Півзахисник «Олександрії» Артур Авагімян розказав про свою ставлення до відновлення УПЛ 23 серпня та призупинення матчів у разі повітряної тривоги.
«Дякую нашим військовим за те, що у нас є можливість тренуватися та сподіватись на те, що матчі УПЛ відбудуться за планом.
Але, звичайно, побоювання є, як і у всіх людей, хто зараз перебуває в Україні. Питання дуже суперечливе. Війна дуже сильно вплинула на футбол в нашій країні. Гарантії безпеки наразі ніхто не може дати під час проведення матчу. Це дуже важко.
Не зрозуміло з приводу повітряної тривоги. Якщо я буду бігти 1 на 1 з воротарем, а в цей час тривога, що робити? Бігти в укриття? Чи бігти забивати? Або ще момент: при стандарті м’яч уже подали, він залітає у сітку, а в цей час сирена, то гол зараховують чи ні? Багато спірних питань, на які дійсно немає відповіді.
Але найголовніше — це гарантії безпеки, яку ніхто не може дати зі зрозумілих причин. Хто буде нести відповідальність, якщо щось трапиться? Ми ж бачимо, що ракети прилітають і по будинках, і по торгових центрах, та будь-де наразі. Футболісти теж люди: звичайно, всі про це говорять і замислюються. Є побоювання та різні думки з цього приводу.
Дуже сподіваюсь, що наші бійці здолають ворога та усе це закінчиться вже дуже скоро. Віримо у ЗСУ», — сказав Авагімян.
Если на матчах все равно нет зрителей, так в чем преимущество игр в Украине ? Говорят что у клубов нет денег, но для чего тогда Павелка эта вообще нужна, должна была собрать бабки от себя, фифа и УЕФА на эти цели дали бы никуда не делись. Вообще не знаю, но что то мне не верится , что можно будет нормально проводить матчи.
Маю підозру, що арбітри для команди"А" перериватимуть її атаку, а для команди "В" дадуть її завершити.
Скільки часу потрібно, щоб покинути його останньому вболівальнику?
А якщо проводити ігри без глядачів, тоді - смисл їх проводити в Україні?