Екс-футболіст «Динамо» Олександр Алієв прокоментував проблеми з дисципліною на старті ігрової кар’єри.
— Якось ми сиділи з друзями, розмовляли. Говоримо там, «от Алієв і Мілевський». Ну ми бухали там, випивали, гуляли, все. Але виходили в «Динамо-2» і робили свою справу. Виходили, забивали. Нехай в першу команду не брали. Павлович прийшов (Юрій Сьомін — прим.) і повірив у нас. От і все. Десь він поговорив, десь ти вже сам починаєш розуміти.
Ігор Суркіс також багато що говорив, його слова теж вплинули. Я почав грати й в «Динамо», й в національній збірній.
— А Сабо?
— Ну Сабо, це... Там я ж постійно «п’яний» був. Я ж його «плавив» (пародіює акцент Сабо — прим.). Людина вже старенька.
— Ти шкодуєш про якісь речі? Наприклад, не піти з Мілевським в бар, а підготуватися до гри. І зараз досі виступав би за збірну.
— Я ні про що не шкодую, це раз. По-друге, якби я повернув кар’єру до 17 років, то більшість вчинків я б не повторював. Казав і буду казати для молодого покоління: «Ось у вас є мій приклад. Так, я кайфував, але виходив і виконував все. В „Динамо-2“ ставав найкращим гравцем, бомбардиром». Розумію, що мене не брали в основну команду через мою поведінку та ставлення до футболу. Зараз би це не робив.
Кто пьёт,тот спит.
Кто спит,тот не грешит,
Кто не грешит,тот святой.
Мораль - кто пьёт,тот святой!