Кореспондент Fanday.net побував на відкритті «Амбулаторії незламності», відбудованої Фондом братів Суркіс. На заході вдалося записати інтерв’ю з почесним президентом «Динамо» Григорієм Суркісом.
— Григорію Михайловичу, ви вірили, що за півроку будівництво Амбулаторії незламності буде закінчено?
— Скажу чесно — я не оптиміст і навіть не теоретик. Я — практик. Якщо ми взялися, то доведемо справу до кінця. Було поставлене чітке завдання фірмі, яку ми обрали. І вони не тільки чудово впоралися, але і продемонстрували, що є будівельники, які за короткий термін можуть побудувати амбулаторію. На мій погляд, вони впоралися на п’ятірку. Амбулаторія незламності має стати прикладом будівництва за короткий час.
— Починати новий рік з таких відкриттів — це символічно для вас?
— Це приємно — робити добрі справи не для себе і своєї сім’ї, а для людей, які постраждали від російської агресії. Я ніколи не міг уявити, що в XXI столітті людина може піти на такий агресивний крок по відношенню до країни, яку вони називали братньою і раніше розмовляли з нами однією мовою. Сьогодні ми [з Росією] розділені червоними лініями, які на довгі століття віддруковуються на генетичному рівні наших дітей, онуків та інших поколінь.
— Давайте тепер трохи поговоримо про футбол.
— Зі мною про футбол? А яке я маю до нього відношення? Я у футбол не граю, президентом футбольного клубу не є. Я тільки почесний президент "Динамо". Ну, добре, давайте поговоримо (посміхається, прим. FanDay).
— Навколо виборів президента УАФ зараз непроста ситуація. Чи не збираєтеся ви подати свою кандидатуру, і як взагалі прокоментуєте те, що там відбувається?
— Я не хочу коментувати те, що відбувається в УАФ. Нехай цим опікуються правоохоронні органи, які ведуть цю справу. Що стосується того, чи не збираюся я балотуватися на посаду президента УАФ, відповім так. Я не входжу двічі в одну річку.
За 12 років перебування на посаді керівника ФФУ, думаю, я зробив чимало. Усі це знають: і журналісти, і суспільство. Пишаюся тим, що мав відношення до проведення Україною Євро-2012. У це ніхто не вірив. Було дуже важко отримати це право, але ще важче було його утримати, тому що в 2008 році була глобальна фінансова криза, у 2009 — політична криза.
Було дуже складно зробити, щоб УЄФА бачив, що ми готові виконувати взяті на себе обов’язки. З Польщею окрема розмова, бо вони отримували дуже багато грошей від Європейського Союзу. А нам було дуже важко під час боротьби за крісло президента 2008-2009 років. Однак нам вдалося провести фінальну частину чемпіонату Європи, і УЄФА сказав, що це був найкращий турнір за останні роки.
По-друге, я ще в 2014 році мав відношення до зустрічі п’ятого президента України (Петра Порошенка — прим. FanDay) та президента УЄФА Мішеля Платіні. Платіні тоді сказав Порошенко: «Ваш колега, який сидить поряд, зробив нам дірку в голові, вимагаючи проведення в України фіналу Ліги чемпіонів. Ми дамо вам це право десь у 2019–2022 роках, якщо Суркіс допомагатиме». Це було сприйнято оплесками та посмішками. Але я сказав: «Ні. Ми маємо отримати це право в 2018 році».
Я був майже пророком, бабою Вангою так сказати, тому що ніхто навіть не міг уявити, що трапиться в 2022 році. Але тоді я мав на увазі одне — наша країна повинна провести фінал Ліги чемпіонів перед тим, як росія (напишіть з маленької літери) проведе чемпіонат світу. Ось так ми отримали в 2016 році право на проведення в Києві фіналу Ліги чемпіонів-2018. Я цим пишаюся.
— Наскільки взагалі складна процедура подання заявки кандидата на посаду президента УАФ?
— Потрібно дивитися регламент. Я ніколи в своєму житті не бачив регламенту, який би монополізував право однієї людини бути такий довгий час на цій посаді. Регламенти ФІФА та УЄФА стандартизовані для всіх національних асоціацій. В цих статутах значиться, що президент Асоціації обирається на чотири роки. У нас придумали, що президент УАФ чомусь обирається на п’ять років. З цього можна починати, але на сьогоднішній день я не хочу втручатися в ці процеси і їх коментувати.
Я не борюся за посаду президента УАФ. Я можу тільки в рамках свого досвіду говорити про ті речі, які повинні існувати у футбольному середовищі — це, перш за все, рівноправність. У процесах УАФ повинні брати участь не тільки певні люди, яким довіряє президент Асоціації, а і представники клубів. Коли я був президентом ФФУ, до виконкому Федерації входило вісім чи дев’ять представників клубів УПЛ. Потім це право було знищено. На мій погляд, це не доречно.
— У «Динамо» повернувся Олександр Шовковський, який працюватиме асистентом Луческу. Чи бачите ви його в майбутньому головним тренером «Динамо»?
— Шовковський повернувся до рідного клубу, який ніколи не був закритий для нього. Я і брат завжди з ним спілкувалися. Він рідна для нас людина, бо віддала «Динамо» більшу частину свого свідомого життя. Не поїхав за кордон, а всю свою кар’єру присвятив «Динамо». Він прекрасний воротар і людина.
Він працював у національній команді, але на сьогоднішній день штаб збірної України розформований, і ніхто не знає, хто буде головним тренером. Тому президент «Динамо» зробив пропозицію Шовковському увійти в штаб Луческу як асистента. Хочу нагадати, що Вукоєвич, якого ми поважаємо і любимо, у зв’язку з сімейними обставинами має бути в Хорватії. Але він не усунений від «Динамо», яке вважає своїм рідним клубом. Просто склалися такі обставини — у нього хворіє мати.
Але Луческу потрібен асистент, тому Містер зустрівся з Шовковським. Вони обговорили, що робитиме Сашко в клубі. Чи буде він у майбутньому головним тренером «Динамо»? Важко сказати, що буде через два роки, коли закінчиться контракт у Луческу. Ми не знаємо, що буде завтра в країні, тому давайте не фантазуватимемо.
Розмовляв Герман Каландарішвілі
— "Сьогодні ми [з Росією] розділені червоними лініями, які на довгі століття віддруковуються на генетичному рівні наших дітей, онуків та інших поколінь." (С)
Вы спорите с древними китайцами?
))))))
— "Сьогодні ми [з Росією] розділені червоними лініями, які на довгі століття віддруковуються на генетичному рівні наших дітей, онуків та інших поколінь." (С)