Воюющий в составе ВСУ полузащитник «Колоса»: «Мой кумир — Ярмоленко»

19-летний полузащитник коваливского «Колоса» Владислав Велетень, который с первых дней войны взял в руки оружие, чтобы защищать Украину от российских оккупантов (сперва — в рядах территориальной обороны, а затем — уже в составе ВСУ), рассказал о своём футбольном кумире, а также потенциале ряда молодых футболистов киевского «Динамо».

— Починаючи з 13-ти років ви перебували у структурі «Динамо». З якими емоціями залишали рідний клуб після стількох років?

— Як і кожен малюк, який знає два клуби в країні, я дуже хотів дебютувати за «Динамо». Однак потім я зростав і бачив, як люди намагаються просидіти до кінця, та їм нічого не вдається. Усвідомлював, що треба рухатися далі. Це складно, проте набагато важливіше, ніж перебувати у Динамо, але в молодіжній команді.

— Кумири, улюблені матчі, яскраві спогади — що відклалося у пам’яті з динамівського періоду?

— Кумир — Ярмоленко. По-перше, тому, що граємо на одній позиції. Кожного разу, коли бачив його десь на базі, то намагався сфотографуватися. Андрій був зразком не лише для мене, а й для багатьох хлопчаків. Спогади? У перерві якогось матчу запасні футболісти «Динамо» взяли нас до себе пограти у квадрат. Гусєв, Рибка, Драговіч, Віда — це було незабутньо і на все життя!

— Найвідоміший гравець з вашого покоління — Ілля Забарний. Змалечку помічали його потенціал?

— Про це казали всі. У нього завжди був найвищий рівень і всі захоплювалися грою Іллі в будь-якому віці. Забарний рано потрапив у «молодіжку», а потім і в першу команду. Ніхто не мав сумнівів, що Ілля виросте у сильного футболіста.

— Зараз великі аванси отримує Ванат, пророкують хороше майбутнє і Вівчаренку, Яцику та Нещерету. Хто з них може повторити шлях Забарного?

— Усі, кого ви назвали, можуть це зробити. У кожного з них є талант. Я можу назвати ще чимало прізвищ. Ті ж Царенко та Волошин мають потенціал. Усе залежатиме від того, як хлопці працюватимуть і ставитимуться до справи. Футбол — така річ, що за рік усе може змінитися.