Летние сборы «Динамо»: кто из игроков будет искать себе новую команду

Игорь Бойко анализирует «второй эшелон» «Динамо» и объясняет, кто из них и почему претендовать на место в основе.

Існує інше твердження, що які б не були обставини, справжній талант все одно проб’ється. Але все одно шанс, підтримка частіше більш необхідні, ніж просто один з додаткових факторів.

Сучасне «Динамо» — рай для молодих футболістів. Мова не лише про рік роботи Мірчі Луческу, адже ще за Олександра Хацкевича в клубі почали дуже серйозно розглядати молодих футболістів у якості майбутнього «Динамо». Недарма зараз «Динамо» входить до списку команд з найбільшою кількістю вихованців у складі, якщо говорити про усю Європу.

Ставка на молодь в той же час є фактором неможливості робити трансфери готових сильних футболістів. Так було споконвіку в футболі будь-якої країни. Просто так ніхто ставки не молодь не робить. Всі намагаються шукати якомога сильніших футболістів.

У «Динамо» є проблеми з фінансовими можливостями та способами підсилення складу, а тому потрібно шукати нових гравців там, де були знайдені практично всі теперішні футболісти основи — серед власної молоді.

15 червня перша команда київського клубу вийшла з відпустки, відтоді пройшло більше місяця тренувань та великої кількості ігор. Зазвичай під шансом для молодих футболістів мають на увазі виходи в офіційних матчах, проте у тренерів здебільшого інша думка. Ось на цих зборах, поки не було усіх найкращих, багато хто отримав можливість себе проявити.

І як показує час та склад команди на останній збір в Австрії та два товариських матчі з Уніоном та «Вільярреалом», багато хто цим шансом знехтував.

Владислав Супряга

Рік тому, коли Мірча Луческу прийшов до Динамо, він швидко визначив форварда, на якого буде робити ставку. Супрягу не продали до Італії, жодного нового футболіста йому навіть для конкуренції не запросили, а Артема Кравця швидко звільнили після підписання контракту.

Закінчилося це все тим, що наприкінці сезону Луческу визнав свою помилку: «Супряга не виправдав сподівань. Він не допомагав нам так, як має, коли грав в атаці. У Супряги дуже сильні чесноти. Він грає обома ногами, у нього є швидкість, хороша гра головою. На жаль, у нього нема агресивності».

Проте кінець настав не тоді. Супряга поїхав з командою на збори, але перед цим останнім етапом Луческу відправив його додому, хоча Артем Бєсєдін травмований, інші форварди — новачки команди, а в останньому на даний момент товариському поєдинку в нападі знову грав Бен’ямін Вербіч.

Навряд чи Супряга буде тим, хто жалітиметься на шанси.

Головна надія Динамо в атаці, новий Шевченко та форвард, який коштує більше, ніж 12 мільйонів євро, здається, залишить клуб через задній вихід або через тунель перебереться до Одеси.

Георгій Цитаїшвілі

Ще один чемпіон світу 2019 року, який має проблеми у великому футболі. Цитаїшвілі якраз сам, а не через слова любителів футболу в каментах, вимагав для себе шанс в першій команді Динамо.

Він грав у Олексія Михайличенка та вже двічі намагався вразити Мірчу Луческу. Першого разу це закінчилося декількома виходами в чемпіонаті України, глибоким резервом та орендою до Ворскли. Новий шанс також не приніс бажаних результатів як для самого Цитаїшвілі, так і для Луческу з керівництвом Динамо. Все ж він має потенціал, який не здатний реалізувати в дорослому футболі.

Наразі Луческу більше довіряє новачкові з Колоса, а не одному з найбільш яскравих гравців клубної школи.

Те, що Цитаїшвілі потрапив до списку орендованих гравців, які пішли до Чорноморця — це найкраща новина для нього. До Одеси поїхала не та молодь, на яку розраховують в Динамо як на футболістів. Швидше — як на товар.

Артем Шабанов

Другу частину минулого сезону Шабанов відіграв на правах оренди за Легію. Було зрозуміло, що чемпіон Польщі не зможе потягнути як трансфер, так і зарплатню резервіста Динамо. Він повернувся до київського клубу, проте Луческу ще восени дав зрозуміти, що Шабанов йому не потрібен.

На даний момент він є четвертим центральним захисником команди після Іллі Забарного, Дениса Попова та Олександра Сироти. Та й, якщо дійде черга до нього, то швидше Луческу використає на цій позиції Томаша Кендзьору.

Статус глибокого резервіста залишається.

Міккель Дуелунд, Клейтон, Мохамед Кадірі

Усе це були незрозумілі трансфери, які не принесли ніякої користі команді та клубу. Найкращого слова для описання цієї ситуації не знайти — здихалися.

Костянтин Вівчаренко, Владислав Ванат, Володимир Бражко

Ці молоді хлопці залишили Динамо вже напередодні переїзду з Швейцарії до Австрії, а до того більше місяця працювали під керівництвом Луческу. Кожен з них не є гравцем для першої команди прямо зараз, але вони всі, швидше за все, залишаться в Києві, будуть час від часу працювати разом з основою.

Невдах цих тривалих зборів у літній період набагато більше, ніж тих, хто виграв та перейшов на інший статус. Навпаки, дуже важко когось віднайти, відзначити його прогрес та очікувати важливішої ролі в новому сезоні.

Усі лідери на місцях, всі найкращі гравці не мають змінитися. Лише на позиції форварда буде щось абсолютно нове через травму Бєсєдіна та остаточне розчарування Супрягою.

Ілля Шкурін

По Владиславу Кулачу думка ще не сформована у Луческу, адже вже місяць найкращий бомбардир попереднього чемпіонату України на перегляді та поки не особливо вражає, а ось Шкурін забив в декількох матчах та швидко знайшов себе.

Молодий білорус в ЦСКА опинився в ситуації навіть не Супряги, а Назарія Русина, але відразу дав зрозуміти, що готовий усіма силами чіплятися за шанс в Динамо.

Далеко не факт, що він в офіційних матчах гратиме більше, ніж в попередньому клубі (13/3 за півтора року), але він в команді, тоді як Супряги та Русина немає.

Денис Антюх

Є такі футболісти, в яких перспективу бачить саме цей тренер. Антюх — цікавий футболіст, але навряд чи багато хто в ньому бачив футболіста для «Динамо».

У Луческу є такі своєрідні думки. Наприклад, ще один гравець, якого він переглядав, — Андрій Коробенко, — ще в часи Шахтаря запрошувався на тренування з першою командою.

Антюх залишається в «Динамо» на сезон, Цитаїшвілі — в Одесі.

Богдан Лєднєв

Головна проблема цього футболіста в тому, що на його позиції діє найкращий гравець Динамо попереднього сезону Віталій Буяльський. Якби Лєднєв був вінгером, форвардом чи центральним хавбеком, то вже б грав в основі, але він програє боротьбу Буяльському.

Взимку Лєднєв теж добре себе проявив, але не мав шансів за спиною Буяльського.

Владислав Дубінчак

23-річний футболіст три роки відіграв на правах оренди в УПЛ за Арсенал, Карпати та Дніпро-1, а тепер нарешті знадобився й Динамо.

Він виграв конкуренцію у решти претендентів (Сідіклея та Вівчаренка) на позицію резервного лівого захисника. Позиції Віталія Миколенка все ще тверді, але тепер у нього буде міцна зміна, а може й конкурент.

Але якщо підбиратися до найважливішого висновку, на даний момент при усіх прогресах та регресах футболістів Динамо лише на позиції форварда вбачається хтось новий у порівнянні з попереднім сезоном. Усі інші на своїх позиціях.

Це й розумно десь, адже ніхто з них точно не досяг максимуму. Хіба Сидорчук. Але знайти опорного хавбека, кращого за Сидорчука, не так вже й легко, виявляється.

Игорь Бойко