Відомий український тренер та експерт Олег Федорчук поділився своїми враженнями від першого матчу 2-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів між київським «Динамо» та турецьким «Фенербахче» (0:0), який відбувся минулої середи в польській Лозі.
‒ Давайте почнемо з першого, ніж починається матчів — складів. Луческу чимось здивував?
‒ Ні, і не повинен був. Більше того, в останньому спарингу Луческу заміняв футболістів — і легко було вгадати, хто планується на «Фенербахче», а хто почне наступний матч у запасі.
У «Динамо» досить обмежений вибір гравців. У принципі, вся тренерська думка навколо однієї і тієї ж обойми в 15-20 футболістів. І якщо зазвичай ми чекаємо зборів, щоб отримати якісь несподіванки, то зараз, за півроку без ігрової практики, для «Динамо» контрольні ігри були важливішими для награвання основи, ніж для якихось відкриттів або нових імен.
Окрім Ваната, мабуть, ніхто і не розглядався би в старт, якщо ми говоримо про молодь і резерви.
Тому, вважаю, питання було лише одне — навколо лівого захисника. Вибір був — хоча все одно, звичайно, ми говоримо про слабкість позиції.
Дубінчака Луческу вважав за краще Караваєву і не помилився, бо захисник, який повернувся з «Дніпра-1», був дуже активним і приємно вразив роботою з м’ячем. Він, мабуть, єдиний начисто перегравав свого візаві, інші динамівці не мали такої переваги один в один.
— Мирон Маркевич перед матчем казав, що «Динамо» — фаворит, і питання в тому, чи зможе воно якісно пресингувати. Насправді ж пресингував «Фенербахче», і досить високо...
— Погоджуся, справді, турки дуже якісно грали на чужій половині. На лівому фланзі своєї атаки просто домінували і це в докорі зв’язці Циганков-Кендзера, тому що поляк дуже вже часто (мінімум п’ять разів) фолив, і кожен штрафний або кутовий його краю був потенційно небезпечним з-за великої кількості. «.
До того ж, не сподобалося, як динамівці працювали за гравцями у своєму штрафному. З-під Попова виходило багато гостроти й нерозважливості. Він часто неякісно працював зі своїми гравцями, разом з Дубинчаком вони кілька разів упускали Кінга і Валенсію.
‒ Хто розчарував?
‒ Буяльський та Шапаренко. Віталій — незвичною пасивністю. Він просто розчинився у грі, тоді як за схемою він дублює ту роль, яку в «Шахтарі» Луческу років десять тому виконував Мхітарян. Такий гравець повинен атакувати другим темпом і бити, а Буяльський зник з гри.
Шапаренко часто ухвалював неправильні рішення. Показовий момент хвилині на 20-й, коли у «Динамо» виходила відмінна комбінація, а Коля перекрив вхід Вербичу. Беньямін, до речі, міг би грати вище — іноді він перекривав фланг Дубінчаку і не покривав простір до Бєсєдина.
‒ У першому таймі турки тричі змушували попрацювати Бущана, кияни ж жодного разу не напружили воротаря «Фенербахче»...
— Не схильний звинувачувати в цьому Бєсєдна — Артем чіплявся, відпрацьовував, швидше, очікувалася велика активність Вербича і Циганкова, а вони відставали і під час швидких атак навіть не добігали до зони загострення.
Турки вже свої моменти відпрацьовували якісніше, так що 0:0 в першому таймі більше комплімент для «Динамо» і розчарування для «Фенербахче».
‒ Другий тайм «Динамо» розпочало без замін, проте заграло набагато активніше. Чи спрацював «наганяй» Луческу?
‒ Досягнули кияни цього за рахунок активізації центру поля. Додали в руху та втягнення гри Шапаренка та Сидорчук, дуже непогано працювали фланги, не¦вимикався працездатний Бєсєдін.
За рахунок цього, навіть без замін, «Динамо» почало не просто тримати удар, а перегравати суперника. «Фенербахче» відчув, що динамівці почали грати агресивніше.
‒ Чому темп в кінцівці дещо збився?
‒ Причина — своєчасні заміни від Жорже Жезуша. У них досить якісні гравці на лавці, як той Брума, який дуже додав маневреності «Фенербахче».
У нас, склалося таке враження, тренерський штаб «Динамо» зволікав із замінами, бо хотів максимум вичавити з основного набору гравців. Заміни від Луческу цілком відповідають логіці гри, за одним винятком.
Як мені здається, Циганкова можна було замінювати вже хвилині до 70-ї, у нього не пішла гра, а на лавці залишався швидкісний Караваєв, який залишив гарне враження в літніх спарингах.
Заміни читалися і потрібні були навіть раніше, хвилин на 10, тому що саме стільки треба футболістові, щоб освоїтися в грі і увійти в неї.
‒ 0:0 — справедливий підсумок?
‒ Так. Ніхто в цьому матчі не заслужив перемоги. «Фенербахче» краще провів перший тайм, «Динамо» — другий.
‒ Матч-відповідь у Стамбулі буде складніше — хоча би через по-справжньому домашнє поле суперника. Чому ще?
‒ У «Динамо» зараз немає гравця, який якісно грає на контратаках. Це проблема, якщо згадаємо колишні вдалі виїзди «Динамо» до «Фенербахче» та «Бешикташу».
За пресингом, як бачимо, Жезуш не поступається Луческу. А ось по помилках у «Динамо», на жаль, перевагу— потрібно розбиратися з надійністю захисту, де було багато недбалості (як у Попова) або фолів (як у Кендзери).
‒ Що може змінити Луческу, щоб виграти?
‒ Перш за все, треба попрацювати над надійністю відбору та зменшенням кількості фолів. Відпрацювати якісний вихід із оборони в атаку.
Змін у старті не жду, навіть на позиції Кендзера/Караваєв — тому що «Динамо» поступається в зростанні, верховій боротьбі, і поляк у цьому явно краще.
Одне питання — це Буяльський. Чи то він не в формі, чи то була якась хвороба, проте Віталій зіграв явно нижче можливостей.
Но задам вопрос Федорчуку и Маркевичу - О каком качественном "прессинге" можно говорить, если команда ВОСЕМЬ месяцев не играла официальных матчей? "Прессинг" - очень сложный коллективный элемент, которых невозможно отработать без "упорного" соперника. В товарищеских матчах такого не добиться.