Голкіпер збірної України Андрій Пятов — про вчорашній матч із Вірменією (3:0) у Лізі націй та своє прощання з націиональною командою (нагадаємо, поединок вірменами став останнім для досвідченого голкіпера в збірній України).
— Про таке завершення кар'єри можна було тільки мріяти?
— Так, я дуже вдячний усім хлопцям, хто брав у цьому участь. Мені дуже й дуже приємно. Це на все життя. Повірте, це ще раз показує, яка в нас дружна збірна. Дякую всім уболівальникам, вони просто чудові.
— Ти міг мріяти про те, що атмосфера буде такою теплою?
— Я дуже ретельно готувався до гри, відкинув усі формальності, був сконцентрований. Але після фінального свистка емоції вже випирали з мене. Я дуже щасливий, дуже вдячний всім.
— У тебе було ушкодження. Ти прийняв рішення зіграти з вірменами через біль…
— У нас була домовленість із головним тренером, що я зіграю 11 червня останній поєдинок. Але напередодні гри з Ірландією я отримав неприємну травму, після якої лікар сказав, що необхідна пауза в три тижні. Я запитав, чи зможу зіграти один матч. Він сказав, що якщо два-три дні буду колоти знеболювальне, то зможу.
— Упродовж гри коліно турбувало?
— Наші лікарі — чарівники. Вони поставили мене на ноги. Зараз у мене буде пауза, під час якої я зможу залікувати коліно.
— Наша команда не змогла забити в першому таймі, але показала характер.
— Вірмени більше діяли на контратаках, дуже добре захищалися. Це як «Шахтар» та «Динамо» в чемпіонаті України, коли вся команда суперників біля чужого штрафного. Тому треба було забити перший гол. Добре, що хлопці в другому таймі відразу вийшли й забили. Трішки гра пішла в інше русло, тому й такий рахунок.
— Без твоїх фірмових сейвів не обійшлося.
— Ми із Забарним домовилися — він зрізає, а я відбиваю (сміється).
— Що побажаєш хлопцям, які будуть продовжувати справу, розпочату разом із тобою?
— Я тепер їхній уболівальник. Наступна гра — з Ірландією, я буду перед екраном, підтримуватиму хлопців. Тільки перемога, тільки вперед!