Журналіст Дмитро Джулай висловився про протистояння «Динамо» з «Фенербахче» у кваліфікації Ліги чемпіонів.
«Не зовсім розумію, чому за „Динамо“ треба боятися лише зараз, а не раніше. Але якщо говорити про товариські матчі, то можна згадати слова Лобановського, котрий казав, що репетиції у театрі глядачам не показують. У „Фенербахче“ мені хотілося б подивитися, наскільки швидко команда сприймає ідеї нового тренера. Вже можна говорити, що є обриси Жорже Жезуша, хоча це не та крилата команда „Бенфіки“, яка була у нього в перші роки роботи в клубі.
Хоча поки що це не машина, яку він збудував у „Фламенго“ і з якою він виграв Кубок Лібертадорес. Втім, ми вже бачимо елементи, які притаманні командам Жезуша. Також не треба забувати, що „Фенербахче“ — це лише один із трьох можливих суперників, яких потрібно пройти, щоб потрапити до групового етапу Ліги чемпіонів. Кожен наступний може бути ще сильнішим. Можна згадувати дурну нічию з „Інгульцем“ на своєму полі або ще якісь втрати, що призвели до того, що „Динамо“ тепер потрібно йти цим шляхом.
Поки що ми бачили лише товариські матчі „Динамо“ з усіма притаманними емоційними складовими. Але сам футбол навряд чи вражає. Потрібно чекати на досить обережну гру з боку „Динамо“. „Фенербахче“ не дуже комфортно почувається, коли суперник його жорстко пресингує. Але я не пам’ятаю, щоб команда Луческу когось жорстко пресингувала», — розповів Джулай в ефірі Вацко Live.
Главная наша проблема не в сопернике, а в отсутствии официальных матчей в течение практически 8 месяцев и кадровых потерях вместо усиления.