопічні Карло Анчелотті на шматки розірвали гостей із Німеччини, перемігши 4:1. Особливим став третій гол «россонері», який забив Філіппо Індзагі. Італійський форвард порушив всі закони фізики і просто заніс «круглого» у ворота Олівер Кана.

По завершенні сезону 2005/06 до футбольного сленгу АПЛ ввійшло поняття «Велика четвірка». Топ-4 команди чемпіонату Англії на п'ять років забронювали за собою п'єдестальні місця. «Арсенал» Венгера, «Челсі» Моурінью, МЮ Фергюсона і «Ліверпуль» Бенітеса завжди влаштовували між собою боротьбу за титул чемпіона.

Крім того, впродовж 2005-08 років всі команди доходили до фіналу Ліги чемпіонів. Ця тенденція сприяла тому, що англійські команди стали домінувати у Європі.

«Кальчополі» — масштабний корупційний скандал в італійському футболі. У травні 2006 року місцева поліція розкрила неприємні деталі деяких поєдинків Серії А минулих сезонів. Розшифрувавши запис розмови спортивного директора «Ювентуса» Лучано Моджі з одним із членів комітету по призначенню арбітрів, італійським слідчим вдалося розкрити цей ланцюжок «договірних матчів».

Окрім «б'янконері» у скандалі були замішані «Мілан», «Лаціо», «Реджина» та «Фіорентина». Спочатку всім клубам загрожувало автоматичне переведення до Серії Б, однак пониження у класі отримав лише «Ювентус». Інші колективи обмежилися зняттям очок. До того, у «Ювентуса» забрали два чемпіонських титула. Клуб покинуло чимало провідних футболістів, залишилися лише одиниці — Дель П'єро, Буффон, Недвед, Трезеге і Каморанезі. Це друга причина того, чому першість у світовому футболі поступово перейшла до АПЛ.

«Арсенал» та «Барселона» справедливо досягнули паризького фіналу. Обидва колективи здолали серйозних опонентів і з натхненням підходили до вирішального поєдинку. Франк Райкард вирішив поберегти своїх молодих лідерів Хаві, Іньєсту та Мессі, і залишив їх на лаві запасних.

Поєдинок розвивася по голівудському сценарію — видалення Лєманна, який тримав ворота на замку 763 хвилини. Згодом «Арсенал» в десятьох зумів вийти вперед — Сол Кемпбелл традиційно відзначився головою. По перерві Райкард провів ключову заміну, випустивши Хенріка Ларрсона. Швед відзначився двома гольовими передачами, а голи на свій рахунок записали Ето'О та Белетті.

Паризький фінал став початком ери процвітання для «Барселони» та апогеєм для «Арсенала». Венгеру більше так і не вдалося нічого досягнути ні в Англії, ні в Європі.

За всю свою історію зібрна України лише одного разу була учасником ЧС. Для нас, українців, це була велика гордість, ми з нетерпінням чекали кожного матчу. Саме в цей момент ми всі об'єдналися і з усіх куточків України та світу підтримували наших хлопців.

Так, дебютний матч проти Іспанії не задався: поразка 0:4, несправедливе видалення Ващука, нерви Блохіна, переживання вболівальників. Проте наступні поєдинки викликали у нас тільки позитивні емоції. Шалений гол Реброва, вирішальний забитий м'яч Шевченка у матчі з Тунісом, неймовірна серія пенальті зі швейцарцями, сейви Шовковського, радість Гусєва, і, навіть, поразка від Італії не стала такою болючою, адже впродовж всього поєдинку наші хлопці демонстрували чудову гру і до кінця не здавалися. Думаю, що кожен із відданих фанів хотів би повернути час назад і побачити це знову.

Мундіаль у Німеччині довів, що італійський футбол є поки найсильнішим у світі. Підопічні Ліппі не були яскравими, як німці у 2014, не були такими прагматичними, як французи у 2018, не були такими майстерним, як іспанці у 2010, вони були поєднанням всього цього. Кожен гравець «Скуадри Адзурри» був особливий по-своєму: Тотті, Буффон, Каморанезі — лідерство та характер, Гаттузо, Матерацці — боротьба до останнього, Пірло, дель П'єро — спокій та холоднокровність і так далі по списку.

Італійці без проблем подолали груповий етап, а ось плей-офф підніс підопічним Ліппі гамму різних емоцій. Після надскладної перемоги на останніх хвилинах над Австралією італійці на досвіді переграли Україну. Півфінальний поєдинок проти Німеччини взагалі став одним із кращих за всю історію турніру — «Скуадра Адзурра» на останніх хвилинах другого ектра-тайму відзначилася двома голами. У вирішальному матчі представники Аппенінського півострову лише в серії пенальті зуміли перемогти французів. Після матчу футболісти «Скуадри Адзурри» виплеснули всі емоції, які вони берегли впродовж всього турніру.

«Удар Зідана» — цей вислів став настільки культовим, що його вживають не тільки у прямому значенні. Та і взагалі, ЧС-2006 не був би таким приголомшливим без триллера на останніх хвилинах фінального поєдинку.

Після матчу різні ЗМІ написали стільки байок про цей інцидент, що позаздрив сам би Іван Крилов. Проте це вже ніяк не вплинуло на результат поєдинку.

Як з'ясувалося зі слів Зідана і Матерацці, то удар француза мав цікаву передісторію. За декілька миттєвостей до червоної картки Матерацці чіпляв за футболку Зідана, останній, в свою чергу, сказав: «Якщо тобі подобається моя футболка, я тобі віддам її після матчу». Згодом Матерацці крикнув капітану французів: «Серед всіх повій світу я виберу твою сестру». У Зідана, як у будь-якого чоловіка, емоції взяли верх над собою, і він головою відправив Матерацці «на Одесу».

Як бачимо, що іноді поєдинки такого рівня виграються не голами, а словами. А якщо ви почуєте фразу «удар Зідана», то обов'язково добре подумайте.

Андрій Шевченко демонстрував свою кращу гру у сезоні 2005/06, а чутки про його перехід до «Челсі» стала основною темою серед італійських ЗМІ. Говорилося, що після одного з поєдинків український нападник сказав Анчелотті: «Якщо любите — відпустіть».

Так і сталося, 31 травня «Челсі» офіційно оголосив про придбання українського генія. Лондонський клуб заплатив за Шевченка 29,4 млн фунтів. Якщо конвертувати ту суму на нинішні реалії, то такий трансфер обійшовся «Челсі» у 144 млн.

У першому поєдинку за «синіх» Шевченко відзначився голом у ворота «Ліверпуля», однак його команда поступилася 1:2 і віддала Суперкубок Англії мерсисайдцям. А далі в кар'єрі Андрія настав переломний момент: напружені стосунки з Моурінью, різноманітні чутки про заступництво Абрамовича та травми.