Участь у сіогоднішній пресс-конференції головного тренера збірної України Олександра Петракова у Кардіффі, що була присвячена матчу Ліги націй зі збірною Ірландії, також прийняв участь півзахисник української национальної команді та київського «Динамо» Сергій Сідорчук.
Сергій Сідорчук. Фото — GettyImages— Наскільки для вас важливо зараз грати за збірну України?
— Насамперед, це є головна команда країни. Я вже десь казав, що коли ти тільки починаєш займатися футболом у 7-8 років, для тебе існує лише одна команда — національна збірна України. Тим паче, зараз є змога привертати увагу до тих подій, які відбуваються в Україні. Зараз це найважливіший момент.
— Як війна торкнулася вас персонально?
— Ми із сім'єю виїхали з Києва, з України. Коли почалися бойові дії, моя жінка була на 8-му місяці вагітності. Нам потрібно було шукати пологовий будинок.
— Ви родом із Запоріжжя. Що відчуваєте, коли бачите, що відбувається навколо вашого міста?
— Насамперед, я хочу відзначити, що до Запоріжжя вони не дійшли, а тільки в області, за 50-60 км від міста. У Запоріжжі зараз знаходяться моя рідня — мати, батько, бабуся, батьки моєї дружини. Там усе зараз відносно спокійно, там майорить прапор України.
— Як ви провели вечір після недільної поразки? Чи важко тепер налаштовуватися на новий турнір?
— Ми повернулися до готелю. Одразу після гри була тиша. Як я вже казав, такої тиші за всю мою професійну кар'єру не було ніколи. Десь годину після цього ніхто навіть не виходив із номерів — хотілося побути на самоті. Потім уже почали спілкуватися.
Що стосується самопочуття, то Олександр Васильович на наступний день сказав, що чоловіки повинні залишатися чоловіками. Нам потрібно перегорнути сторінку, якою би важкою вона не була для нас. Можливо, для когось це був останній шанс потрапити на чемпіонат світу. Але завтра вже нова історія, новий турнір. Тому всі думки тільки про наступний матч.
— Чи складно налаштуватися на гру, беручи до уваги те, що відбувається у вашій країні?
— Я думаю, що не складно, тому що коли ми виїжджали клубами на перші матчі за кордон, було трохи складніше. А потім ми побачили, який іде фідбек з України, побачили, як військові дивляться на передовій наші матчі… Тобто це все проходить, не так складно, як на початку.
— Гравці команди мали дилему: продовжувати грати у футбол чи взяти зброю до рук і піти воювати?
— Я не можу відповідати за всіх футболістів, але є багато спортсменів, які взяли до рук зброю. Коли це все почалося, була дуже велика прірва — ти не знав, що робити, куди йти. Потім Президент Володимир Зеленський сказав, що кожна людина в Україні має допомагати армії на своєму місці. Я вважаю, що ми зараз на своєму місці й допомагаємо Україні.
— Ви брали участь в обох попередніх поєдинках. Як почуваєтеся напередодні матчу з Ірландією?
— Якщо ви запитуєте щодо мого фізичного стану, то він добрий.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
