Офіцер безпеки «Металіста 1925» Вадим Челомбітько розповів про специфіку своєї роботи в українському футболі.
«На кожному матчі УПЛ відповідальна особа за безпеку проведення матчу — це офіцер безпеки тієї команди, яка вважається господарем поля. На ньому вся «кухня», пов’язана з інструктажем своєї команди. Команда гостей також надає інформацію, що проведені інструктажі — як персоналу, так і футболістів з приводу того, як поводитись на випадок повітряної тривоги або, не дай боже, обстрілу.
Одразу на нараді показують, де знаходиться укриття, як туди дістатися футболістам, як швидко, як взагалі відбувається евакуація. А далі ці технічні питання, залежно від протяжності повітряної тривоги, приймається рішення — продовжувати матч або переносити. Слава богу, у нас не було перерваних матчів — усі були дограні.
Під час гри ми знаходимося в безпосередній близькості до лавки запасних. У разі повітряної тривоги диктор дає оголошення, і суддя приймає рішення відразу зупиняти матч чи дати дограти якийсь момент. Дає свисток, і лише після цього починається евакуація.
Стадіони? У нас зараз «Олімпійський» вважається домашнім — там усі просто спускаються до підтрибунного приміщення, де роздягальні команд. Воно на мінус першому поверсі, туди практично неможливо нічим потрапити, розвалити, завалити. Може засипати зверху, якщо щось, не дай боже, рухне. Але там все залишиться цілим.
На інших стадіонах є спеціальні сховища: вода, місця для однієї команди, для іншої, для преси, для суддів. Це все оглядається та робиться висновок про його придатність. Дозвіл місцевої військової адміністрації на проведення матчу цього дня — цим теж займаються офіцери безпеки.
У нас матч з «Олександрією» перенесли через обстріл Києва. І потім ми два свої домашні матчі проводили у Ковалівці, бо адміністрація говорила, що є небезпека і ризикувати не будемо. Відсутність глядачів знімає якесь навантаження по нашій роботі, але з іншого боку присутність цих російських сусідів та їхнє бажання заподіяти нам шкоду та нагадити завжди тримає у напрузі.
Скажу так: будь-який матч навіть від того, що ти чекаєш, що буде тривога, дивишся в телефон, на карту тривог... Воно не те щоб напружує, але коли матч закінчується, ти видихаєш. Так, якщо ми програли, то це погано, але це питання фахівців з футболу.
А я видихаю, бо для мене найголовніше, що не було тривоги, не було загрози життю футболістів, персоналу, журналістів та тих, хто там перебуває. Чесно сказати — своєрідні відчуття. Краще б я трохи нервував через уболівальників. Це незрівнянні ситуації щодо нервів.
На момент, коли йде тривога чи якісь рухи, офіцер безпеки фактично стає головним в команді. Не власник клубу та не головний тренер, а саме офіцер безпеки. Він командує всім спускатися, прискоритися, якщо потрібно, нагадати, що ми йдемо не на прогулянку і не на тренування, а в бомбосховища. Тут є своя специфіка", — сказав Челомбітько.