Антон Царенко: «Лише від мене залежить, як я себе проявлю і що покажу»

18-річний півзахисник «Динамо» Антон Царенко пройшов медобстеження в числі гравців першої команди і приступив до підготовки до весняної частини сезону. В інтерв’ю клубному сайту Антон поділився очікуваннями від відновлення роботи.

— Антоне, як пройшло медобстеження?

— У принципі, щороку ми проходимо однакові медобстеження, не лише перша команда. Вже звикли до них, знаємо, що до чого.

— Може і лікарі вже є знайомі?

— Так, є! Щоправда, за півроку забуваються.

— У тебе все чудово?

— Так. Офтальмолог навіть сказав, що зір у мене кращий, ніж у всіх.

— Які в тебе сподівання від зимової підготовки?

— Звісно, приємно, що я тренуюсь з першою командою. І тут уже лише від мене залежить, як я себе проявлю і що покажу. Вдячний тренерському штабу. Сподіваюся, все буде гаразд. Ми всі відпочили і зараз із новими силами приступимо до роботи.

— Тренерський штаб поповнив Олександр Шовковський. Для тебе він є одним із кумирів у футболі?

— Звісно, адже це легенда клубу. Впевнений, що всім буде приємно попрацювати разом із ним. З нетерпінням чекаю на особисте знайомство.

— Ти вже не вперше проведеш зимове міжсезоння в Туреччині. Які очікування від зборів у цій країні?

— Як мінімум, там буде трохи тепліше, ніж у Києві, адже головне — можливість якісно працювати на футбольному полі. Дуже чекаю на контрольні матчі з цікавими суперниками. Збори — фундамент на сезон, без них нікуди.

— Попереду тиждень тренувань на клубній базі. Тренерський штаб уже озвучив план роботи? Що він включатиме?

— Ще не озвучив, але, гадаю, переважатиме бігова робота, без м’яча. Але всі розуміють, що ця робота також потрібна.

— Ти тренувався індивідуально під час відпустки?

— Чесно кажучи, до Нового року я рідко займався, аби більше відпочити, більше скучити за роботою. А вже після Нового року почав працювати, щоб привести себе у форму.

— А де провів відпустку?

— Був у Києві та ще з’їздив до рідних до Сумської області. Намагався провести більше часу з ними.

— У твоїх рідних краях зараз більш-менш спокійно, але навесні було не так...

— Так, але, дякувати Богу, мої рідні не постраждали. Звісно, навесні теж бачили танки та іншу військову техніку, поруч стріляла артилерія, але все обійшлося.