Дієго Марадона народився у сім'ї простих робітників. Наш герой уже в дошкільному віці продавав дрібний металобрухт і фольгу від пачок з-під цигарок. Проживав Марадона у надто кримінальному районі Буенос-Айреса — Ланусі, муніципальна влада навіть відгородила цю місцевість колючим дротом.

З раннього дитинства Марадона захопився футболом. У той час особливих розваг у молоді не було, тому щодня на вулицях Аргентини юнаки влаштовували футбольні баталії. Марадона був одним із них. Але на відміну від інших Дієго зумів розвити свій талант і у віці 15 років дебютував в основному складі «Аргентінос Хуніорс».

Звичайно, що талант Марадони не пройшов повз головного тренера збірної Аргентини Луїса Менотті, який викликав 16-річного хлопчину на товариський поєдинок проти Угорщини. Здавалося, що все для Дієго відбувається, як у казці. Але казкові мрії Дієго були розбиті після того, як вищезгаданий Менотті не взяв Марадону на переможний ЧС-1978. Головний тренер вважав футболіста «дикуном», а досвідченіші гравці не хотіли бачити опального тінейджера в командному таборі.

Збірна Аргентини з наснагою готувалася до чемпіонату світу, адже на попередньому мундіалі «альбіселесте» вибороли золоті медалі. На цей раз Дієго Марадона потрапив до основної заявки. Талановитому аргентинцю пророкували стати кращим гравцем турніру.

Дійсно, Аргентина спокійно провела перший груповий етап, перемігши Угорщину та Сальвадор. Дієго Марадона відзначився двома голами. Проте на наступному груповому етапі емоції зашкалювали, особливо у Дієго. Спочатку аргентинці поступилися збірній Італії (1:2). У тому матчі проти Дієго Марадони персонально діяв Клаунтіно Джентіле, який досить грубо обходився з аргентинським вожаком. З бразильцями (1:3) у Марадони не витримали нерви і він був видалений з поля після того, як вдарив Батісту. Таким чином, Аргентина з нервами покинула турнір, але це не завадило Дієго перейти до нового клубу.

Каталонська «Барселона» не посоромилася заплатити за Марадону близько 8 млн доларів. 66 відсотків від цього трансферу отримав «Аргентінос Хуніорс». Іспанський відрізок кар'єри став для Дієго досить неоднозначним. З одного боку, він продовжував забивати, йому навіть аплодували фани «Реала». З іншого, гепатит, який вибив гравця на три місяці, та серйозна травма в матчі проти «Атлетика». Дієго зламали щиколотку і він пропустив ще п'ять місяців.

«Вишенькою на торті» для Марадони стала бійка після фінального матчу проти «Атлетика». Дієго, як основний призвідник побоїща, був покараний трьохмісячною дискваліфікацією. Паралельно з цим аргентинець посварився з керівництвом «Барселони», у нього навіть відібрали паспорт. Також він вів активне навколофутбольне життя, яке широко висвітлювалося іспанськими ЗМІ.

У 1984 році «Наполі» після затяжних перемовин із «Барселоною» зумів домовитися про трансфер Дієго Марадони. Його перехід обійшовся «партенопейцям» в 13,5 мільйонів лір.

Для Марадони переїзд до Неаполя став черговою перевіркою, адже одна справа виграти чемпіонський титул з «Бока Хуніорс», а інша — з «Наполі», який ніколи не був чемпіоном.

На офіційній презентації вболівальники заполонили стадіон «Сан Паоло», вони вивісили баннер за надписом: «Марадона, ти єдиний промінь світла у нашому місті!». Не зігравши жодного поєдинку за «Наполі» Марадона ввійшов в пантеон місцевих богів. За популярність він став в один ряд з Тото, Енріке Карузо та Едуардо де Філіппо.

Дієго у Неаполі прийняли за свого, адже він був схожий на неаполітанців, в яких був складний характер і їм нічого в житті не давалося задарма. У першому своєму інтерв'ю Дієго сказав: «Я хочу стати прикладом для бідних дітей Неаполя, адже я був також таким хлопчиною в Буенос-Айресі».

Після затяжної дискваліфікації Дієго Марадона дав зрозуміти, що він не готовий повертатися до «Наполі» і має намір перейти до клубу, який не ставить високих задач. У цей момент на радарах з'явилася «Севілья», яку очолював Карлос Білардо, з яким Марадона був знайомий по роботі в збірній Аргентини. Президент андалусійського клубу дель Нідо повірив у цю авантюру і заплатив за одіозного футболіста захмарні 7,5 млн євро. Еффект був вражаючим: «Севілья» вперше у своїй історії продала 38 тисяч абонементів.

У «Севільї» Марадона був схожим на знедоленого вовка, який тільки епізодами демонстрував свою гру. Дієго часто травмувався, тому вимушений був пропустити чимало поєдинків. Його поява на полі завжди приковувала увагу вболівальників, але у футболці андалусійців Дієго провів лише 29 матчів і відзначився 7 голами. Крім того, Марадона особливо подружився зі своїм співвітчизником Дієго Сімеоне, з яким любив не тільки тренуватися, але і «провітритися». Враховуючи такий стиль життя, керівництво «Севільї» найняло особистого детектива, який стежив за пригодами Дієго. У кінці сезону тренер «Севільї» Карлос Білардо влаштував бійку з Дієго Марадоною. У підсумку все закінчилося досить просто: розрив контракту і повернення на батьківщину.

У той час збірна Аргентини досить тьмяно виступала без Марадони, тому восени 1993 року тогочасний наставник «альбіселесте» Альфіо Басіле викликав «інопланетянина» на матч проти збірної Австралії. Аргентинці перемогли 2:1 і кваліфікувалися на ЧС-1994.

На чемпіонаті світу Марадона знову влип у скандал. Спочатку збірна Аргентина легко справилася з Грецією, перемігши з рахунком 4:0, саме в цьому поєдинку Дієго забив свій останній м'яч за національну команду. Далі аргентинці не без проблем перемогли Нігерію — 2:1, і якщо для команди цей матч не став проблемний, то для Марадона цей матч став останнім, адже напередодні поєдинку проти Болгарії у крові Марадони знайшли цілий букет заборонених препаратів: ефедрин, норефедрин, псевдоефедрин, норпсевдоефедрин та метілефедрин. Підсумок цієї авантюри: чергова 15-місячна дискваліфікація.

Футбольна кар'єра закінчилася для Дієго у 1997 році, але від футболу аргентинець не втік. Спочатку його запрошували на різні виставкові поєдинки, а також Дієго двічі працював у якості коментатора на ЧС-1998 та ЧС-2002. У той час у нього виникли перші проблеми зі здоров'ям: спочатку він потрапив до лікарні з гіпертонічним кризом, а згодом у Дієго стався сердечний приступ. У 2007 році Марадону знову помістили на лікування через надмірне вживання алкоголю.

У 2008 році Марадона зумів взяти себе до рук і його було призначено головним тренером збірної Аргентини. Під його керівництвом «альбіселесте» вдалося кваліфікуватися на ЧС-2010, незважаючи на ганебні поразки від Болівії (1:6) та Бразилії (1:3).

Перед своїм призначенням лідер збірної Аргентини Хуан Рікельме дав зрозуміти, що не повернеться до лав команди поки там буде керувати Марадона. НА ЧС-2010 Марадона не включив до заявки Естебана Камб'яссо та Хав'єра Дзанетті. Такі рішення були по-різному сприйняті критиками. Коуч аргентинців вважав, що обидва футболісти — це «стара історія для збірної».

Аргентинці успішно розпочали форум, обігравши на груповому етапі Нігерію (1:0), Південну Корею (4:1) та Грецію (2:0). У 1/8 фіналу «альбіселесте» не без проблем розібралися з Мексикою (3:1). Переможна серія давала вболівальникам надію, але нещадні німці вщент розбили збірну Аргентини (4:0), і Марадоні з командою залишилося лише придбати квитки додому.

Контракт Марадони з Аргентиною був розрахований до 2011 року, але «легендарний» заявив, що президент федерації футболу Грондона його обманув, а його помічник Білардо —зрадив, тому він був звільнений достроково.