Журналіст Артем Франков висловив свою думку щодо першого матчу плей-офф Ліги чемпіонів між «Динамо» та «Бенфікою».
«Недовго ми мучилися з підтвердженням класу. Рікошет Шепелєва — виймайте. Що ж відповідь від Циганкова не зайшла... ех. Взагалі ні про що. Самостріл. Ну і хто нам доктор?! (Написав відразу після другого голу — вибачте, розцінити це інакше було неможливо.)
Реквієм за мрією, на жаль. Не прикро програти — прикро програти безнадійно і безповоротно, ще й на найгрубіших своїх помилках, заснованих на розхлябаності і розконцентрації — не добігав, навіщось штовхнув... У відповідь атака до першого голу породила якісь надії. Що ж, аргументи на користь „Бенфіки“ і проти „Динамо“ були очевидними, більш ніж очевидними, вони й спрацювали, проти лому прийому не знайшлося.
Порадував дебют Царенка. Тільки в кінці щось і вийшло — удари Караваєва, вихід Ваната... Але все це при рахунку 0:2, який якщо і мав тенденцію до зміни, то, швидше, на 0:3. На кожну нашу атаку у них була відповідь, і досить зла. До того ж Одіссеас видав просто зразкову гру без питань.
І взагалі, створювати моменти при 0:2 трохи, а то і набагато легше, ніж при 0:0. На жаль, це медичний факт.
Надзвичайна образливість самострілу на 37-й хвилині в тому, що парою хвилин раніше сам Циганков ледь не створив справжній шедевр у ворота суперника — м’яч, по-моєму, облизав штангу ... Загалом, напевно, варто говорити про контршанси і не малювати таку вже мертву безнадію, проте 0:2 перед виїздом і загальне співвідношення сил, як кажуть, не обнадіюють.
Як неймовірно тяжко даються голи... Часто й не даються», — написав Франков у своєму телеграм-каналі.
учетная запись этого пользователя была удалена