Не нападающий и не опорник. Какую позицию надо усилить «Динамо» в первую очередь

Игорь Бойко, комментатор канала Setanta Sports Ukraine, размышляет, какую позицию нужно усиливать киевскому «Динамо» в первую очередь.

«Динамо» провело потужний сезон.

Спершу було потрапляння до групового турніру Ліги чемпіонів, а тепер й впевнено здобутий титул.

Злоріки будуть говорити, що «Динамо» просто скористалося тим, що бельгійський «Гент» восени був слабкий, тоді як "Шахта«р теж видав найгірший сезон з часів прощання Мірчи Луческу. В цьому є якась правда, так само як і в словах про те, що минулорічне «Динамо» навряд чи б скористалося такими невдачами суперників, адже було одного рівня з «Лугано», «Мальме» та «Колосом».

Ледь не найперше, що сказав Ігор Суркіс після оформлення титулу: пора щось показати і в Європі. «Гент», Ференцварош та знищений ковідом «Брюгге» — це добре, але хочеться дивувати Європу.

У кожного вболівальника, а, можливо, навіть й у самого Луческу є підготовлена відповідь на це завдання: а підсилення буде?

Відповідь криється у словах Григорія Суркіса, який згадував 90-ті роки. Це улюблена історія братів, які кожного разу нагадують поразки від «Рапіда» та «Ксамакса», повернення Валерія Лобановського та перемогу над Барселоною всього через рік.

«Пам’ятаєте, як у 1996 році Йожеф Сабо, програвши „Ксамаксу“, сказав, що до всіх наших гравців — Шевченка, Реброва та інших — потрібно прив’язати гирі та скинути в річку? Але прийшов геніальний Валерій Лобановський і створив диво», — сказав Суркіс.

«Через 25 років ми маємо повторення такого успіху. Багато хто, включаючи Сабо, казав, що київське „Динамо“ не може сперечатися з донецьким „Шахтарем“ за золоті нагороди, принижував гравців. Однак ці гравці сьогодні довели, що немає нічого неможливого».

Проте «Барселоні» вони програли восени. А тепер мають довести, що можуть вигравати у Барселони після свого «Ксамакса» — «Лугано». Ці ж гравці.

Підсилення мало бути перед початком сезону. Без нього ніяк. Підсилення мало бути взимку. Вже час. Але ніхто так і не прийшов.

Немає ніяких передумов очікувати якихось сенсаційних трансферів й тепер. Суркіс ставить завдання здобути успіх цій команді, цим гравцям, а не збирається купувати нових за десятки мільйонів євро.

Нові футболісти, мабуть, з’являться, проте не варто очікувати повторення 2012-го чи 2013-го року, коли Динамо купувало гравців на 50 мільйонів євро. Навіть повторення літа імені Євгена Краснікова не варто.

«Динамо» не проти витрачати, але не гроші Суркісів, не гроші від Ліги чемпіонів, а гроші, які надходять з трансферів футболістів. А цієї статті доходів немає та не очікується найближчим часом, як би цього не прагнув Віктор Циганков.

Коли говорять про потреби «Динамо», то легко знаходять проблемні місця в команді: опорний півзахисник та нападник. З Сергієм Сидорчуком та Артемом Бєсєдіним «Барселону» не переможеш. А Владислава Супрягу новим Андрієм Шевченком навіть під загрозою кулі ніхто не назве через внутрішній сором. Ще менше позитивних слів про Тудора Белуце, співвітчизника Луческу, який мав витіснити Сидорчука, але програвав йому за всіма відомими людству компонентами.

Це здебільшого суспільна думка, яка може відрізнятися від думки Луческу. Він цінує Бєсєдіна та Сидорчука за те, з якою пристрастю грає кожен з них та те, наскільки готовий працювати на команду. Мабуть, хотілося мати б кращих, але на це потрібні великі кошти.

Наприклад, «Гент» хоче за колишнього гравця «Динамо» Романа Яремчука 15 мільйонів євро. Ось він міг би посилити «Динамо» зараз, але сума відштовхує, еге ж? Так й усі форварди, які можуть відразу зробити команду сильнішою коштують стільки.

Тому Артем Довбик з «Дніпра-1», наприклад, виглядає ледь не найбільш очевидним новачком в лінію атаки. Взагалі Динамо ретельніше вивчає футболістів, які грають в чемпіонаті України.

Як там Фран Соль, книги дописав? Як там Назарій Русин в польському вигнанні?

Кожна з позицій команди потребує посилення, якщо насправді розраховувати на перманентий успіх, а не просто одну якусь випадкову перемогу над умовною Барселоною. Проте для цього потрібна інша, сильніша команда. Коли мова заходить про теперішню команду, її можливості та недоліки, то варто говорити про вінгерів.

На фланзі атаки грає найкращий футболіст команди Циганков, проте кількість його матчів та статус «готовий до трансферу» не дозволяє будувати разом з ним серйозні плани на майбутнє.

Схема коли з одного краю Циганков, а з іншого хтось інший в залежності від тактичного плану та форми працює лише тоді, коли є Циганков. А в багатьох випадках це просто двоє здорових прямо зараз гравців.

А хто ці інші? У Карлоса Де Пени контракт закічнується взимку, й варто залишати хіба кілька відсотків на те, що він залишиться в «Динамо», маючи пропозиції від клубів МЛС. Він вже й цієї зимі готовий був піти, але не відпустили. Бен’ямін Вербіч другий сезон поспіль просто травмований. А коли не травмований, то грає так, ніби нещодавно після травми повернувся. Про Жерсона Родрігеша люблять говорити, проте у нього 6+3 за увесь сезон та немає статусу гравця основного складу. Георгій Цитаїшвілі отримав травму, перебуваючи вже у Ворсклі.

Ось й виходить, що навесні найкращим вінгером команди був Олександр Караваєв в тих матчах, коли підміняв травмованого Циганкова.

Тому немає жодної дивини, що «Динамо» буде шукати футболістів на фланги атаки. Потрібні гравці, які роблять різницю, забивають голи та небезпечні в останній третині. Таких вінгерів набагато більше (не в Україні, звісно), ніж нападників, а тому вони дешевші. Нові гравці на фланги атаки точно будуть.

В будь-якому випадку очікувати якихось одкровень та топ-трансферів від кампанії «Динамо» не варто. Долар зараз не по 8.

Игорь Бойко