Сьогодні подарував світу кількох відомих людей, які тісно пов’язали своє життя з футболом. Сьогодні народилися такі особи:
Леонід Буряк (1953) — колишній радянський футболіст і тренер. Найбільш відомий за виступами у складі київського «Динамо», де був одним із ключових виконавців. Також Леонід Йосипович захищав кольори одеського «Чорноморця», московського «Торпедо», харківського «Металіста», а також фінський КПТ-85. У складі збірної СРСР Буряк зіграв 49 матчів, забив 8 м’ячів.
Свого часу очолював збірну України та київське «Динамо». Останнім місце роботи Леоніда Йосиповича була «Олександрія», з якою Буряк пропрацював кілька місяців.
Карлос Самбрано (1989) — перуанський футболіст, колишній захисник київського «Динамо», який нині виступає за «Боку Хуніорс». Гравець збірної Перу. У складі своєї національної збірної став срібним призером Копа Америка.
Маріо Гомес (1985) — колишній німецький футболіст, нападник. Завершив кар’єру в Штутгарті. Має іспанське походження. Раніше виступав за «Фіорентину», «Бешикташ», «Баварію». Бронзовий призер чемпіонату світу та Європи (2010, 2012). Віце-чемпіон Європи 2008 року. Загалом у складі збірної Німеччини Гомес провів 78 матчів, забив 31 м’яч.
Людовік Жюлі (1976) — колишній французький футболіст, який завершив кар’єру гравця минулого року в клубі в клубі «Монт-д’Ор-Азерг». Свого часу Жюлі захищав кольори «Барселони», «Роми», «Монако», «Ліона», ПСЖ та «Лор’яна». Переможець Ліги чемпіонів сезону 2005/2006. Дворазовий чемпіон Іспанії. Чемпіон Франції. У складі національно збірної Франції провів 17 матчів, забив 3 м’ячі.
От его игры оставалось впечатление, что он себя как будто сдерживает, не выплёскивает все краски. Такое же ощущение идёт от Вератти, у которого, как и у Буряка, очень сильная техническая база, "физика", несуетливость. Но вот недостаёт "шоу".
А реальный потенциал Буряка, как яркого, доминирующего футболиста понял, когда он, уже будучи за 30-ть, играл в "низких" командах: в Металлисте и в Торпедо. Там он, действительно, раскрылся как плеймейкер. Через него акцентированно шла игра. Как в случае Зинченко в матче нашей сборной против Уэльса.