Известный журналист и главный редактор журнала «Футбол» Артем Франков высказался по итогам первого матча плей-офф раунда квалификации Лиги конференций между киевским «Динамо» и турецким «Бешикташем» (2:3), который состоялся вчера в Бухаресте.
«И вторая турецкая команда зашла на гостевые 3:2 в компенсированное время. Искусство защиты утрачено всюду и бесповоротно — может, так и нужно?! Вчера „Сарай“ (квалификация Лиги чемпионов, „Мельде“ — „Галатасарай“ — 2:3, — прим.ред.), сегодня „Бешик“. Грустно. Нужно выигрывать в Стамбуле! Удачи!
Ну кто скажет, что я не расписал заранее гол Колли? Ну разве что сторонники гениальной теории, что Бурда и Боль играли бы лучше))) Интересно, с какого такого: от перестановки слагаемых…
Один из тех мерзких и частых случаев, когда собственная правота отвратительна! Сколько же нам еще такого предстоит…», — написал Франков в своём телеграм-канале.
Що казати, якщо Ванат із Кам'янця-Подільського міг і не потрапити в "Динамо" , якби його батьки не зняли квартиру в Києві і поки пацан поступав в школу Динамо не жили б там. А якби його батьки не мали фінансрвої змоги зробити це? Був би зараз Ванат в Динамо? НІ!!! В кращому випалку грав би у першій лізі
Це стосувалося такти. Команда формувалась за принципом: 1 воротар, 1 (один) захисник і 9 нападників. Звичайно, один захисник не міг справитися з такою кількістю нападників. Тому й результативність була відносно високою, хоча трохи нівелювалась низькою майстерністю самих футболістів. З часом прийшло розуміння тактики, прийшла майстерність.
Я до чого. Іноді складається враження, що у нас у захисті грає один захисник. Ну, трохи пересмикую, звичайно. Як без цього. Але те, що захист у повному розумінні цього слова відсутній як клас, то це факт. Асоціюється з "молодою командою Черновецького" (з його слів), "щось роблять, щось намагаються".
Раніше я писав, що не варто так активно розпродувати кращих гравців клубу. Бо для мене важлива не їхня кар'єра за кордоном, а успіхи мого Динамо. Замінусували, затюкали. А що ми маємо у сухому залишку?
У хлопців, які поїхали під час війни, як власники благодійних фондів (це взагалі як, нормально?) все ОКеюшки. А то що клуб борсається у лайні і вже навіть не може виграти у Чорноморця та заштатних грецьких та турецьких клубів, то це теж нормально?
Тоді у мене питання. За кого ми вболіваємо? За Динамо, чи за його окремих футболістів, які залишили країну під час війни і у щоб у них було все ще краще? Тобто, як мед, то ще й ложкою?
мали б той самий склад - гроші.
2) Гру в захисті ставлять не у вищій лізі! Цьому навчають у дитячо-юнацькі роки!!! Це база - там все закладається.
Ну і третє - є така штука як чуйка! Або вміння обирати позицію. Такому не навчиш. Це вроджене. Таким був у свій час Сергій Ребров. Таким у нас в Хмельницькому був Олекспндр Шпаков. Зріст обох був в мнжах 175 см, але у верховій боротьбі, у грі головою були непепевершені
Менеджмент ДК продолжает отсутствовать.
Крайние защитники играют только в нападении. От опорников толку мало. Потому центральные не справляются. Ещё они постоянно как птицы машут руками в штрафной.
Луческу не делает нормальные замены на последние минуты для удержания счета.