Огляд ЗМІ. Точка неповернення

Схоже, в скандальній епопеї з єдиним футбольним телепулом саме час поставити крапку. Принаймні, до цього підштовхує ухвалений Верховною Радою минулого вівторка, 6 вересня, законопроект № 7719 «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру іспорт».

Втім, точку може поставити лише Президент, на підпис якому і надіслано документ.

Було наївно думати, що законопроект викличе одностайність в експертному середовищі та вітчизняних медіа, однак той факт, що за нього проголосували 317 депутатів (конституційна більшість!), у тому числі і віце-президенти УАФ Олександр Герега і Максим Єфім. Як і те, що жодного голосу не було подано проти або тих, що утрималися (при 34-х не голосували).

Зрозуміло, що ЗМІ, які і раніше наперебій змагалися у відстоюванні своїх позицій, знову винесли тему телепулу на перші смуги. А тут до всього з’явилося рішення Печерського районного суду столиці про заборону проведення виборів керівництва УАФ на найближчому конгресі. Пристрасті палали ще ті, а дрівок у полум’я підкинули вітчизняні повпреди в єврокубках. Але про все по порядку.

Платний чи доступний?

На передісторії чергового конфлікту навколо єдиного футбольного телепулу ми досить докладно зупинялися в медіа-огляді за попередній тиждень. Але оскільки тема не померла, ми ще раз акцентуємо увагу на ключових моментах цього дискурсу.

15 серпня офіційний сайт УПЛ оголосив про те, що Ліга підписала контракт на телевізійну трансляцію всіх 240 матчів стартуючого чемпіонату України з міжнародною компанією «Сетанта».

Setanta Sports — компанія ірландська. Так вона офіційно себе позиціонує. А ї інтереси на українській території представляє якусь філію. «Сетанта» в одні хвіртки виграла тендер у конкурента, запропонувавши за купівлю прав 16,2 мільйона доларів за три сезони, при цьому кожен клуб за перший чемпіонат отримає близько 95 тисяч. Як і прийнято в комерції, свій відкат мають отримати і організатори змагань — тобто, УПЛ, повноваження якої свого часу передала УАФ.

При цьому остання сподівається на Статтю 47 свого Статуту: «У межах законодавства та статутних документів, УАФ на виключній основі володіє та використовує всі права, пов’язані з Національними змаганнями, які вона організовує та проводити відповідно до повноважень.

Під правами розуміється сукупність майнових та немайнових прав інтелектуальної власності, включаючи, але не межуючись, правами на телевізійне мовлення, здійснення трансляції, ретрансляції, запис (фіксування) і відтворення організації мовлення заходів національних змагань.

УАФ, відповідно до рішень Виконавчого комітету, може використовувати ці права в встановленому законодавством порядку».

Більшість клубів така постановка питання цілком влаштувала. Їхні представники на засіданні Ліги і проголосували за пропозицію «Сетанти». Більшість, але не все. Знайшлися п’ятеро відмовників — «Динамо», «Дніпро-1», «Зоря», «Рух» і «Металіст», що приєднався до них. І причин відмови не одна.

«Я права нікому не передавав, — емоційно відреагував президент київського „Динамо“ Ігор Суркіс. — А якщо хтось думає, що їх можна забрати просто так, то певні інстанції, які доведуть, що цього робити неможливо. Своєї години в Іспанії чотири роки йшли переговори про передачу клубами прав на телетрансляції. І тільки добровільна згода клубів дозволила створити єдиний телепул!

У нас тривалий контракт із „2+2“. Ми були готові піти навіть на штрафні санкції, щоб розірвати цю угоду і створити спільний телевізійний пул. Ми навіть про фінансові складники не заїкалися. У нас була лише одна умова — футбол має бути показань на загальнодоступних каналах! Не через шість годин, не через десять, не через день, а максимум із 15-хвилинною затримкою» (Fanday.net, 20.08.22).

Тут важливо пам’ятати, що «Сетанта» — канал комерційний, і за його перегляд кожному споживачеві картинки доводиться платити. З цього випливає наступне доступність. За оприлюдненою в ЗМІ інформації серпневий поєдинок киян з австрійським «Штурмом» на каналі «2+2» переглянули близько трьох з половиною мільйонів телеглядачів — трансляцію з 15-хвилинною затримкою. Тоді як на платній «Сетанті» у прямому ефірі лише 350 тисяч. Так у «Динамо» тільки на You Tube-каналі стільки передплатників!

«Ми абсолютно законно володіємо правами на трансляції домашніх матчів «Динамо», «Дніпра-1», «Зорі», «Металіста» і "Руха",— зі свого боку заявив керівник Управління спортивних проектів 1+1 Media Степан Щербачов. — Адже діємо на підставі укладених контрактів. Деякі з них були підписані ще в 2017-2018 роках та мають 10-річний термін дії.

Зазначені клуби передали телеправу групі 1+1 Media абсолютно безкоштовно. Цей крок з їхнього боку цілком зрозумілий. Для клубів зараз дуже важливо бути ближчими до своєї аудиторії, зберегти її. Сьогодні треба не закривати подібний контент, а навпаки дозволяти якомога більшій кількості глядачів дивитися його. Адже до 40 відсотків українців втратили прибутки, змушені тікати від війни і далеко не всі можуть дозволити собі навіть мінімальні зайві витрати" (Footballhub.com.ua, 06.09.22).

А домовитися слабко?

Загалом, позиція п’ятірки відмовників мала цілком переконливий вигляд. Але своя позиція була і у Ліги. А точніше — поза. Ще в повідомленні про контракт із «Сетантою» на сайті УПЛ не забули нагадати, що за рішення проголосувала більшість учасників, а згідно Статуту організації, воно обов’язкове для виконання всіма.

Потім виконавчий директор Дикий повідомив, що з 2019 року правами на трансляції володіє УАФ, яка передала їх організатору змагань — УПЛ. А повернути права собі клуби можуть лише за рішенням Виконкому Асоціації.

Тут абсолютно резонно ще раз згадати слова виконавчого директора «Дніпра-1» Андрія Русола: «На моїх очах відбувалася трансформація регламенту УПЛ щодо того, як ця організація намагалася заволодіти правами на телевізійний пул чи отримати контроль над прийняттям рішень.

У 2018 році у регламенті указ з телепулу звучав наступним чином — клуби МОЖУТЬ передавати свої права транслятору чи мовнику. Потім через рік чи два регламент змінили та сказали, що клуби вже ЗОБОВ’ЯЗАНІ передавати свої права.

А у 2022 році в регламенті з’явився пункт про санкції для клубів, якщо ті добровільно не передатимуть УПЛ свої права. Впродовж кількох років на моїх очах цей регламент змінювався. Я не знаю, хто був ініціатором усіх цих змін, але бачу, що ця стратегія існує для того, щоб позбавити клуби можливості розпоряджатися своїми правами» (Ua.tribuna.com, 01.09.22).

До слова, про санкції. Дисциплінарні правила КДК були посилені заздалегідь і інакше, як драконівськими, їх не назвеш. Тепер одразу за порушення Регламенту клубу можуть впаяти 250 тисяч гривень штрафу, з другого разу — півмільйона, а при третьому порушенні позбавити очок.

Однак це не налякало тих, хто не послухався. І відразу на три стартових матчі першості знімальні групи «Сетанти» допущені не були (цікаво, з кого вони складалися і чиєю технікою мали намір скористатися?). Від транслятора посипалися скарги в адресу УПЛ, та пригрозила передати справи в КДК. У відповідь були блоковані трансляції на клубних YouTube-платформах.

Разом з тим у коментарі сайту Fanday.net Setanta Sports заявила, що не має наміру залишати ситуацію без відповіді: «Перш ніж виграти заявку на участь у тендері, ми ретельно вивчили українське законодавство, в тому числі закони про ЗМІ та спорту. До процесу залучили низку міжнародних консультантів. Тепер єдиний пул створений, і ніхто не має права розірвати договір. Будь-які дії проти єдиного телепулу переслідуватимуться за законом. Будь-які порушення, чи то з боку клубів чи окремих медіа-груп, не залишаться без відповіді» (24.08.22).

Проте вже в перший день осені Печерський суд Києва виніс дві ухвали, якими УАФ та УПЛ було заборонено перешкоджати трансляціям «Динамо», «Дніпру-1», «Зорі», «Металісту» та Руху" на YouTube-платформах, а також застосовувати будь-які фінансові та спортивні санкції до клубів, які мають намір самостійно транслювати свої домашні матчі.

«Не треба шукати підводних течій,— висловився з приводу подій генеральний директор „Зорі“ Станіслав Оганов. — Важливо було знайти компроміс, щоби можна було нормально проводити чемпіонат. Президентам усіх українських клубів треба сказати „дякую“ за те, що в цей непростий час вони продовжують вкладати гроші у футбол. Найпростіше закрити клуб. Далі що?

Але ми ж хочемо, щоб наш футбол розвивався, щоб уболівальники могли дивитися матчі своїх улюблених команд. І ми не проти компромісу, який допоміг би вирішити проблему» (Fanday.net, 05.09.22).

«Якщо люди не можуть дійти згоди, то, безумовно, все вирішуватиметься в судах, — не без жалю констатував відомий журналіст Ігор Циганик. — Дуже шкода, що до цього дійшло. Думаю, все-таки можна було домовитися чи хоча б спробувати зробити це. Впевнений, можна було знайти якісь прийнятні варіанти» (UA.tribuna.com, 06.09.22).

На жаль, вислухати позиції сторін у очній розмові, спробувати згладити гострі кути, подивитися один одному в очі та пошукати компроміси організувати виявилося нікому. УАФ продовжувала відмовчуватися, відомство Дикого накопичувало погрози санкціями, а «Сетанта» чекала виразних рішень Прем’єр-ліги.

Не дивно, що квіточки швидко обернулися ягідками. Не знайшовши взаєморозуміння, опинившись під тиском, натрапивши на глуху стіну волюнтаризму, президенти клубів, які не підтримали участь у сумнівному телекулі, вирішили шукати захисту на іншому рівні. І звернулися до профілюльного комітету Верховної Ради з проханням дати роз’яснення щодо понять «спортивне змагання» та «спортивний захід», а також розмежування статусу осіб, відповідальних за їх проведення.

В результаті звернення призвело до реєстрації законопроекту про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорту». А секретар Комітету ВР за питаннями молоді та спорту, почесний член УЄФА Григорій Суркіс, виступаючи перед колегами, зауважив:

«Будучи віце-президентом та членом виконкому УЄФА, я очолював Комітет цієї організації з маркетингу і брав активну долю в переговорах з національними асоціаціями, які тоді володіли правами на показ матчів своїх збірних. Протягом двох років ми проводили так-звані топ-столи, переконуючи всі 55 асоціацій створити єдиний маркетинговий і телевізійний пул. Ми давали конкретні цифри, наводили конкретні переваги і в підсумку досягли свого. Нарешті всі залишилися у виграші. Підкреслюю, це був демократичний розмова — без загроз і ультиматумів. Так само відбувалося з клубними турнірами — Лігою чемпіонів та Лігою Європи.

У будь-якому разі все, що стосується проведення матчів, тобто інтелектуальна власність, залишається за клубом, і він сам має вирішувати делегувати комусь свої права чині. Приклади? У Греції клуби реалізують свої права самостійно, португальські гранді — „Порту“, „Бенфіка“, „Спортінг“ — так само. В Іспанії „Барселона“ з „Реалом“ також довго відмовлялися від входження до телепулу, поки не отримали достойного пропозиції» (Komsport.rada.gov.ua, 01.09.22).

Закон актуальний та дійовий

Того ж дня, 31 серпня, законопроект № 7719 був зареєстрований. Його співавторами стали голова Комітету Верховної Ради з питань молоді та спорту Андрій Кожем’якін, а також група депутатів від різних фракцій. Більше того, комітет рекомендував прийняти його за основу в першому читанні.

У свою чергу Андрій Кожем’якін у коментарі каналу «Рада» пояснив ініціативу: «Напевно, бачили, що два місяці тому виник конфлікт в українському футболі між федерацією і президентами низки топових клубів щодо трансляції матчів першості України. Він виник через те, що немає чіткого розмежування, що таке спортивний захід і що таке спортивне змагання. Ми це робимо для того, щоб клуби мали можливість транслювати футбол. До речі, футбол сьогодні без глядачів. Для кого він? Звичайно, в першу чергу для Збройних сил України, для хлопців, фанів, які пішли воювати» (Ua.tribuna.com, 06.09.22).

На пленарному засіданні 6 вересня ухвалення законопроекту зайняло лічені хвилини — його прийняли відразу і в цілому. 317 голосів «за» такої одностайності нардепів давно не було по найнеактуальнішому в наші дні питання.

Ключовим моментом законопроекту стало розмежування понять «спортивний захід» та «спортивне змагання» і, як наслідок, розмежування повноважень та прав їхніх організаторів.

«Спортивний клуб, який у межах спортивних змагань проводити спортивний захід та здійснює організаційне, фінансове та інше забезпечення його підготовки і проведення вважається організатором спортивного заходу», — йдеться у документі. За ініціатором спортивних змагань залишається проведення таких змагань.

Що стосується телевізійних прав, то формулювання виписано так:

«Організатори спортивних заходів, які проводяться в межах спортивних змагань, можуть на добровільних засадах передавати організаторам змагань права, визначені в частині восьмої цієї статті, шляхом укладення договору на умовах, погоджених між організатором спортивних заходів та організатором змагань. Будь-які обмеження права організаторів спортивних заходів вільно розпоряджатися правами, зазначеними в частині восьмої цієї статті (у тому числі через регламенти проведення змагань чи інші документи, які приймаються чи затверджуються організаторами проведення змагань) не допускаються».

Оскільки йдеться про поправки до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», то посилання на частину восьму стосується Статті 45 згаданого закону. У той же час нововведення втрачають чинність, якщо вони суперечать регламентним або статутним документам міжнародних змагань.

Як випливає з пояснювальної записки, прийняття та реалізація положень законопроекту забезпечить можливість врегулювати проблемні питання щодо визначення статусів організаторів спортивних заходів та змагань. А це означає, що, скажімо, футбольні клуби не позбавлені можливості передавати права на трансляцію своїх матчів, але виключно на договірній основі, а не за вказівкою регламентів і статутів вищих організацій.

За великим рахунком, законопроект якщо і не революційний, то дуже актуальний і дієвий. А про його перші плоди повідомив портал Football Hub, який опублікував повідомлення такого змісту: «Прямим трансляціям на Football Hub — бути! YouTube розібрався, кому належать права.

«YouТube розглянув апеляцію на заблоковане відео трансляції матчу першого туру між „Зорею“ та Ворсклою». Нагадаємо, УПЛ кинула скаргу на це відео. Мовляв, канал не мав права транслювати футбольний поєдинок через декларацію Прем’єр-лігою створення єдиного пулу, якого, по суті, не існує.

YouTube довго розглядав апеляцію, але в кінці кінців виніс рішення на користь Football Hub (08.09.22). І анонсував прямі трансляції одразу трьох матчів 4-го туру чемпіонату України з участю «Руху», «Дніпра-1» та"Динамо«.

Загалом, логіка здобула перемогу над популізмом, прихована спроба створити телевізійний футбольний колгосп на угоду певній групі людей, але не вболівальників, не пройшла.

Кому в цій ситуації не позаздриш, то це «Сетанте». Підв’язалися в загалі на не найкориснішу справу, проте повелися на ілюзії, намальовані УПЛ. Напевно, там переконували, що у них все схоплено і жодних перешкод в отриманні ексклюзиву не буде. Але реалії виявилися суворішими. У черговий раз переламати через коліно неслухняних не вийшло. Взяти нахрапом і погрозами не вдалося.

В’янесли «Лейпциг» на лопаті

У вівторок, 6 вересня, європейську футбольну осінь в Україні виїзним матчем з «Лейпцигом» відкрив донецький «Шахтар». Чесно кажучи, перспективи донеччан на тлі подій у нашій країні виглядали не дуже райдужно. Через російську агресію команда втратила практично всіх легіонерів.

Єдиний буркінієць Траоре, що залишився, тільки входить у форму після важкої травми. Двоє новачків, хорват Джурасек та бразилець Лукас Тейлор, за великим рахунком для команди темні конячки. Так і весь «Шахтар» представлявся в Лізі чемпіонів темною конячкою. 15 виконавців покинули команду, прийшло семеро нових. Плюс новий головний тренер Ігор Йовічевіч, який не нюхав пороху подібних баталій.

Тим не менше, хорват на передматчевій прес-конференції випромінював оптимізм: «Звісно, ​​я не маю досвіду гри в Лізі чемпіонів, але компенсую це божевільною мотивацією та підвищеним адреналіном. Водночас ми повинні зберігати баланс між тим, щоб грати розумом і серцем. Щоб команда продемонструвала гарний футбол у дебютному матчі, де не всегда досвід відіграє ключову роль. Звичайно, це є фактором величезним, але іноді молоді футболісти не думають про наслідки — і це може бути одним з наших козирів» (Footboom.com, 05.09.22).

Серцем і зіграли. Хоча на «Шахтар» ніхто не ставив і ламаного гроша. Всезнаючі букмекери відвели йому останнє місце в групі, а на перемогу на «Ред Булл Арені» приймали ставки з коефіцієнтом 12,0 (проти 1,23 на господарів). І це при тому, що «Лейпциг» потворно розпочав сезон, набравши в п’яти стартових матчах бундесліги всього 5 очок.

Тим солодшим виглядала перемога гірників (4:1).

«Можливо, ніхто не чекав такої яскравої победи, адже ми чудово знали, проти кого граємо. «Лейпциг» — клуб із репутацією, який за бюджетом входити до трійки в німецькій бундеслізі. Клуб дуже потужний, який, можливо, тимчасово проходитиме через невеликий кризу. І ми скористалися цим. Однак цілком заслужили на такий результат. Пишусь командою і можу сказати, що я зараз — найщасливіший тренер у світі — сяяв Йовичевіч (Footboom.com, 07.09.22).

Дещо розгубленим виглядав директор з футболу ФК «Шахтар» Даріо Срна. «Чесно? Не очікував. Ми тільки будуємося. Це нова команда, новий „Шахтар“. Молоді хлопці відпрацювали. У них є майбутнє, але потрібен час. І я радий бути частиною цієї команди саме в такий час. У гарний час легко бути з командою. А в важке ми показали, що ми одна сім’я. І це перемога всього українського народу» (Terrikon.com, 07.09.22).

Зрозуміло, що в стані німців панував абсолютно інший настрій. Хоча наставник Биків Доменіко Тедеско намагався зберегти гарну міну за поганої гри. Хоча його доля була вирішена наперед — наступного дня його було звільнено.

А ресурс Sky.De не проминув можливістю на прощання болючіше вколоти його: «Після матчу Тедеско ніяк не хотів визнавати, що його команда провалила гру. Він продовжував нахвалювати її, говорячи про те, що „Лейпциг“ контролював гру і виглядав набагато краще за „Шахтар“, що його гравці не заслужили програшу в такому матчі. Було багато слів, але не було жодного пояснення того, що сталося. Швед, Мудрік та Траоре шокували „Лейпциг“ (Footboom.com, 07.09.22).

Шоковані були і вітчизняні вболівальники. Що вболівальники, навіть зубри футбольної журналістики не приховували свого захоплення.

„Так, це було диво. Диво, що перекинуло тотальний негатив очікувань і прогнозів. Диво, яке підняло нашу зарозумілість на нову висоту і прикінчило будь-який поганий настрій, — написав Артем Франков. — Команда, яка втратила через війну трохи два комплекти гравців, винесла на лопаті одну з найсильніших команд Німеччини. При всіх застереженнях— одне з найсильніших“ (Dynamo.kiev.ua, 07.09.22).

Водночас авторитетний автор зазначив, що „Шахтарю“ довелося терпіти. Що вміло було збудовано оборону. Що гірникам, безумовно, пощастило, так, як ніколи раніше. І що Йовічевіч тактично переграв свого опонента Тедеско.

Захопився перемогою і головний редактор „Футбольного клубу“ Ігор Лінник: „Шахтар“ приємно здивував. У такому складі команда справді представляє Україну, і для всього українського футболу її впевнена перемога надзвичайно важлива. І зовсім не важливо, що „Шахтарю“ частково допомогли помилки і рикошети у німців — рахунок на табло завжди говорить сам за себе» (Dynamo.kiev.ua, 07.09.22).

Лінник зазначає, що спроба «Шахтаря» зібрати під своїми прапорами одну з варіацій другого складу збірної України — оптимальне для нього вирішення ситуації, що склалася. Та і кандидатура тренера під вирішення саме такого завдання, мабуть, підібрана правильно. Хорват Йовичевіч до повернення в Україну встиг прикласти руку до відродження загребського «Динамо», яке тепер теж ні перед ким не боїться.

Що ж, залишається дочекатися продовження банкету...

Повна довіра Луческу

Дочекатися продовження бенкету через два дні в матчах з участю київського «Динамо» та «Дніпра-1» не вдалося. Дніпряни в Лізі Конференцій очікувано поступилися фавориту групи — голландському АЗ (0:1), а кияни в Лізі Європи на останніх хвилинах упустили нічию в поєдинку з турецьким «Фенербахче» (1:2).

Перед зустріччю в Стамбулі підопічні Мірчі Луческу зіткнулися з серйозними кадровими проблемами. До травмованих раніше Попова і Нещерету додалися Бесєдін і Ванат, а Забарного звалила шлункова інфекція. До того ж добиратися на береги Босфору довелося транзитом через Кишинів, і на дорогу довелося витратити додатковий час.

Крім усього, над командою тяжіли низка поразок і невдалий старт у першості країни. Тим не менш, Мірча Луческу був налаштований рішуче: «Так, у нас була серія негативних результатів. В матчах Прем’єр-ліги ми мали тотальну перевагу над суперниками, але допустили помилки в обороні і пропустили дуже прості м’ячі. Це відбувається тому, що гравці постійно зосереджені на ситуації в країні, думають про безпеку своїх сімей. Але у нас хороші футболісти, тому ми сподіваємося добитися позитивного результату в Лізі Європи» (Dynamo.kiev.ua, 07.08.22).

На гарний результат, поза сумнівом, розраховував і португальський наставник Канареек Жорже Жезуш. А ще на реванш за образливий, на його погляд, липневий програш киянам у кваліфікації Ліги чемпіонів. І хоча намагався приховати це своє бажання, сама гра його підопічних, поведінка тренера під час і після матчу, емоції гравців і вболівальників, свідчили про зворотне. Недарма Луческу на післяматчевій прес-конференції назвав поєдинок не футболом, а коридою.

З моменту літнього рандеву «Фенербахче» помітно посилився, запросивши низку досвідчених і добре відомих у Європі футболістів. Стабілізувалась і гра команди. Однак динамівцям вона серйозних козирів не пред’явила і свою ігрову перевагу реалізувала завдяки двом стандартам.

Цілком аналізувати таку гру складно, оскільки, як висловився Луческу, це була корида. Мірча так і заявив: «Я вітаю „Фенербахче“, але на європейському рівні так грати не можна. Суперник багато фолив. Двох гравців нашої команди госпіталізовано» (Dynamo.kiev.ua, 08.09.22). Власне, на цьому прес-конференція і закінчилася.

Цікаво, що Жезус поспішив звинуватити в антифутболі динамівців. Мовляв, це вони задали тон агресивним діям і ще до перерви почали тягнути ігровий час. А після фінального свистка португалець навіть влаштував цирк на полі, почавши по-клоунськи виховувати Бущана.

«У першому таймі „Динамо“ хотіло зупинити нас тактичними фолами. Подібного не повинно бути. Я поважаю думку Луческу, але не згоден з тим, що він сказав. Крім того, воротар киян постійно перебував на газоні, щоб тягнути час. Не знаю, як грають у футбол в Україні, але футболісти так не повинні себе поводити. У Луческу свою думку, у мене — свою. Але коли він подивиться статистику, то побачить, що помиляється» (Dynamo.kiev.ua, 09.09.22).

Неупереджена статистика засвідчила, що динамівці за матч порушили правила 16 раз, а «Фенербахче» — 19! Крім того, Бущан закінчував поєдинок із серйозним пошкодженням коліна, а Шапаренко і зовсім довелося нести з поля на носилках. У нього розрив хрестоподібних зв’язок коліна. Обидва в терміновому порядку відправлені на операцію в Барселону.

По-хамськи закінчилася і прес-конференція Мірчі Луческу. Співробітник динамівського клубу Андрій Шахов-молодший повідав, що коли наставник киян хотів залишити зал, місцеві журналісти почали провокувати його, вигукувати образливі фрази, показувати непристойні жести.

Подібним чином поводилася і публіка на стадіоні. Коли гравці київської команди виходили розминатися, з трибун їх ображали, кидали пляшки та інші предмети. Це було видно і в час трансляції, коли у футболістів «Динамо» глядачі кидали монети і запальнички під час подачі кутового.

Обурений атмосферою на стадіоні в Стамбулі та президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс. В інтерв’ю «ПРОФутбол Digital» він, зокрема, зазначив: «Мені здається, що у футболі такого взагалі не повинно бути. Упевнений на сто відсотків, що УЄФА відреагує і накладі на „Фенербахче“ колосальний штраф. Вболівальники цієї команди й у домашньому матчі кваліфікації Ліги чемпіонів проти нашої команди поводилися по-хамськи.

Згоден із Луческу, що суддя просто не впорався з цією грою. Шапаренко зазнає розриву хрестоподібної зв’язки коліна, йому ледве ногу не відривають, а арбітр навіть жовтої картки не показує.

А про поведінку турецьких фанатів я нічого говорити навіть не стану — тут оцінку мають дати відповідні інстанції. Але так поводитися в сучасному світі просто неприпустимо» (10.09.22).

Разом з тим Ігор Суркіс підтвердив, що продовжує повністю довіряти Мірчі Луческу і впевнений, що такий досвідчений тренер вже найближчим часом зможе вивести команду з черги невдач. Просто тренер форсував підготовку гравців у сподіванні вивести киян у груповий етап Ліги чемпіонів. Не вийшло, і команда трохи підсіла. Крім того, на футболістів обрушилася епідемія травм. Але вже після паузи на матчі збірних все має налагодитися.

Особливі надії покладаються і на поки необстріляну молодь, яка в ситуації, що склалася, волею або неволею змушена латати проломи. Як приклад, вихід на поле в матчі з «Фенербахче» захисника Кравченка, який зіграв в... атаці. А вінгер Самба Діалло, за яким не перший день стежать багато відомих клубів Європи, взагалі може стати відкриттям. До речі, на чемпіонаті Західної Африки серед молоді, що нещодавно завершився, Діалло став найкращим бомбардиром турніру і був визнаний найкращим гравцем.

Пропонує не роздмухувати слона і відомий майстер пера Микола Несенюк: «Динамівцям цього разу відверто не пощастило. Два пропущені м’ячі були зовсім необов’язковими — крім них „Фенербахче“ не створив практично нічого, вперто закидаючи м’яч на ворота „Динамо“. Двічі це спрацювало і принесло перемогу. Що дає нам можливість подивитися на гру киян об’єктивно, наскільки це можливо» (Dynamo.kiev.ua, 09.09.22).

Що в результаті? Так, гравці господарів грали грубо, нахабно та брудно. Але хіба про це не було відомо заздалегідь? Адже ми вже двічі нещодавно грали з цим суперником. То, може, варто було у відповідь теж штовхатися? Уроки атлетичного футболу в єврокубках коштують дорого. Тому ці уроки слід детально аналізувати, щоб не повторювати власних помилок.

«Тому, як на мене, поразка від „Фенербахче“ для нинішнього „Динамо“ корисніша, ніж цілком ймовірна нічия і навіть перемога. Втрачені дорогоцінні турнірні бали, за умови правильних висновків, можуть стати належною платою за урок справжнього, хоч і турецького, футболу. Головне — цей урок засвоїти!», — вважає журналіст. (Dynamo.kiev.ua, 09.09.22).

Віктор ЖУРАВЛЄВ