Игорь Бойко, комментатор канала Setanta Sports Ukraine размышляет над тем останется ли Андрей Шевченко во главе сборной Украины и нужно ли это сотрудничество сборной.
Як би люди не ставилися до будь-якої події, яка щойно закінчилася чи сміялися, чи плакали, але найперше запитання, яке виникає в такий момент: що далі?
Як далі жити?
Євро-2020 мав бути першим плодом роботи Андрія Шевченка та його команди на чолі збірної. Вчасно зірвати цей плід не вдалося, адже турнір був перенесений на рік. Разом зі старим бадиллям почали проростати нові пагінці.
Грубо кажучи, в команді, яка готувалася до Євро-2020 мали бути трохи інші футболісти на чолі з Андрієм Пятовим, Євгеном Коноплянкою та здоровим Тарасом Степаненком, тоді як молодь на кшталт Іллі Забарного чи Миколи Шапаренка мала бути частиною нової команди на новий відбірковий турнір.
«Це мав бути симбіоз молоді та досвіду, проте на практиці все вийшло трохи важчим, ніж в теорії. Оновлена команда виявилася сирою»
Ставитися до виступів збірної на цьому Євро можна по-різному. Певне, й сам Шевченко не має чітко сформованої думки чи це було добре, чи це було погано. Особливо якщо говорити про зміст, а не про результат.
Результат досягнутий, але у повітрі усі дні висить це запитання: чи такими методами він досягнутий, якими хотів Шевченко?
Він хотів перевернути свідомість українських футболістів, створити щось нове та сучасне, але найважливіший поєдинок турніру проти Швеції Україна провела в своєму традиційному історичному стилі.
Розпочинати пошук відповіді на запитання «Чи залишиться Шевченко тренером збірної України?» потрібно з простого: чи бачить він перспективу в цій роботі?
Є лише три способи залишити своє місце роботи: тебе звільняють, ти звільняєшся, тебе забирають на інше місце роботи.
Президент Української асоціації футболу Андрій Павелко кум Шевченка, він точно задоволений історичним досягненням та буде до кінця життя пишатися цим.
«В Україні будь-яке досягнення не обходиться без політика, який оголошує його своїм»
Звільняти Шевченка точно не будуть, але можуть відпустити до іншого клубу. Тут відразу виникає проблема, адже Шевченка навряд чи кличе хтось з тих клубів, де б він хотів працювати.
Шевченко не залишає враження того, кому просто необхідно десь працювати тренером, й він готовий чіплятися за будь-яку можливість. Його не настільки цікавить тренерська діяльність, аби погоджуватися на пропозиції таких клубів як «Спеція», «Кристал Пелас» чи якийсь Ференцварош. Йому давай «Мілан» чи «Челсі».
Тому варіант залишається лише один: Шевченко захоче піти сам. Він цілком може виснажитися фізично та морально, він цілком може не бачити перспектив та зупинитися на деякий час.
Але тут Павелко точно намагатиметься його вмовити. І це логічно, адже вже йде відбірковий турнір до чемпіонату світу 2022 року, який відбудеться через півтора роки, а сам відбір фактично триватиме декілька місяців.
Пряма коротка відповідь на запитання, чи можуть бути кращі тренери за Шевченка та його штабу в збірній України буде «так». Але зовсім протилежні думки щодо того, чи може бути кращий варіант прямо зараз?
«Важливе запитання, мабуть, навіть основне в цій ситуації: чи цікаво надалі Шевченку працювати зі збірною? Чи є в нього мотивація?»
Ця команда досить сильна, аби пробитися на чемпіонат світу. І зараз потрібно саме такі цілі ставити і Павелку, і Шевченку, і футболістам.
З тих гравців, які за віком можуть «не дожити» до чемпіонату світу варто називати хіба Андрія Пятова та Марлоса, хоча й вони обоє залишаються в своєму клубові. Андрія Яромленка та Тараса Степаненка вже можна називати ветеранами, проте вони разом з тим й лідери команди, чий статус як гравців, так й персон не має змінитися.
Досить молодих виконавців (Забарний, Миколенко, Шапаренко, Попов, Судаков, Бондаренко) та тих середнього віку, хто скоро має стати сильнішим (Малиновський, Зінченко, Матвієнко, Яремчук, Циганков, Зубков). Зрештою, ця команда була сирою на цьому Євро, але може дорости до наступного крупного турніру, на який потрібно хотіти потрапити.
Якщо для того ж Ярмоленка Євро-2020 став третім, то на чемпіонаті світу ніхто з цього складу не грав. За статусом чемпіонат світу завжди є більш важливою подією, ніж Євро.
Зважаючи на усі ці умови, чекати на зміну тренера прямо зараз не виглядає логічним, й станеться це лише через якісь неймовірні несподіванки.
«Наприклад, Шевченка покличе Челсі чи йому набридло, чи Павелка не виберуть президентом федерації. Нонсенс, тобто»
Й тоді розпочинається зовсім інша історія: хто наступний? Очевидний варіант Сергій Ребров. І це буде справді логічним кроком, але лише в той момент, коли закінчиться цикл та потрібно буде розпочинати новий.
Швидше за все, цей цикл не закінчився як юридично (відбір на мундіаль йде), так й психологічно.
Тому поки Шевченко. І ніяк інакше.
Игорь Бойко
- Шева не освоїв ротацію складу; пройшло півтора відбору під його орудою, але на Євро він як і в перші свої дні не міняє стартовий склад; як наслідок, основа не може грати уже в другому матчі через 3 дні; а це - звиайний режим роботи збірної і вміти освіжити правильно стартовий склад - може найголовна задача тренера збірної; Шева не навчився;
- Шева "не вгадує" стартовий склад; у нього постійно виходять у старті гравці, які потім роблять результативні помилки, або просто слабко грають увесь матч; приклад - Маліновський на Євро; гравець із травмою, але виходить у старті і явно грати не може - тим не менш виходить він і в наступному матчі....
- Шева невдало проводить заміни; він їх проводить боязко, пізно і у малій кількості; так як було нормально у часи його футбольства; але ковід вніс зміни і нині тренери щосили використовують можливість замінити навіть пів-складу і чимраніш; Шева чи то боїться чи то не вірить у можливості гравців запасу чи просто не бачить момент коли заміни назрівають,
- Шева не зміг використати час на піднготовку до Євро з користю, тобто його "передсезонка" провалилась; а цей навик тренера - головний для роботи у потенційному клубі; тренер що не вміє підгтувати команду за місяць до чемпіонату - він нікому не потрібен..
а що в плюсах? - "компактність" (овеча отара в центрі) - дуже сумнівне тактичне досягнення. найкращих результатів збірна досягає без тої компактності.
і врешті я в плюс занесу те, що збірна іноді більш сміливо грає на своїй половині поля; приємно бачити що наші не луплять аби куди а намагаються зберегти мьяч; однак... це приємно оку, а статистика каже що збУ має найбільше втрат мьяча на своїй половині поля...
так що в плюсах Шеві 2 сумнівних досягнання а в мінусах - 4 беззаперечних провали.
і ще.
я позитивно сприйняв той факт, що Шева у тренерський склад назбирав не футболістів і безробітних, а досвічених помічників.
однак тепер у мене є підозра, що не просто так його помічники не знайшли собі місця у клубах Італії чи інших топ-чемпів...
то що у наших на лавці нема Зідана - очевидно,
але Іспанію збУ обіграла с Макаренком у центрі, з Миколенком центрдефом, з Соболем на фланзі і з Коваленком)))
я би не сказав що вже аж так сильно основний склад сильніший за лавочників.
а якщо основні вже аж так втомилися - то й поготів..
Цілком підтримую!!! Цей рік праці Луческу у Динамо довів, що є Тренер!
І так само Ротань довів, що таке команда Чемпіон світу без тренера. Тому не тільки Шевченка з його "філософіями та структурами" при фактичній відсутності гри, а і Ротаня з посади. І безумовно з посади того, хто призначив оціх двох "фахівців" на посаду головних тренерів головних команд країни. І доречі ще ж є і пан Маркевич, який безпосередньо відповідає за....
А за що відповідає Маркевич? Якщо за результати збірних, то і він зобов"язаний підти у відставку.
Мне нравится Луческу, и я поддержал его назначение.
Но Шева и тш вывел сборную на че с 1 места, выиграл группу лн, побеждал в официальных играх Испанию и Португалию, Чехию и Словакию, громил Сербию. При неплохой игре. Но на сам че не смог подготовить команду, совершив ряд ошибок. Учтем, что реально кадровый состав ограничен, если не обсуждать иванисень, которые даже клубам не помогли. И травмы ряда ключевых игроков стали для Шевы катастрофой, он не смог их заменить и даже не попытался.
Теперь Киев. Прогресс в чемпионате, трудовые победы над европейскими середняками - и ни тени шанса с Барсой, Юве и Виллой.
ПС обсуждение Ротаня, Маркевича и пр. не в тему.
При Хацкевиче вы и мечтать не могли о победах над "европейскими середняками". Радовались победам, а иногда и ничейному результату середняков УПЛ.
Не знаю, какого Тренера мы ждем в сборной. Я вижу 30 лет хождения по кругу и ни единого авторитетного зарубежного тренера в истории сборной. Даже Суркис в ДК понял его необходимость. А что нам предлагают? Петракова?
Когда Павелко дойдет до идеи пригласить перспективного немецкого или итальянского тренера, я сразу поддержу эту идею. А на сегодня тш Шевы далеко не худший в нашей истории. И четвертьфинал че с 6 голов за турнир несопоставим с че 0 голов в группе. И даже лучше результата Блохина, когда мы забили с игры только слабым саудитам, а топы нас уничтожили. Я был на матчах чм 2006, поэтому помню, что игры у нас не было. И это при Шеве, Воронине и Сашо в составе. Состав 2006 почти по всем позициям сильнее че 2021, с тем же результатам и той же игрой.
У нас уже были победы с молодежью. Но из тех сборных даже просто закрепиться во взрослом футболе смогли немногие. Сколько игроков Петракова сейчас хотя бы в клубную основу входят?
Эти игроки в самом хорошем возрасте. Есть уже опыт. И есть куда прогрессировать. Но для прогресса нужны условия, тренер.