Сергій Чуйченко: «Все у Стокгольмі для «Ворскли» могло скластися інакше, якби...»

Екс-нападник полтавської «Ворскли» Сергій Чуйченко в інтерв’ю «КОМАНДІ1» поділився враженнями від протистояння своєї колишньої команди зі шведським АІКом (3:2, 0:2) у 2-му кваліфікаційному раунді Ліги конференцій.

— На жаль, учора підопічні Віктора Скрипника не скористалися тими нагодами відзначитися, що створили біля воріт господарів. А ось футболісти АІКу, навпаки, більш бережливо ставилися до гольових моментів і таки заслужили, аби схилити шальки терезів на свій бік. Тим паче, що й Фортуна цього разу посміхнулася скандинавам. Згадаймо, що перший м’яч влетів до сітки воріт полтавців після прикрого рикошету, а в другому випадку взагалі не зрозуміло, чи перетнув він повністю лінію воріт...

— На вашу думку, в яких компонентах в порівнянні з першим матчем футболісти АІКу додали?

— Передусім, у агресивності в атаці. Господарі добре рухалися, вміло пресингували, нагнітали темп, і гості не завжди встигали перекривати вразливі місця. До того ж виникали розриви між ланками. Але, повторюю, все могло скластися інакше, коли б, зокрема, Степанюк реалізував свої нагоди.

— Те, що тиждень тому суперникам довелося з’ясовувати стосунки на штучному газоні, а вчора — на натуральному, могло негативно вплинути на дії полтавців?

— Не думаю, адже штучний газон на стадіоні в Стокгольмі був останнього покоління, і вистачає кількох хвилин для адаптації до справжньої трави.

— Аналізуючи перебіг подій у вчорашньому протистоянні, звернув увагу на те, що господарі у порівнянні з першим поєдинком створили чимало гольових моментів...

— Як на мене, відчувалася відсутність в лавах полтавців стопера Чеснакова і опорника Скляра. Добре, що кураж впіймав Різник, котрий довів, що заслуговує бути воротарем національної збірної України.

— На жаль, «Ворскла» вже вдруге поспіль вибуває з Ліги конференцій після першого раунду...

— Знаєте, на відміну від невдачі в попередньому турнірі в матчах з фінським клубом КуПС, цього разу полтавці не заслуговують на критику. Все ж, через російську агресію вони змушені були два матчі проводити в Швеції. Команду залишили відразу кілька кваліфікованих легіонерів і вона більше восьми місяців була позбавлена офіційних поєдинків...

Хоча, звичайно, прикро, бо АІК не справив враження непрохідного суперника, але, як кажуть, маємо те, що маємо... Сподіваюся, що незважаючи на виліт, поєдинки з АІКом були корисними для полтавців, допомогли збагатитися, особливо молодим гравцям, цінним досвідом, котрий обов’язково стане у нагоді вже невдовзі в матчах на всеукраїнській арені.

Василь МІХАЙЛОВ