Журналист Сергей Тищенко — об известных украинских игроках, засидевшихся в топ-клубах и не прогрессирующих.
Фото: fcdynamo.kiev.uaБогдан Лєднєв офіційно перебрався до угорського «Фехервара». Перспективний футболіст подавав величезні сподівання на юнацькому рівні, був провідним гравцем та головним бомбардиром Зорі, але у Динамо не складається. До честі Богдана, він не хоче сидіти на лаві запасних, а прагне отримувати стабільну ігрову практику.
Такі випадки не поодинокі. В Українському футболі є цілий ряд гравців, яким потрібно змінювати клуби, аби професійно розвиватися.
Юхим Конопля
Правому захиснику сильно допомогла оренда у «Десну». Там він разом з Михайлом Мудриком отримав величезний досвід. У поточному сезоні Конопля має 4 асисти та 1 гол, зігравши у дев’яти матчах. При цьому Юхим є дублером бразильця Додо.
Поки немає жодних передумов, аби Додо покинув Шахтар. У нього була слабка ЛЧ. Шериф зробив дві гольові передачі із його флангу в Молдові, домашня гра проти Реала вийшла провальною. Тому наразі бразильський захисник гратиме в Україні. Великих грошей зараз за нього не будуть платити.
У Шахтаря залишаються лише внутрішні змагання, Конопля отримає дуже мало ігрового часу. Шанс може з’явитися тільки після травм або дискваліфікацій.
Не забуваймо, що до «Шахтаря» приєднався літній новачок Вінісіус Тобіас, за якого заплатили серйозні гроші. Йому незабаром виповниться лише 18, але розвивати гравця потрібно. Це більше схоже на потенційну заміну Додо, тому Коноплі не варто просиджувати свої найкращі роки на лаві запасних.
Володимир Шепелєв
В останньому сезоні Сергія Реброва у «Динамо» Шепелєв увірвався до основного складу команди. Молодий футболіст зміг витіснити системоутворюючого виконавця — Сергія Рибалку. Авансів видавали дуже багато. Проте, Володимиру вже 24, а він — і близько не гравець основного складу Динамо. Попри очевидний талант не вистачає стабільності та класу. Хороші матчі чергуються з провалами.
Мірча Луческу зробив із Миколи Шапаренка ключового гравця середини поля. Шепелєву дістається роль гравця ротації. Прямо зараз йому лише доводиться сподіватись, що після відходу Шапаренка він зможе стати основним. Однак, навряд чи цей трансфер відбудеться найближчим часом. Та й не факт, що ставка буде зроблена саме на Володимира.
Отже, якщо Шепелєв хоче рухатися вперед, потрібно щось міняти, відмовлятися від спокійного, передбачуваного життя в Києві. Якщо він цього не зробить, то говорити про якісь перспективи буде дуже складно.
Данило Сікан
Коли Лассіна Траоре отримав жахливу травму у матчі з Інтером, режисери показали лавку запасних, де було стривожене обличчя Сікана, який вже хотів знімати тренувальну форму... Але вийшов зовсім інший гравець.
Траоре вибув на тривалий термін, утім Де Дзербі і не думав довіряти Сікану. Основним форвардом став Фернандо. Часто на вістрі виходив Педрінью. Уродженець Житомира став гравцем для внутрішнього чемпіонату і ротації.
Зараз повернувся Жуніор Мораєс після травми. Зрозуміло, що він буде грати. Залишається Фернандо. Підписали Нереса, який також може закрити цю позицію. Тепер Сікан буде як мінімум третім форвардом «Шахтаря» з невеличкою ігровою практикою. Влітку повернеться Траоре.
Сікан за потенціалом — дуже сильний нападник. Для розвитку йому потрібно грати, без цього нічого не буде. Зрозуміло, що головний тренер збірної України викликав його по старій пам’яті, як гравця зі своєї юнацької збірної. Сікан віддячив за довіру голом у ворота казахів. Та зараз у нього майже немає шансів на виклик, Яремчук і Довбик — далеко попереду.
Владислав Супряга
Про нього вже сказано і написано дуже багато. Сенсу повторюватися немає. Супряга не зможе розвинути свій талант в Динамо, потрібно шукати інші варіанти. Влад вже виходить із категорії перспективних. Тим паче конкуренція — пристойна. Повернеться Бєсєдін, ті ж Кулач, Шкурін, і Рамірес нікуди не поділися. Крім цього, є інформація, що Динамо торгує молодого форварда з Бразилії, якого порадив Даніло Сілва.
Для київського клубу ситуація також однозначна — чим довше Супряга буде сидіти без практики і не забивати, тим більше знижуватиметься його ціна. Тут хочеться навести приклад «Аякса», який продав Нереса, щойно той перестав прогресувати. Вони не чекали, чи повернеться він на колишній рівень, отримавши за бразильця хорошу суму.
Супряга повинен грати. Інакше він не зможе розвиватися та стати справді сильним нападником. У Києві він навряд чи зможе це зробити.
Олег Очеретько
Потенціал цього гравця — величезний. За стилем гри та сильними якостями — це другий Шапаренко. Попри зовсім юний вік Очеретько вже виділяється на фоні УПЛ своєю технікою, роботою з м’ячем, наполегливістю. Поки не вистачає стабільності, було багато травм.
Я схиляюся до того, що Олег вже взяв все, що міг від Маріуполя та тренера Остапа Маркевича. У першій команді Шахтаря на нього не дуже розраховують. Він був влітку на зборах Де Дзербі, але, на відміну від Сікана та Бондаренка, не зміг затриматися в команді. Напевно, поки шансів у нього не буде. Італійський наставник довіряє Судакову, Бондаренку.
Контракт Очеретька із Шахтарем чинний до літа 2024-го, тобто, ще два з половиною роки. Це дає можливість гравцю сподіватися на пошук щастя у Європі. Зі своїм потенціалом він може багато досягти у футболі. Якщо гравець пересидить в Маріуполі, це може коштувати йому кар’єри. Прикладів вистачає.
Олександр Андрієвський
Одна із головних проблем «Динамо» першої частини сезону — відсутність ротації. Якщо провідні футболісти втомилися, не можуть грати, або втратили форму — їх немає кому замінити. Андрієвський повинен був нав’язувати конкуренцію, шукати свої можливості, але в нього не виходить ні перше, ні друге.
Зрозуміло, що виходити на заміну, чи грати окремі матчі — не так просто, але Динамо має рухатися вперед та думати про перспективу. Конкретно у цьому випадку її немає. Андрієвського влаштовує статус резервіста і стабільна немала зарплата. Рухатися вперед він не може і не хоче. Клубу потрібно щось змінювати, щоб збільшити конкуренцію.
Владислав Кочергін
Влад не приховує свого бажання спробувати сили в іншому клубі. Він не хоче продовжувати контракт із «Зорею». Луганці могли б зараз непогано заробити на трансфері та робити ставку на інших гравців. Та у майбутньому не допускати ситуацій, коли провідний гравець за рік до завершення контракту не хоче пролонгувати угоду. Навіть якщо футболіст не грає, йому все одно доведеться виплачувати зарплату. Обом сторонам потрібно шукати компроміси.
Микита Бурда
Футболіст із залізним характером та волею. Скільки б у Микити не було цих травм, він живе мрією про повернення у футбол. Зараз поїхав на збори із першою командою.
Проблема в тому, що поки Бурда лікувався, Динамо пішло далеко вперед. Попов заграв у першій команді, розкрився Ілля Забарний. Той же Антон Боль — дуже перспективний захисник. Навіть якщо Бурда зможе повернутися і витримає навантаження, «Динамо» доведеться розвивати молодих гравців, щоб згодом мати можливість їх продати. Є сумніви, що за Бурду викладуть серйозні гроші з настільки довгою історією травм. Попов, Забарний, Боль — це потенційно десятки мільйонів євро.
Бурда і в першій частині сезону грав за молодіжну команду. Це його рівень. Потрібно шукати новий клуб. Угода футболіста із «Динамо» завершується в кінці сезону.
Сергій Тищенко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Читать все комментарии (13)