Інтерв’ю президента київського «Динамо» Ігоря Суркіса спортивному підрозділу національного польського телетранслятора TVP напередодні матчу з варшавською «Легією», що відкривав благодійне турне країнами Європи.
Игорь Суркис— Яка зараз ситуація в Україні з вашої точки зору?
— Наразі наша країна переживає найжахливіший і найбільш відповідальний період у своїй незалежній історії. Підла безпричинна військова агресія з боку Російської Федерації вилилася в криваву повномасштабну війну, яка руйнує інфраструктуру, економіку та — найстрашніше — забирає життя військових і мирних громадян.
На щастя, завдяки нашим збройним силам і військово-політичному керівництву, завдяки героїзму українського народу, держава не тільки мужньо та стійко веде битву за збереження нації, а й виступає в ролі справжнього лідера демократичного світу. Вибір у нас один — перемога. І я в ній жодним чином не сумніваюся!
— У чому полягає ідея міжнародного туру київського «Динамо»?
— Для наших гравців і тренерів це своєрідний футбольний фронт, де вони зможуть принести максимальну користь своїй країні. Ім’я та бренд київського клубу добре відомі в світі. Й зараз, коли увага ледь не всієї планети прикута до України, таке турне переслідуватиме дві головні мети. По-перше, надати ще більший розголос протистоянню з агресором, донести до якомога ширшої аудиторії правду про події в Україні. По-друге, разом із моральною підтримкою на адресу героїчного українського народу, зібрати благодійні кошти на допомогу співвітчизникам, що найбільше потерпають в цій кривавій війні.
— Початок туру саме в Польщі — випадковість чи щось більш символічне?
— Зважаючи на те, наскільки послідовну й тверду позицію посідає ваша країна щодо всебічної підтримки України, символіка цілком доречна. Польща повелася дійсно по-братерськи, виявилася міцним і надійним партнером, за що я від імені всіх співвітчизників можу ще раз висловити вам глибоку вдячність. А «Легія» однією з перших відгукнулася на пропозицію «Динамо» щодо товариського благодійного матчу, що тільки сприятиме налагодженню добрих і довготривалих стосунків між нашими клубами.
— «Динамо» віддало в оренду варшавському колективу Шабанова, Русина і Вербича…
— Так, і я сподіваюся, що ця співпраця стане взаємовигідною. Польська національна першість має досить високий рейтинг у Європі, а «Легія» — один із найвідоміших і найпопулярніших клубів країни. Впевнений: динамівці зроблять усе, щоб допомогти «армійцям» (Wojskowi — прізвисько «Легії» в Польщі) гідно завершити сезон.
— У Варшаві багато людей замислюються про майбутнє Вербича. На вашу думку, він залишиться в «Легії» лише до кінця сезону чи може тут пограти довше?
— Беньямін — один із основних гравців «Динамо», улюбленець київських уболівальників. Наскільки розумію, головний тренер команди Мірча Луческу розраховує на нього по завершенні терміну оренди. Як і на решту гравців, що зараз вимушено виступають в інших колективах. Зокрема, це стосується й вашого співвітчизника Кендзьори. Томек — боєць, футбольний лицар і справжній лідер.
— Як ви вважаєте, чи захочуть іноземні гравці «Динамо» повернутися до клубу в майбутньому? Ви не боїтеся, що в українській лізі гратимуть лише гравці з України?
— Знаєте, на тлі війни досить важко робити подібні припущення. Російська агресія боляче вдарить не лише по економіці України. На наш спорт також, без сумніву, очікують складні часи. Дехто з іноземних футболістів, залишивши країну, не приховував, що повертатися не збирається. Якщо це явище стане масовим, деяким клубам нашої Прем’єр-ліги буде сутужно. Комусь, імовірно, доведеться взагалі замислитися про зміну стратегії.
Але, повірте, український футбол має гарне кадрове підґрунтя з власних вихованців. Працювати з резервом у нас уміли завжди. Й останніми роками це стосувалося не тільки академій київського «Динамо» та донецького «Шахтаря», в багатьох інших колективах процес також був налагоджений відповідним чином.
— Дивлячись на Бучу, Бородянку чи Маріуполь, важко думати про спорт. Але яким ви бачите майбутнє футболу в Україні? Чи можете реально думати про наступний сезон?
— Знов-таки, робити якісь прогнози — справа невдячна. Але знаю одне: вся Україна, весь наш народ переконані в перемозі над путінською ордою, кожен прагне якнайскоріше повернутися до мирного життя, до відбудови країни, на яку, впевнений, чекає світле європейське майбутнє.
Ми ще не маємо чіткої уяви про те, як саме має завершитися футбольний сезон, обірваний на середині. Але знаємо, що повинні зробити все можливе, аби національна команда провела поєдинки плей-офф Кубку світу, а клуби в наступному сезоні стартували в розіграшах турнірів УЄФА.
Щодо конкретно «Динамо» та майбутнього нашого клубу, ми продовжуємо фінансувати дитячу школу імені Валерія Лобановського. Всі академічні групи хлопчиків вивезено в ріні країни, де їм гарантовані безпека, умови для здобуття освіти та професіонального зростання.
Та все ж на першому плані зараз — гуманітарні проекти, що ними наш клуб опікується з перших днів війни. Як централізовано, так і з особистої ініціативи гравців. Це облаштування дітей-біженців у західних регіонах країни, фінансування київських лікарень, де перебувають поранені, інших медико-реабілітаційних програм. Ми матеріально підтримали українських паралімпійців, забезпечили доставку сотень тонн гуманітарки до Київської, Чернігівської та Харківської областей. А це — десятки мільйонів гривень з бюджету клубу.
— Уболівальники дивуються, як Україна може боротися в плей-офф за участь у чемпіонаті світу. Ви вірите, що збірна здатна підготуватися до гри проти Шотландії?
— Вірю, що вона підготується належним чином, а хлопці на полі зроблять усе від них залежне, віддадуть максимум сил, щоб порадувати Україну, довести, що наша країна — живе, бореться та вірить у краще. Це, до речі, ще один важливий аспект нашого міжнародного турне. Саме в інтересах збірної ми поповнили склад команди форвардом Довбиком із «Дніпра-1», на якого розраховує тренерський штаб національної команди.
Велика подяка всім, хто доклав зусилля до організації цих благодійних матчів. насамперед, керівництву країни, Міністерству закордонних справ, Міністерству молоді та спорту, Міністерству соціальної політики, Міністерству культури та інформаційної політики. Вдячні також за підтримку президенту УЄФА Олександру Чеферіну, главам європейських футбольних федерацій, президентам клубів, ЗМІ та вболівальникам, котрі схвалили нашу ініціативу.
— Але, здається, серед фанатів знайшлися й ті, хто заявляє про наміри ігнорувати візит «Динамо». Маю на увазі ультрас «Легії», які після контактів із київськими «колегами» зробили заяву про бойкот…
— Мені здається, що піаритися на подібних заходах — це щонайменше цинізм. На жаль, далеко не для всіх війна стала приводом для перегляду ставлення до певних речей. Хтось уперто прагне на тлі тисяч жертв, страждань цілої країни заробляти якісь дивіденди.
Навіть щодо благодійності «Динамо» з’являються балачки та викривлення. Начебто ми добилися дозволу вивезти команду за кордон, щоб там розпродати футболістів і отримати зиск від проведення спарингів. Мені довелося виступати з офіційною заявою про те, що жоден із українців не залишить колектив цієї весни.
Нагадаю також позицію з приводу розподілу коштів від турне. Весь дохід за продаж квитків і атрибутики, надходження від реклами акумулюється на рахунку посольства України в Польщі. Єдина наша умова — все має піти на допомогу громадянам України. Підтримку біженців, гуманітарних чи медичних програм. Наш клуб не претендує на жоден цент!
Укотре змушений констатувати: навіть у найдобріших намірів завжди знайдуться «доброзичливці». Ми з братом ось уже майже 30 років утримуємо київське «Динамо» на рівні європейської боєздатності, попри економічні та політичні зміни, іноді, відверто кажучи, не дуже для нас сприятливі. І подяки трапляються значно рідше, ніж докори: мовляв, Суркіси — узурпатори, Суркіси — погані керівники тощо.
У таких випадках я відповідаю: охочі, будь ласка, входьте на правах співвласників і долучайтеся до управління, беріть на себе утримання команд, академії, інфраструктури, займайтеся кадровими питаннями, визначайте стратегію розвитку. Й щось черги з потенціальних покупців «Динамо» не видно. А бути розумним десь у соцмережах чи на проплачених мітингах — то справа нескладна.
— Прошу вас із розумінням поставитися до мого наступного питання, яке я мушу задати. «Українська правда» описувала від’їзд вас і вашого брата з України. Як ви можете прокоментувати цей момент? Чи хотіли б ви щось сказати з цього приводу?
— Я вже неодноразово давав роз‘яснення з цього приводу. Насправді, вся ця історія, так би мовити, висмоктана з пальця. Як тільки но «Українська правда» опублікувала цей фейк — я був обурений, оскільки не розумію як таке поважне видання могло розмістити неправдиву та неперевірену інформацію.
В свою чергу, наша сім‘я невідкладно звернулась до угорської юридичної компанії з метою отримання від компетентних органів Угорщини підтвердження недостовірності інформації про нібито декларування якоїсь суми готівкових коштів. Вже 25 березня ми отримали документальне підтвердження від Національної податкової та митної адміністрації Угорщини того факту, що ніхто з членів нашої родини не декларував будь-яких готівкових коштів при перетинанні кордону Угорщини.
Після цього ми одразу звернулись з цими документами до «Української правди» з вимогою спростувати опубліковану ними недостовірну інформацію, що вони і зробили 26 березня.
В подальшому, враховуючи поширену ДБР інформацію про відкриття якогось кримінального провадження, ми також здійснили міжнародну легалізацію документів від компетентних органів Угорщини шляхом проставлення апостилю, після чого разом з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову надіслали їх до ДБР з клопотанням про закриття кримінального провадження.
В той же час ми відверто розчаровані позицією деяких вітчизняних ЗМІ, які передрукували неправдиву публікацію «Української правди», проте відмовились її спростовувати навіть після отримання від нас відповідної вимоги з підтверджуючими документами. Але нехай це залишиться на їхній совісті. Ми — чисті перед Законом.
— Як складалися стосунки з ультрас усі ці роки? Ви багато разів захищали їх від покарань. Вони ніколи не говорили про вас нічого поганого публічно, поки пан Луческу не став головним тренером.
— Будь-хто, звісно, має право на власну точку зору, на власну позицію. Зокрема й ультрас. Не буду аналізувати — наскільки їхнє ставлення до Містера є щирим і неупередженим. Проте, зазначу, що думку цього осередку фанатів поділяє далеко не весь уболівальницький загал. Для справжніх прихильників київського «Динамо» важливі насамперед результати й гра команди. А в цьому плані до Луческу — які претензії?! Тільки оплески…
— Яким є Мірча Луческу як тренер? Ви б назвали його найкращим вибором для «Динамо»?
— Як кажуть, у футболі найкрасивіше — переможний рахунок на табло. Луческу з першої спроби завоював на чолі «Динамо» всі трофеї футбольної України, повернув клубу місце в Лізі чемпіонів. Причому — орієнтуючись у своїй роботі переважно на українських футболістів. І таким чином сформувавши кістяк національної збірної України. Все це промовляє за Мірчу краще будь-яких слів. Як і той факт, що, залишаючись у світовому футболі найстаршим серед практикуючих колег, він отримує пропозиції від інших клубів і збірних. Я абсолютно задоволений діяльністю Луческу й хотів би співпрацювати з ним якомога довше…
— Чи уявляєте ви співпрацю з кимось чи будь-якою організацією/компанією, яка позитивно ставиться до Росії?
— Я є прихильником жорсткої санкційної політики всього демократичного світу по відношенню до російської агресії.
Пьотр КАМІНЕЦЬКИЙ
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
