Сергей Тищенко предлагает лидеру чемпионата оригинальный кадровый ход, выгодный с многих точек зрения.
Мирча Луческу и Игорь СуркисТрансферна політика «Динамо» — дуже непроста тема. Були різні періоди — і коли клуб витрачав величезні гроші на новачків, і коли підбирали вільних агентів. Останніми роками намагалися в межах наявних можливостей посилювати склад. Приходили цікаві гравці, але не всі з них змогли себе показати.
З приходом Мірчі Луческу від «Динамо» у кадровому питанні чекали багато. Думалось, що досвідчений румун робитиме у Києві «новий «Шахтар» із бразильцями. Але лише повернули з оренди Сідклея та підписали вільного агента Клейтона. Обоє поки далекі від основи команди.
Влітку Луческу особливо не посилював команду, бо розумів: потрібно краще ознайомитися із наявними гравцями. Взимку було очікування, що київський клуб врешті підсилиться. Але новачків не виявилося взагалі. Тепер трансферів чекають влітку.
На жаль, в українському футболі дуже погано працюють футбольні ліфти. Я розумію, що варіантів небагато, але потрібно думати над кожною можливістю. Свого часу «Шахтар» взяв Мхітаряна. Це пішло на користь і клубові, і гравцеві. Динамо не має великих можливостей для серйозних трансферних кампаній. Потрібно пильнувати за кожним гравцем, який здатен допомогти клубу.
На мою думку, кияни могли б посилити склад провідними гравцями «Зорі» — Дмитром Іванісенею та Джоелем Абу Ханною. Після закінчення сезону вони стають вільними агентами. За два роки в Україні обидва змогли показати себе з найкращого боку.
Дмитро Іванісеня
Сергій Сидорчук потребує конкуренції. Капітана «Динамо» багато критикують за різні речі, особливо на фоні гри проти сильніших команд. Динамівцям не завжди вдається виграти середину поля.
Я не вірю в те, що Сидорчук кудись піде найближчим часом. На початку травня йому виповниться 30, а угода діятиме ще 2 роки. Навряд чи Сергія можна буде продати за хороші гроші. Час для серйозної кар’єри в Європі вже минув. Зараз у Динамо багато молоді, тому потрібні досвідчені гравці, які стануть авторитетом, формуватимуть атмосферу в колективі, подаватимуть приклад. Тут все сходиться.
Але є питання на футбольному полі. Якби їх не було, то не підписували б в оренду Тудора Белуце. «Динамо» потрібна конкуренція та глибина на позиції опорного півзахисника. Ця позиція є ключовою для команди, яка хоче грати від оборони. Як показали єврокубки, Луческу будує гру через стримання суперника. Якщо у Сидорчука якась травма чи картки (що для цієї позиції — норма), то немає ніякої альтернативи.
Володимир Шепелєв та Олександр Андрієвський — гравці трохи іншого амплуа. У системі молодіжних команд поки немає вихованця, який за потенціалом міг би посилити цю позицію. Були сподівання на Ахмеда Алібекова, але його оренди в Чехію та Росію показали, що це не варіант. Взимку віддали Богдана Білошевського у Десну. Для нього — перші кроки у дорослому футболі. Якби Луческу бачив у ньому перспективу, то хлопець нікуди б не поїхав.
Підписання нового гравця на цю позицію матиме наслідки. Сидорчук — капітан команди. Його не можна просто так прибрати з основи. До того ж, ціни на ринку чималі. Навряд чи «Динамо» зможе влітку підписати багато якісних гравців. Розмови про форварда ходять вже давно. Є питання на флангах півзахисту, де провальний сезон у Вербіча, зіпсувався Де Пена, а Циганков та Родрігес можуть змінити клуб.
«Брайтон» хотів за Белуце 5 млн. За футболіста, який минулий сезон фактично не грав. В Англії програв конкуренцію, а в Нідерландах (де перебував в оренді) не завершили чемпіонат через коронавірус. Тобто, Динамо мало відновити ігровий та фізичний ритм гравця і при цьому ще й заплатити великі гроші. А скільки тоді коштуватиме якісний опорник, який готовий грати відразу?
Ми бачимо, що навіть «Шахтарю» важко дається підписувати молодих гравців. Місцеві клуби розуміють, що це — Ліга чемпіонів, амбіції та можливості, тому ламають величезні суми за якісний товар. Можна підписувати вже досвідчених гравців або вільних агентів. Але досвід із Че Че, Буено, Сідклеєм, Клейтоном показує, що тут є свої значні ризики.
Питання посилення для «Динамо» має дуже тонку деталь. У «Шахтарі» адаптація молодих бразильців відбувалася легко, бо у команді вистачало португаломовних гравців. Футболіст потрапляв у звичне культурне середовище. Йому могли підказати, з ним могли поговорити. Це все пришвидшувало адаптацію. У «Динамо» колектив — український. Вербіч та Кендзьора легше адаптувалися, бо вивчили російську і стали частиною колективу. У «Динамо» є й португаломовні гравці — два бразильці та Жерсон. Але вони — не лідери. Тут важливо, щоб новачки не були чужими в колективі. Це прекрасно розуміє Луческу. Звідси — запрошення Белуце, інтерес до хорватів Моро та Ловріча.
Повернімося до Іванісені. Він — опорник. Один із найкращих в УПЛ. Фізично сильний, вміє відбирати. За потреби здатен зіграти у центрі оборони. Доволі непогано працює із м’ячем. Не буде ніяких проблем з адаптацією у команді та чемпіонаті. За стилем гри він максимально близький до Сидорчука. Не доведеться змінювати гру, а конкуренція посилиться. До того ж, за нього не потрібно платити. На мій погляд, це дійсно цікавий варіант.
Дмитру тільки 27 років. Він спроможний на хорошому рівні відіграти мінімум три сезони. Робота із таким грамотним спеціалістом, як Луческу, має відкрити у нього нові можливості. Не варто думати, що свого часу Іванісеня не підійшов Мірчі у «Шахтарі», то й тепер не буде цікавим для Динамо. І тут приклад Караваєва найбільш красномовний. У «Шахтарі» він був зайвим, а от у «Динамо» — на хорошому рахунку. Причина — різні побудови гри.
Джоель Абу Ханна
На перший погляд, «Динамо» не має проблем у центрі оборони. Є ряд молодих захисників — Попов, Забарний, Сирота. За потреби тут може зіграти Віталій Миколенко чи Томаш Кендзьора. Не варто забувати і про Микиту Бурду. Сподіваюся, він зможе відновитися врешті від своїх травм і подолає смугу невдач. Були розмови про повернення Александара Драговіча. Луческу активно награвав пару Забарний — Попов. Обидва вони — правоногі. Після пошкодження Дениса місце отримав Сирота.
На мій погляд, ситуація зараз така. Є Ілля Забарний, який прогресує. На жаль, травми продовжують переслідувати Дениса Попова. У Сироти немає значного прогресу. Він добре грає у колективний футбол. Старанний хлопець, але при грі з високим захистом у нього виникнуть проблеми. Тож у цій ситуації ще один центральний захисник точно не був би зайвим.
Контракт Абу Ханни діє до літа. Тож він також дістанеться безплатно, а гроші можна зберегти для посилення інших позицій. Джоель адаптований до чемпіонату і побуту. Є перспективи розвитку і подальшого продажу. Недарма цього гравця заграв Ізраїль.
Для футболу Луческу важливе вміння починати атаки, добре працювати із м’ячем. Бачимо, як у цих компонентах почав додавати Забарний. Обидві чесноти наявні і у Джоеля. У нього хороша ліва нога для довгих передач. При тому він доволі технічний футболіст, викликає асоціації із Ракицьким.
Не менш важлива швидкість. Зоря грає із високим захистом. Оборонці діють один в один, не боячись залишитись без підстраховки. Якщо Луческу буде перебудовувати гру на користь атаки, це може знадобитися.
Не забуваймо про позицію лівого захисника. Віталій Миколенко — один із головних лотів київського клубу. Рано чи пізно він залишить команду. Кількісно на цій позиції у Динамо немає проблем, але якщо Віталія переводять в центр, або він не грає, туди виходить універсал Караваєв. Сідклей поки не схожий на гравця, який буде надійним у захисті. Скоріше Луческу перейме досвід Хацкевича і використовуватиме бразильця у півзахисті.
Ситуація із Вербічем не додає оптимізму. Де Пена має контракт до кінця року. Влад Дубінчак та Роман Вантух поки набираються досвіду. Костянтин Вівчаренко грає лише за молодіжку. Є ще Володимир Костевич, але він після важкої травми. Натомість Абу Ханна має досвід гри на фланзі. У плані швидкості, роботи з м’ячем, підключення до атаки — жодних проблем.
Важливим фактором для Абу Ханни є міжнародний досвід. Він виховувався у системі Байєра — не останньої команди Німеччини. Пройшов інститут молодіжних збірних цієї країни. Зараз заграний збірною Ізраїлю.
Можливо, Джоелю трохи не вистачає антропометрії. Зріст 184 см для центрального захисника — не такий вже й переконливий. Але це можна компенсувати завдяки зросту напарника.
Головний недолік обох гравців «Зорі» — вони були успішними поки лише в одній команді. Віктор Скрипник побачив та розкрив їх. Як вони проявлять себе в іншого тренера, як впишуться в нову концепцію — ніхто не знає. У «Динамо» повинні поміркувати.
Сергей Тищенко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Читать все комментарии (20)