Pierwszy europejski turniej dla drużyn narodowych odbył się w 1960 roku we Francji. Wtedy nazywano go Pucharem Europy. "Złoty" był finisz reprezentacji ZSRR. Triumfatorem w jej składzie był znakomity pomocnik Dynama Kijów Jurij Woynow.
Wówczas w finale spotkały się ZSRR i Jugosławia. 90 minut na murawie słynnego stadionu Parc de Prins nie wyłoniło najmocniejszego - 1-1. Gole zdobyli Milan Galich (43) i Slava Metreveli (49). W dogrywce (113 minuta) Wiktor Poniedziałek, napastnik SKA Rostów, zdobył bramkę dla mistrza strzałem głową z nurkowania.
Następnego dnia nasi zawodnicy otrzymali medale na wieży Eiffla. A przed powrotem do domu otrzymali srebrną amforę (puchar) i jej miniaturową kopię.
Ostatni etap drugiego Pucharu Europy odbył się w 1964 roku w Hiszpanii. I na tym turnieju nasza drużyna nie pozostała bez nagród - zdobyła "srebro". W finale na "Santiago Bernabeu" w Madrycie minimalnie przegrali z Hiszpanami - 1:2.
W 1965 roku UEFA przemianowała Puchar Europy na mistrzostwa. Trzeci turniej kontynentalny odbył się w 1968 roku na stadionach Włoch.
Reprezentacja ZSRR rozegrała półfinał w Neapolu przeciwko gospodarzom turnieju. W składzie naszej drużyny znalazł się Anatolij Byszowiec, zawodnik Dynama Kijów.
Mecz główny i dogrywka zakończyły się bezbramkowo - 0:0. O zwycięzcy zadecydowało losowanie. Sędzia z Niemiec, Kurt Cencher, po prostu rzucił monetą i do finału awansowali Włosi.
W decydującym meczu spotkały się Włochy i Jugosławia. I w tym spotkaniu dogrywka nie wyłoniła najsilniejszego - 1:1. Tym razem regulamin przewidywał drugie spotkanie. Wygrali je piłkarze Włoch - 2:0.
VIII Mistrzostwa Europy odbyły się w 1988 roku w Niemczech. Naszą drużynę narodową prowadził Valery Lobanovsky. Jedenastu jego podopiecznych z klubu Dynamo ze stolicy Ukrainy walnie przyczyniło się do zdobycia srebrnych medali. Oto ta lista: Viktor Chanov, Anatoliy Demyanenko, Volodymyr Bessonov, Serhiy Baltacha, Vasyl Rats, Oleksandr Zavarov, Oleksiy Mykhailichenko, Serhiy Kuznetsov, Gennadiy Litovchenko, Oleh Protasov, Igor Belanov.
W fazie grupowej nasza drużyna pokonała Holandię - 1:0. Jednak w finale przegraliśmy z tym zespołem - 0:2.
Mistrzostwa Europy 2012 odbyły się na arenach Ukrainy i Polski. Turniej ten był debiutem dla reprezentacji naszego niepodległego kraju.
Zwyciężyła Hiszpania, która pokonała rywala z Włoch 4:0 na NSC Olimpiyskiy w Kijowie.
Euro-2024 to czwarte mistrzostwa dla reprezentacji Ukrainy. Część finałowa, jak wiadomo, odbędzie się od 14 czerwca do 14 lipca w Niemczech. W meczu otwarcia w Monachium na Allianz Arena spotkają się Niemcy i Szkocja. "Złota" drużyna zostanie wyłoniona na Stadionie Olimpijskim w Berlinie.
24 drużyny narodowe - uczestnicy fazy finałowej - utworzą sześć grup.
Ukraina (grupa "E") zagra z Rumunią 17 czerwca w Monachium. 22 czerwca (Dsseldorf) podopieczni Siergieja Rebrowa zmierzą się ze Słowacją. Trzeci mecz nasi zawodnicy rozegrają z Belgią w Stuttgarcie 26 czerwca.
Życzymy reprezentacji Ukrainy pomyślnego przejścia tego etapu.
Oleksandr LIPENKO dla Dynamo.kiev.ua
Збірна СРСР проводила півфінал у Неаполі проти господарів турніру. У складі нашої команди виступав київський динамівець Анатолій Бишовець"
Основний і додатковий час завершився без забитих м’ячів — 0:0. Переможця визначив жереб. Рефері з ФРН Курт Ченчер просто підкинув монетку і у фінал вийшли італійці.
"""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""
Здається, що в "Совєтськом спорте" була ціла стаття про вихід в фінал Італії незаконно: - перша монетка, коли бросили її, як жереб, закотилася під решітку, її німець, який проводив цю процедуру не захотів шукати, тому запропонував бросити іншу монету. І ось ця монета і "вивела" італійців у фінал.
Після такого жеребкування, хтось із тренерів збірної срср здвинув решітку і знайшов першу монету жереба, і на ній зверху була та мітка яку вибрали представники срср.
Не знаю, на той час я в це повірив, але на сьогоднішній день, знаючи, як працює кацапська пропоганда, навряд, щоб так було!
Ну, а кроме того, сборная СССР играла на этом ЧЕ по устаревшей схеме 4-2-4, в то время, как ДК царствовало в чемпионатах Союза тех лет, играя по более современной (на то время) схеме 4-4-2.
Москва в 1968 году, в связи с тем, что Динамо К. опять лидировало в чемпионате на всех фронтах начала свои провокации...
Я чуть ниже вставлю цитату из статьи на этом ресурсе, а пока что скажу, что тогда в перепалке с московским деятелем от "комсомола" Йожеф САбо сказал знаменитую фразу, которую в 2022 году повторил наш пограничник: "Москва - иди нх...".
После чего 3 года не вызывался в сборную. Только Бышовец смог туда вернуться со временем.
Однако в первом матче 1/4 финала в Будапеште на поле не появились ни Сабо, ни остальные киевляне. Как выяснилось, Якушин отчислил Сабо и Медвидя из команды — якобы, по требованию коллектива, единогласно принявшего такое решение на общем собрании. В московских газетах, в частности в «Комсомольской правде», Сабо обвиняли в «высокомерном и пренебрежительном отношении к обслуживающему персоналу и к товарищам по команде», а Медвидя — в симуляции травмы. Все эти обвинения оказались лживыми, игроки сборной не подтвердили слова Якушина и журналистов. О реальной причине отчисления из сборной спустя годы рассказал сам Йожеф Сабо:
«Мы готовились к игре в Вишняках, на учебной базе комсомола. Там всегда собирались первые секретари областей со всего Союза. Сыграли товарищескую игру с Бельгией. Москвичей отпустили по домам, а мы — к комсомольцам. Вечером они уже все пьяные. Прохожу я по коридору, вдруг слышу вслед от „комсомольца“: „О, бездельники приехали! Зачем мы им только платим!“ Так меня это задело, сцепились мы с ним. На завтра вызывают на ковер, я игнорирую и улетаю в Киев. Дисквалификация? Очень хотели мне её дать! Однако я в тот период сдавал экзамены в университете. Тут не подкопаешься. Мы же числились студентами. Сессия закончилась — вернулся в „Динамо“. После того случая в сборную меня не приглашали в течение трех лет». (https://dynamo.kiev.ua/news/345600-igroki-dinamo-na-chempionatah-evropyi-italiya-1968)
И Вы же понимаете, что Москва не сразу... прониклась идеей вызывать значительное число киевлян в сборную. Только тех, кто на голову был сильнее "своих"...
Но при первой же возможности старались макнуть любого конкурента "своим" игрокам.
Наверняка же Вы читали, что весь шумный стадион "слышал" хруст костей у Сорокина, когда Сабо выбил у него мяч... Возможно ли услышать хруст костей на стадионе?
учетная запись этого пользователя была удалена
Поначалу отчислили Сабо, Медвидя и Бышовца, но Бышовец уже был "коленопреклоненный", его вернули в состав.
А Йожефа Сабо с тех пор начали называть "фашистом".
Видите - откуда растут ноги нынешней риторики рашки?
По крайней мере к ближайшей игре с венграми Бышовец не готовился и не играл.
И только после проигрыша первого матча Бышовца на ответную игру вернули в команду.
Ведь никакого ж собрания вроде бы не было? Вечером Сабо послал "комсомольца" по известному курсу, тот начал жаловаться во все инстанции и Якушину позвонили.
Тот вызвал на ковер Йожефа, а Сабо попросил передать, что у него началась сессия и улетел в Киев сдавать экзамены. И ВСЁ!
Появилось письмо. Подписали Якушин, Альберт Шестернев, Пшеничников. Еще были подписи Аничкина и Хурцилавы, но позже выяснилось, что те даже не знали о своих подписях.
Но тогдашние Соловьевы под названием "Комсомольская правда" начали раздувать кампанию, где ставили вопрос о возможности Неучастия "неэтичных игроков" в командах Высшей Лиги.
Воспользовались маленьким эпизодом для того, чтобы направить плохо пахнущий вентилятор на всю команду "Динамо".
Ференц Йожефович Медвидь поддержал Йожефа Сабо (два венгра перед матчем с венграми были отправлены домой не случайно? :) )тем, что, видимо, вместе с ним полетел в Киев на одном самолете. Медвидь ведь не был вызван на ковер. И улетел в Киев лечить полученную травму и несколько ближайших матчей Динамо пропустил.
А Бышовец, если и "поддержал", то в разговоре. Возможно телефонном. После чего и вернулся в сборную.
А тут всех "засудили"!
Что людям не понравилось?