Олександр Караваєв: «В українців може нічого не бути, але вони віддадуть останнє, щоб комусь допомогти»

Захисник «Динамо» Олександр Караваєв розповів про футбол та емоції під час війни.

— Коли тільки розпочалося повномасштабне вторгнення і ще не було відомо, що буде з українським чемпіонатом, чи не було у вас думок покинути «Динамо» та перейти у європейську команду?

— Всі одразу почали думати, щоб перейти чи ще щось, така ситуація. Але по-перше, ти не знаєш, як ти маєш виїхати, тому що такого закону нема, в принципі можливо і є таке, що ти показуєш документ про трансфер і тд., але я цим не цікавився.

— Що для Вас було найважчим за період чемпіонату під час війни?

— Мабуть те, що сім’я спочатку не була біля мене. Оці переживання за рідних. Коли вони вже виїхали закордон, тоді стало набагато легше та спокійніше в моральному плані.

— Як на рахунок фізичної виснаженості, це також, мабуть, важко?

— Ну переїзди — це вже другорядне, порівняно з проблемами і переживаннями, які є в людей і те, що мої рідні були на окупованій території, а не в безпеці, то це не так важко. Коли розумієш, яка зараз ситуація, то всі ці проблеми відходять на другий план і все.

— Який момент найбільше вразив та розчулив під час війни?

— Вражає, мабуть, навіть до сьогоднішнього дня, той момент, що всі наші люди, тай не тільки наші, а й іноземці так згуртувалися разом і допомагають один одному. У мене є дуже багато знайомих у Херсоні, і вони самі пропонували мені і моїм рідним якусь допомогу, хоча я розумію, що у них не є дуже добре фінансове становище, але вони все одно хочуть допомогти. Саме тоді ти розумієш, що у людей може нічого не бути, але вони віддадуть останнє для того, щоб комусь допомогти.

Вікторія РОВЕНЧУК